Облік заборгованості за одержаними короткостроковими векселями

Дебіторська заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями може бути забезпечена векселем.

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Відповідно до Закону України «Про обіг векселів в Україні» на момент видачі векселя векселедавець повинен мати перед векселетримачем (трасантом чи особою, за наказом якої повинен бути здійснений платіж) зобов’язання, розмір якого повинен бути не меншим суми платіжу за векселем. Умови розрахунків із застосуванням векселю відображаються у відповідному договорі чи додатковій угоді до договору. При настанні строку платежу за векселем він оплачується за рахунок коштів платника з його поточного рахунку.

В залежності від того, хто буде виступати платником по векселю – покупець чи третя особа, оформленню підлягає бланк простого чи переказного векселя. Бланки векселів придбаваються емітентом (платником) у комерційних банків.

Вексель оформлюється відповідно до вимог та передається за актом приймання-передачі першому векселетримачу (продавцю).

У векселетримача для обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями ведеться рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» (рис. 3.3).

Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» має такі субрахунки:

341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»;

342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті».

Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем.

Для обліку короткострокових векселів, одержаних в національній валюті, складається наступна кореспонденція рахунків (приклади 3.3 - 3.5).

Рис. 3.3. Структура рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані»