Зовнішня заборгованість України

У формуванні та розвитку державного зовнішнього боргу України виділяють п'ять етапів.

2-й етап: 1994—1995 рр.	Високі темпи зростання зовнішнього державного бор­гу, що зумовлено значною мірою початком освоєння позик міжнародних фінансових організацій (Всесвіт­нього банку, Міжнародного валютного фонду, Євро­пейського банку реконструкції та розвитку). Негативний фактор у політиці зовнішніх позик — не­раціональне використання одержаних коштів, які спря­мовувались переважно на споживання.
3-й етап: 1997 р. — вере­сень 1998 р.	Початок залучення зовнішніх комерційних позик. Із цього борг складається з трьох основних елементів: — позик міжнародних фінансових організацій; — комерційних кредитів іноземних банків, фінансо­во-кредитних та інших установ; — позик та кредитних ліній іноземних держав. На 67 % від запланованих зменшуються надходження від міжнародних фінансових організацій. Основна при­чина — гальмування виконання Україною заходів щодо докорінного реформування економіки. Починаючи з 1998 р., не здійснюються грошові пла­тежі на користь Росії в рамках обслуговування по пога­шенню державного боргу, що поліпшує показники від­ношення обсягу обслуговування боргу до експорту
4 етап: вересень 1998 р. — початок 2000 р.	Початок після серпневої фінансової кризи 1998 р. Суттєві обмеження доступу України до іноземних ри­нків капіталів. Перманентна загроза настання випадку неплатоспро­можності країни та проблема збереження вітчизняної фінансової системи як такої. Основне завдання системи управління державним бо­ргом — забезпечити тимчасовий «перепочинок» у здій­сненні платежів з обслуговування та погашення держа­вних боргів (необхідно було мати час для проведення перетворень в економіці). Отримані необхідні відстрочки платежів за своїми зо­бов'язаннями в результаті успішної реструктуризації державного боргу. Механізм вирішення боргової проблеми був переваж­но короткостроковим, тактичним
5-й етап: із початку 2000 р. по теперешній час	Україна прагне реалізувати на практиці довгострокові механізми вирішення боргової проблеми. Проблеми боргового навантаження здійснюються за напрямами: — реструктуризація боргу перед комерційними кре­диторами; — створення умов для надання Україні кредиту від МВФ у рамках програми розширення фінансування, що є необхідною передумовою реструктуризації боргу пе­ред Паризьким клубом; — залагодження проблеми боргу перед Паризьким клубом і Туркменистаном; — проведення політики щодо зниження ризиків позик шляхом збільшення строків та зниження вартості об­слуговування, застосування жорсткого контролю за об­сягом боргу та витрат на його обслуговування.

Динаміку державного зовнішнього боргу України за останні 5 років характеризують дані, наведені Департаментом державного боргу: у 2001 р. він становив 10 118 млн дол., у 2002 p. — 10190,9 млн дол., у 2003 р. —- 10 692,8 млн дол., у 2004 р. — 12 147,4 млн дол., у 2005 р. — 11 674,6 млн дол. Таким чином, протягом 2005 р. сума державного зовнішнього боргу зменшилась на 3,9 %. Таке зменшення відбулося вперше за останні чотири роки, що є наслідком поміркованої політики управління державним боргом (вирішена проблема пікового навантаження платежів щодо обслуговування та погашення боргу, створено передумови для відновлення програми співробітництва з МВФ та іншими міжна­родними організаціями економічного розвитку), а також знижен­ня курсів евро та долара США по відношенню до гривні.

Зовнішній борг України складається з таких заборгованостей: за позиками, наданими міжнародними фінансовими організація­ми, — 43 % від його загальної суми; за позиками, наданими іно­земними державами, — 35,6 %; за комерційними позиками — 21,4%.

Поліпшення ситуації з обслуговуванням зовнішнього боргу, зростання обсягу валютних резервів НБУ спонукали до перегля­ду кредитного рейтингу України на міжнародних фінансових ри­нках. Так, рейтингове агентство «Moody's» поліпшило прогноз суверенного рейтингу України з «негативного» до «позитивно­го», підвищило рейтинги за банківськими депозитами в іноземній валюті та державними облігаціями в національній валюті.

Підвищення кредитного рейтингу України є позитивним мо­ментом, оскільки наша країна знову зможе виходити на зовнішні ринки, розмістити свої зовнішні облігації і продовжити співробі­тництво з МВФ.

Загальне уявлення про сучасний рівень співпраці України з між­народними та регіональними економічними організаціями можна от­римати, проаналізувавши структуру державного та гарантованого дер­жавою зовнішнього боргу України. За даними Міністерства фінансів України, станом на 30.04.2010 р. державний та гарантований державою зовнішній борг України склав 25,6 млрд дол. США, з них: МВФ — 12,4 млрд дол. США, Світовому банку - 3,2 млрд дол. США; ЄБРР -0,5 млрд дол. США; урядам інших держав — 1,4 млрд дол. США.

Запитання і завдання для контролю знань

1. Які основні положення міжнародного кредитування.

2. Охарактеризуйте цільове призначення міжнародних кредитів.

3. Назвіть характерні риси позичкових капіталів у міжнародній економіці.

4. Назвіть складові зовнішнього боргу країни.

5. Опишіть механізм обслуговування зовнішнього боргу країни.

6. Наведіть перелік фінансових ризиків при зовнішніх запозиченнях.

7. Які причини міжнародної заборгованості.

8. Якою інституціональною структурою забезпечується рух позичкового капіталу.

9. В чому суть діяльності основних міжнародних валютно-фінансових організацій.

10. Дослідіть проблему зовнішньої заборгованості в Україні.