![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
У понятійному апараті вітчизняної науки конституційного права термін «конституційний лад» почав застосовуватися відносно недавно. Подібна ситуація типова для всіх пострадянських держав. І це зрозуміло, адже радянська державно-правова наука оперувала поняттями «суспільний устрій»1, «суспільний лад»2. Крім того, ознайомлення з працями вітчизняних і закордонних учених дозволяє зробити висновок, що в поняття конституційного ладу вкладається різне значення, що певною мірою ускладнює його аналіз.
Характеристика конституційного ладу передбачає встановлення його співвідношення з такими поняттями, як «державний лад», «громадянське суспільство».
Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами.
Громадянське суспільство - це поняття, яким позначають систему самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, що забезпечують умови для реалізації приватних інтересів і потреб індивідів і колективів, для життєдіяльності соціальної і духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до покоління.
Громадянське суспільство забезпечує необхідний і раціональний спосіб соціального існування людей, заснований на розумі, свободі, праві та демократії. Сфера громадянського суспільства охоплює:
1) соціально-економічні відносини й інститути (форми власності, підприємництво, праця);
2) організацію і діяльність об'єднань громадян (громадських організацій, політичних партій, а також профспілок, творчих спілок, релігійних організацій тощо);
3) сферу виховання, освіти, науки і культури;
4) сім'ю - первинну основу співжиття людей;
5) систему засобів масової інформації;
6) етичні норми поведінки людей;
7) інші сфери приватних інтересів і потреб людей.
Громадянське суспільство починається з людини, його становлення нерозривно пов'язане з усвідомленням членами суспільства наявності у них громадянських прав, з формуванням їхньої активної позиції щодо реалізації та захисту своїх прав. І не випадково, що «батько» цього терміну Арістотель виводив його від терміна «громадянин» - вільна людина. Тобто, на думку Арістотеля громадянське суспільство - це суспільство вільних людей, а таке суспільство виникає лише на певному етапі свого розвитку. Передумовами становлення громадянського суспільства є забезпечення рівності людей у їхніх правах і гідності, заборона будь-яких привілеїв людей за їхніми природними чи громадянськими ознаками, народний суверенітет, високий рівень правової культури членів суспільства, економічних, культурних і правових відносин між ними тощо.
Взаємозв'язок держави і громадянського суспільства виявляється в тому, що держава здійснює свій регулятивний вплив у сфері громадянського суспільства лише в певних межах, які встановлюються для захисту інститутів і механізмів громадянського суспільства. Отже, громадянське суспільство функціонує і як система, що частково (в певних межах) управляється державою, і як саморегульована система. Своєю чергою, конституційна держава також перебуває в певній залежності від саморегульованого громадянського суспільства і його потреб; останнє, як зазначалося вище, виступає необхідною передумовою конституційної держави.
Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства. Ці принципи, як зазначається в літературі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин.
До засад конституційного ладу Конституція України відносить:
· - народовладдя (народний суверенітет);
· - державний суверенітет і незалежність України;
· - республіканську форму правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;
· - унітарний устрій України;
· - визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвердження і забезпечення її прав і свобод;
· - соціальний захист людини;
· - статус української мови як державної;
· - поділ влади;
· - гарантованість місцевого самоврядування;
· - політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність;
· - вищу юридична силу Конституції України і пряму дію її норм;
· - рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.
Терміном «засади конституційного ладу України» позначають
також загальний конституційно-правовий інститут, що закріплює основні принципи організації Української держави, які характеризують її як конституційну державу, а також визначає засади і найважливіші принципи взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.
Норми цього інституту містяться в розділі І Конституції України «Загальні засади».
Норми інституту «Засади конституційного ладу України» складають певну систему, і їх можна розподілити по таких групах:
· - норми, що визначають гуманістичні засади конституційного ладу України;
· - норми, що визначають республіканську форму правління та унітарний державний устрій України;
· - норми, в яких дається характеристика основних якісних рис України як конституційної держави;
· - норми, що закріплюють економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу України.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 360 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!