Надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок

У цьому порядку термін «шок» вживається у такому значенні – це стан між життям та смертю; загальний тяжкий розлад життєвоважливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєвоважливих процесів, характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин.

Ознаки шоку у постраждалого: бліда, холодна і волога шкіра; слабкість; неспокій; сухість у роті, відчуття спраги; часте дихання (більше, ніж 20 вдихів на хвилину); порушення свідомості; непритомність.

Причинами виникнення шоку можуть бути: зовнішня кровотеча; внутрішня кровотеча; травми різного ґенезу; опіки; серцевий напад тощо.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок немедичними працівниками

1) переконатись у відсутності небезпеки;

2) оглянути потерпілого, визначити наявність чи відсутність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної(швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у потерпілого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) усунути причину шокового стану: зупинити кровотечу, іммобілізувати перелом тощо;

6) надати постраждалому протишокове положення;

- перевести постраждалого у горизонтальне положення;

- покласти під ноги постраждалого ящик, валик з одягу тощо таким чином, щоб ступні ніг знаходились на рівні його підборіддя:

- підкласти під голову постраждалого одяг/подушку;

- вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8)) при погіршенні стану потерпілого до приїзду екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги.