Класифікація інформаційних систем. Інформаційні системи можна класифікувати за функціональною ознакою та рівнем управління

Інформаційні системи можна класифікувати за функціональною ознакою та рівнем управління.

Структура інформаційної системи може бути представлена як сукуп-ність її функціональних підсистем, відповідно, інформаційна система кла-сифікується за функціональною ознакою.

У практиці діяльності виробничих та комерційних об’єктів типовими видами діяльності, які визначають типову ознаку класифікації інформацій-них систем, є виробнича, маркетингова, фінансова, кадрова діяльність.

Виробнича діяльність пов’язана з безпосереднім випуском продукції і спрямована на створення і впровадження у виробництво науково-технічних новацій.

Маркетингова діяльність включає:

− аналіз ринку виробників і споживачів продукції, що випускається, аналіз продаж;

− організацію рекламної компанії з “просування” продукції;

− раціональну організацію матеріально-технічного постачання.

Фінансова діяльність пов’язана із організацією контролю і аналізу фінансових ресурсів організації на основі бухгалтерської, статистичної, оперативної інформації.

Кадрова діяльність спрямована на підбір і розстановку необхідних фахівців, а також ведення службової документації з різних аспектів.

Зазначені напрями діяльності визначають типовий набір інформацій-них систем:

− виробничі системи;

− системи маркетингу;

− фінансові системи і системи обліку;

− кадрові системи;

− інші типи систем, що виконують допоміжні функції залежно від спе-цифіки діяльності підприємства (організації).

У великих організаціях основна інформаційна система функціональ-ного призначення може складатись із кількох підсистем для виконання підфункцій. Наприклад, виробнича інформаційна система може мати такі підсистеми: управління запасами, управління виробничим процесом та ін.

Чим вище рівень управ-ління, тим менше обсяг робіт, виконуваних фахівцями і менеджерами за допомогою інформаційної системи. Однак, при цьому зростають склад-ність і інтелектуальні можливості інформаційної системи, її роль у прийн-ятті менеджером рішень. Будь-який рівень управління потребує інформації із всіх функціональних систем, але у різному обсязі і з різним ступенем узагальнення.

Основу піраміди становлять інформаційні системи, за допомогою яких співробітники виконують оперативне опрацювання даних, а мене-джери нижчої ланки виконують оперативне управління. Верхівка піраміди на рівні стратегічного управління змінює свою роль і стає стратегічною, підтримує діяльність менеджерів вищої ланки з прийняття рішень в умовах недостатньої структурованості поставлених завдань.