Інтерв'ю для друкованих органів

Манера поведінки під час інтерв'ю для друкованих органів у ціло­му та ж сама, що і під час інтерв'ю для радіо і телебачення. Тому в розмові з репортером газети, журналу або бюлетеня можна користу­ватися усіма порадами, наведеними в попередньому розділі, де йшло­ся про інтерв'ю для радіо і телебачення. Додамо лише кілька порад, які стосуються виключно особливостей друкованих засобів масової інформації і які допоможуть максимально використати зв'язки з гро­мадськістю на користь організації:

1. Запропонувати додаткову інформацію. Після того, як репортер одержав короткі відповіді на всі поставлені запитання, можна запро­понувати йому вихідну додаткову інформацію, якщо вона у вас є. Це підтвердить відповіді на запитання.

Навіть незважаючи на те, що газети мають обмежений обсяг, вони, як правило, використовують більше деталей на своїх сторінках порів­няно з радіо- або теленовинами. Тому треба скористатися можливіс­тю передати авторитетну інформацію, яка зробить інтерв'ю більш вагомим.

2. «Для друку», «не для друку», «на підставі». Найкращим прави­лом під час будь-якого інтерв'ю залишається правило «для друку». Це означає, що все сказане репортеру може бути процитовано або ж перефразовано і пов'язано у статті з прізвищем того, хто дає ін­терв'ю. Не треба ніколи розмовляти з репортером на будь-яких інших підставах, крім «для друку», або можна робити це дуже рідко, за надзвичайних обставин. Якщо небажано, щоб ім'я того, хто дав інтерв'ю, та інформація від його організації потрапили на шпаль­ти газети, краще взагалі не давати інтерв'ю.

Відомо, що більшість репортерів беруть інтерв'ю лише «для дру­ку». Але все ж таки існують два інших імовірних рівні діалогу з ре­портерами.

«На підставі» - це означає, що заяви можуть бути процитовані або перефразовані, однак ім'я їх автора не буде згадано як джерело ін­формації. Наприклад, репортер може приписати цитату «відповідаль­ному працівникові міськради, який попрохав не називати його імені».

«Не для друку» - це значить, що заява ніяким чином не може бути використана. Усе, що сказано «не для друку», не може бути процитовано, перефразовано, а ім`я автора заяви не повинно бути пов'язано з цією інформацією. Проте репортер може використати інформацію у своїй статті, якщо йому пощастить отримати її з іншого джерела.

Наведені вище визначення є загальновживаними, однак значення понять «на підставі» і «не для друку» кожний репортер може розумі­ти по-своєму. Зважаючи на це, перш ніж давати інтерв'ю, необхідно домовитися з репортером про спосіб використання виголошених за­яв. Не треба говорити репортеру вже після того, як він одержав від­повіді на всі запитання, що це «не для друку». Уже пізно, і репортер може це за бажанням відверто процитувати.