Типи VLAN-мереж

Три приведених нижче базових моделей визначають призначення пакету мережі VLAN і управляють його передачею.

- Мережі VLAN, що базуються на портах (статичні).

- VLAN-мережі на основі МАС-адрес (динамічні).

- Засновані на протоколах VLAN-мережі (на протоколах рівня 3).

Кількість утворених на одному комутаторі VLAN-мереж може змінюватися в широких межах, залежно від певних чинників. Серед цих чинників можна виділити типовий характер передачі даних, типи додатків, потреби мережевого управління і загальні групи. Крім того, важливим чинником, що визначає кількість VLAN-мереж на комутаторі, є використовувана схема IP-адресації. Наприклад, припустимо, що мережа використовує 254-бітову маску для визначення підмереж. У цьому випадку в одній підмережі можна використовувати до 254 адрес для робочих станцій. Рекомендується встановлювати відповідність між мережами VLAN і IP-підмережами.

Теги фреймів в специфікації IEEE 802.1Q

Протокол 802.1Q є стандартним методом ідентифікації VLAN-мереж шляхом вставки ідентифікатора VLAN в заголовок фрейма. Цей процес називається додаванням тегу. Як правило, режим порта 802.1Q призначається для магістральних портів. Всі фрейми без тегів призначаються в LAN-мережу VLAN1, а з тегами у VLAN з вказаним ID. Асоційовані магістральні порти 802.1Q мають початкове значення VLAN1. У специфікації 802.1Q фрейма для початкової VLAN1 теги не додаються. Отже звичайні робочі станції можуть прочитати початкові фрейми без тегів, але не можуть прочитати інші фрейми, тому що вони мають теги. Додавання тегів до фреймів в IEEE 802.1Q є методом обміну інформацією про мережі VLAN між комутаторами.

Конфігурація статичних VLAN-мереж

Під статичними VLAN розуміються порти комутатора, яким вручну призначаються мережі VLAN шляхом використання програмного забезпечення, що управляє безпосередньою конфігурацією комутатора. Ці порти підтримують призначену конфігурацію VLAN доти, поки вона не буде змінена системним адміністратором. Хоча статичні VLAN вимагають внесення змін вручну, вони безпечні, легко конфігуруються і зручні для моніторингу. Цей тип VLAN добре працює в мережах, в яких дотримуються наступні умови:

· переміщення станцій легко контролюються і управляються;

· є надійне програмне забезпечення для конфігурації портів комутатора;

· небажане додаткове службове навантаження, потрібне для підтримки МАС-адрес кінцевих станцій і типових таблиць фільтрації.

Динамічні VLAN, на відміну від статичних, не покладаються на порти, яким призначаються конкретні VLAN мережі. Призначення VLAN-мереж портам грунтується на МАС-адресах, логічній адресації або типі протоколу обладнання що підключається до відповідного порта.

При конфігурації статичних VLAN-мереж на маршрутизаторах Cisco 29xx слід пам'ятати наступні основні положення:

· максимальна кількість VLAN-мереж, що підключаються, залежить від типу комутатора і обмежується кількістю його портів;

· мережа VLAN1 є однією з VLAN-мереж, що створюються за замовчуванням виробником (за замовчуванням VLAN1 є Default VLAN-мережею);

· по мережі VLAN1 розсилаються анонсування маршрутів протоколу виявлення пристроїв Cisco (Cisco Discovery Protocol - CDP) і магістрального протоколу (VLAN TrunkingProtocol - VTP);

· на всіх магістралях, що беруть участь в роботі VLAN-мереж, повинен бути сконфігурований одинаковий протокол інкапсуляції, такий як 802.1Q або ISL;

· команди конфігурації VLAN-мереж залежать від моделі комутатора;

· IP-адреси для моделей Catalyst 29xx знаходяться в широкомовному домені VLAN;

· при створенні, додаванні і видаленні VLAN-мереж комутатор повинен знаходитися в режимі VTP-сервера.

Створення на комутаторі статичної VLAN-мережі є нескладним завданням. При використанні комутатора, що працює з командами IOS Cisco, слід увійти до режиму конфігурації VLAN за допомогою команди привілейованого ЕХЕС-режиму vlan database. Для створення VLAN-мережі слід виконати приведені нижче команди.

Switch(vlan) vlan vlan_number { vlan_name}