Характерні ознаки сучасного ринку

По-перше, сучасний ринок є ринком покупців. Що це означає? Це такий стан ринку, при якому пропозиція товарів перевищує попит на них при фіксованій ціні. Такий стан ринку визначає пріоритет покупців по відношенню до продаців. Можна сказати “диктат споживачів” на відміну “диктату продавців”, характерного для нашої сучасної економіки. В такій ситуації бізнесмен може досягти збільшення своїх доходів лише тоді, коли він поставить на ринок продукцію високої якості і за доступними цінами. Тому ринок покупців виступає як стимул для постійного відтворення ділових, а не спекулятивних відносин. Тобто він примушує бізнесменів /підприємців/ шукати джерела своїх прибутків, в першу чергу, у сфері виробництва, а не у сфері купівлі-продажу.

Другою обов’язковою ознакою сучасного ринку є його конкурентний характер. Це означає, що в системі бізнесу кожний суб’єкт виступає як конкуруюча сторона по відношенню до всіх інших суб’єктів

Третя ознака сучасного ринку - стабілізація відносин між суб’єктами ринку на основі інтеграції. Сучасний ринок - це арена суперництва підприємців та інших суверенних суб’єктів економіки /наприклад, покупців/, кожному з яких повинен бути гарантований його суверенітет і збереження його конкурентних потенцій. А це можливо лише при умові протидії монополізації економіки і широкої інтеграції конкуруючих суб’єктів ринкових відносин. Тобто мова йде проте, що ринок розвивається і функціонує ефективно лише тоді, коли суб’єкти ділових відносин, зберігаючи взаємне суперництво, в той же час зберігають і взаємну зацікавленість у протидії монополізації. Це досить складні процеси і, як показує історичний досвід, тенденція до монополізації економіки все ж таки перемагає. Тому функцію координації суб’єктів ринкових відносин в цьому напрямку мусить брати на себе держава, проводячи певну антимонопольну політику. Основні ознаки сучасного ринку зображені на схемі

Схема Характерні ознаки сучасного ринку

Етапи розвитку ринку

Виникнувши на основі суспільного поділу праці і приватної власності на засоби виробництва ще в період розкладу первісної общини, ринок постійно розвивався і вдосконалювався. У його розвитку можна виділити декілька етапів. Спочатку ринок виник у вигляді безпосереднього обміну товару на товар (проста, розгорнута і еквівалентна форми вартості). Це відповідало низькому рівню розвитку суспільного поділу праці, коли операції обміну носили в значній мірі випадковий характер. Другий етап розвитку ринку характеризується виникненням товарно-грошового обміну, появою грошей в якості загального еквіваленту. Все це було результатом дальшого розвитку суспільного поділу праці. Третій етап пов’язаний з виникненням капіталізму. Він характеризується появою приватних капіталістичних власників, ринку найманої праці, позичкових капіталів, цінних паперів і т.п. Нарешті четвертий етап, пов’язаний з міжнародним поділом праці, який приводить до формування світового ринку. Див схему 9.

Що ж виступає об'єктами ринкових відносин? Тобто, що стає предметом купівлі-продажу на сучасному ринку? Широке трактування ринку, наведене вище, свідчить про те, що об’єктами ринкових відносин в сучасній економіці стають всі результати суспільної діяльності. Тобто ними можуть бути матеріальні продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання, послуги, житло, тощо); інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї); робоча сила; цінні папери (акції, облігації); валюта, позичкові капітали і т.д. Див.схему 11.

Види ринків

Оскільки в ринкові відносини вступають різні суб'єкти, а до сфери обміну надходять різноманітні товари і послуги, то в країні формується досить складна ринкова структура, яка включає самі різноманітні види ринків. Іх можна розглядати в різних аспектах.

Так, з точки зору об'єктів обміну, ринки бувають: ринок засобів виробництва, ринок товарів народного споживання, ринок послуг, ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інформації, ринок науково-технічних розробок, ринок робочої сили, ринок житла і т.д. У середині цієї структури можна говорити про продовольчий ринок, ринок зерна, нафти, золота та ін. Тобто, ринкова економіка складається з великої кількості окремих ринків. Кожний товар чи послуга має свій ринок.

З територіальної точки зору, ринок може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішній ринок, у свою чергу, може бути національним, регіональним і локальним (місцевим). Національний- не весь внутрішній ринок даної країни, обмежений рамками її кордонів. Регіональний- ринок окремого територіального підрозділу (республіки, краю, області, району). Локальний -ринок якоїсь місцевості, яка включає певну сукупність населених пунктів. Регіональні і локальні ринки на відміну від національного не мають чітко окреслених кордонів, тісно між собою пов’язані.

Характеристика ринкової системи буде неповною, якщо ми обмежимося лише перерахуванням видів ринку. Кожний вид ринку має свої організаційні форми, які забезпечують його функціонування. Сукупність цих організаційних форм створює інфраструктуру ринку. Так, в інфраструктуру споживчого ринку (ринку товарів народного споживання) входять магазини, сільські та міські ринки, ярмарки, аукціони; ринку засобів виробництва - товарні біржі, торгові доми, підприємства оптової торгівлі, ярмарки, виставки; фінансового ринку - кредитно-банківська система, фондові біржі, торговці цінними паперами, державна бюджетна система; ринку робочої сили - біржі праці, обласні та міські центри зайнятості населення, контори працевлаштування; ринку послуг - брокерські та ділерські контори, аудиторські фірми, лізингові та страхові компанії, юридичні консультації тощо.

Реалізація товарів на ринку відбувається за формулою:

Т – Г – Т′

Або при продажу в кредит

Т – З – Г –Т′

де Т і Т′ - товар,

З – зобов’язання, Г – гроші.