Лекція 2. Міжнародні товарні номенклатури

Тема 1.2 Міжнародні товарні номенклатури.

Характеристика угруповань товарів,

Які можуть бути об’єктами невірної класифікації

Під час здійснення операцій ЗЕД

Лекція 2. Міжнародні товарні номенклатури

План лекції

1. Розробка міжнародної класифікації та кодування товарів.

2. Перша товарна номенклатура.

3. Конвенція з митної статистики.

4. Характеристика міжнародної товарної номенклатури.

5. Принципи побудови Брюссельської митної номенклатури.

6. Митні тарифи та товарні номенклатури, як об’єкт уваги країн, що розвиваються.

7. Міжнародна стандартизована торговельна класифікація

8. Українська товарна номенклатура.

Рекомендована література до вивчення теми [2, 5, 10, 11, 17-19, 21, 23, 26, 29, 31]

Основні поняття:

Кодування – операція порівняння символів символами або групами символів іншого коду.

Товарна номенклатура – класифікатор товарів, що застосовується митними органами та учасниками зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) з метою проведення митних операцій.

Уніфікація – приведення до єдиної форми чи системи.

Міжнародна товарна номенклатура – список товарів, складений відповідно до певної класифікаційної системи

Міжнародний статистичний конгрес - відбувся у Брюсселі

у 1853 р.

Митні тарифи – інструмент митної політики у сфері митного регулювання економіки країни, що використовується для реалізації цілей торговельної політики і представляє собою зведення ставок митних зборів оподатковуваних товарів, систематизованих відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності

Міжнародна стандартизована торговельна класифікація – офіційний стандарт ООН для систематизації та узагальнення статистичних даних про товари світової торгівлі.

		Міжнародний статистичний конгрес
		Постійне зростання світового товарообігу
		Розширення асортименту товарів на світовому рівні
		Необхідність зіставлення національних рівнів митного обкладення імпорту

Потреба в науковому вивченні цих процесів виникла ще в XIX ст. На міжнародному статистичному конгресі було прийнято рекомендації відносно уніфікації митних товарних номенклатур для статистичних цілей.

РМС – Рада митного співробітництва.

БМН – Брюссельська митна номенклатура.

Ліга націй – Міжнародна міжурядова організація створена у

1919 році на Паризькій конференції.

Після другої Світової війни співробітництво в митній справі значно поширилось.

У 1947 році 13 найбільш економічно розвинених країн створили Європейський митний союз, а в 1950 році держави підписали Конвенцію про створення Ради митного співробітництва (РМС) зі штаб-квартирою в Брюсселі.

	Функції РМС

	Вивчення питань співробітництва у митній справі

Підписання Конвенції про класифікацію товарів для митних тарифів та Конвенції за оцінкою товарів у митних справах. Кожна із країн-учасниць погодилась створювати свої класифікації товарів на основі товарної номенклатури, розробленої РМС.

Створення міжнародних груп експертів.

1951 рік – новий митний класифікатор, заснований на проектах номенклатури Ліги націй – Брюссельська митна номенклатура (БМН).

Перейменування БМН в НРМС.

На початку 1988 року НРМС використовувалась у 153 країнах, крім США та Канади.

Поглиблення міжнародних відносин, розподілення праці, поява нових промислових товарів визвали потребу розробки більш деталізованого та уніфікованого зовнішнього торгового класифікатора товарів, щоб не лише обмежити зіставляння аналізу статистичних даних про міжнародні економічні відносини, але й сприяти стандартизації документації, а також зменшенню витрат, що пов`язані з необхідністю присвоювати нові найменування та коди під час перегрупування їх з однієї класифікаційної системи в іншу та як результат цього – скорочення приросту трудових засобів на митниці.

м. Брюссель – столиця Бельгії, штаб-квартира Союзу митного співробітництва.

Конвенція міжнародна – міжнародна угода, яка встановлює взаємні права й обов`язки держав, що її ратифікували.

Перша товарна номенклатура була створена в 1913 році, коли в Брюсселі зібралося 92 країни-учасниці міжнародної конференції з митної статистики та підписали спеціальну конвенцію. Згідно з цією конвенцією країни зобов`язалися зберегти свої національні класифікації, повідомляти дані про зовнішню торгівлю за єдиною класифікацією. Для цього було створено міжнародне бюро торговельної статистики.

1. Тваринні жири;

2.

Структура та розділи товарної номенклатури

Харчові товари та напої;

3. Сировина та напівфабрикати;

4. Готові вироби;

5. Золото та срібло необроблені.

6. Золоті та срібні монети.

Роботу з вартісних митних тарифів було продовжено на економічному комітеті Ліги націй у 1931 році, спеціальною групою експертів із 7-ми країн: Чехословаччини, Франції, Германії, Італії, Угорщини, Бельгії, Швейцарії.

Товарна номенклатура нараховувала 21 розділ та 991 товарну позицію.

Перша товарна номенклатура не мала практичного значення, але стала прообразом для наступних товарних номенклатур.

Стандартизація – процес встановлення і застосування стандартів УСО: встановлення і застосування правил з метою упорядкування діяльності у певній області.

ГАТТ – Генеральна угода про тарифи і торгівлю, яка передбачає основні принципи, норми та правила введення державного регулювання взаємної торгівлі держав-учасниць; створення у 1947 р.

ЄЕК – економічна комісія ООН для Європи, створена у 1947р. Членами її є 32 європейські держави, а також США і Канада. Штаб-квартира – місто Женева.

	13 номенклатур різних країн і союзів: § Митний тариф Японії та США, Канади; § Митна номенклатура Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі; § Єдина номенклатура товарів міжнародного союзу та ін.

1983р. –затвердження РМС проекту міжнародної конвенції та офіційне відкриття для її підписання.

1987р. – підписання і реалізація 153 країнами.

1 січня 1988р. – стандартизована міжнародна торговельна класифікація вступає в силу
.

У Конвенції по ГС є стаття № 3, яка передбачає, що всі країни, які використовують ГС, не будуть змінювати класифікацію товарів та їх код у межах 6-ти знаків. ГС передбачає більш глибоку деталізацію товарів, в тому числі за межами підкатегорії. Тому кожна країна має право встановлювати в своєму класифікаторові 7 та більше знаків, чи використовувати літери.

В УКТ ЗЕД суворо додержується принцип однозначного віднесення товарів до конкретного розділу, групи, позиції. Однозначні віднесення класифікаційних груп необхідні під час визначення ставок митних зборів, визначення митного режиму товарів, зіставлення даних по зовнішній торгівлі різних країн та під час проведення економічно-статистичного аналізу.

Основною одиницею вимірювання товарів в Україні прийнято одиницю маси - кг.