Дезінформування

Дезінформування [deception message] — це спосіб психологічно­го впливу, що полягає в намірі подання противникові такої інфор­мації, яка вводить його в оману відносно справжнього положення справ. Дезінформування включає в себе використання явно фаль­шивих даних і відомостей. У цьому випадку воно стає обманом.

Заходи з дезінформування повинні здійснюватися за єдиним за­мислом; з ретельним погодженням пропорцій правди й брехні (при максимальному використанні правдоподібної інформації); з обов'яз­ковим приховуванням справжніх намірів, цілей та завдань, які вирі­шують війська.

Дезінформування широко застосовується в усіх видах психологі­чних операцій.

Дезінформування в стратегічних психологічних операці­ях — це сукупність основних напрямків дезінформування, прида­тних для використання в стратегічних психологічних операціях:

• уведення в оману майбутнього противника відносно справжнього початку бойових дій та їхнього характеру;

• створення ілюзії підготовки великомасштабних операцій на фальшивих напрямках; широке висвітлення "важкопереборюваних" проблем у формуванні та бойовій підготовці штабів і підрозділів військ;

• "витік" заздалегідь завищених (занижених) даних про перекинення своїх військ на різноманітні операційні напрямки;

Розділ 4 Психологічна, війна, та інформаційно-психологічна безпека

• перебільшення негативного впливу кліматичних і побутових умов на морально-психологічний стан військ;

• критика "низької якості" озброєння й техніки своїх військ, їхньої боєздатності;

• значне перебільшення бойових можливостей військ і озброєння противника (для формування невиправданої самовпевненості його командування й особового складу);

• демонстрація по телебаченню відеоматеріалів про хід бойового навчання на "необхідних" операційних напрямках.

Основним інструментом такого дезінформування є засоби масової інформації — преса, радіо, телебачення.

В оперативно-тактичних психологічних операціях основ­ними напрямками дезінформування звичайно є:

• розповсюдження фальшивої інформації про місця дислокації та характер дій своїх військ, їхню професійну виучку, морально- психологічний стан;

• розповсюдження фальшивої інформації про деморалізацію військових частин противника;

• розповсюдження фальшивих наказів, фальшивих розпоряджень, команд і т.ін.

У цьому випадку інструментом дезінформування є перевалено ра­діо й друковані засоби.