Методологія оцінки ефективності інформаційної боротьби

Ефективність інформаційної боротьби виражається ступе­нем реалізації мети інформаційної боротьби.

Оцінка ефективності інформаційної боротьби — це визна­чення ступеня відповідності результатів інформаційної боротьби її меті (цілі).

Методологія оцінки ефективності інформаційної боротьби — одна з ключових проблем розвитку теорії інформаційної боротьби, вирі­шення якої надає теорії необхідну фундаментальність і відносну за­вершеність.

Стосовно до збройної боротьби в методології оцінки ефективності можна виділити два основних рівні. Перший (вищий) рівень включає оцінку ефективності у війнах і збройних конфліктах у цілому, дру­гий — окремі методології оцінки ефективності в операціях (бойових діях).

Крім того, методологія (на кожному з рівнів) має загальну і спеці­альну частину. Загальний рівень, призначений для оцінки ефектив­ності власне інформаційної боротьби (як самостійного виду бороть­би), спеціальний — для оцінки ефективності дій, в інтересах яких ведеться інформаційна боротьба.

До загальної частини методології повинні входити метод і методи­ка оцінки ефективності інформаційної боротьби, а також; показники і критерії її ефективності.

Метод оцінки ефективності інформаційної боротьби — це сукупність способів, прийомів визначення кількісних значень пока­зників інформованості протидіючих сторін та розрахунку ступеня інформаційної переваги однієї з них над іншою у відповідності до мети інформаційної боротьби. В основу методу може бути покла­дене математичне моделювання процесу забезпечення інформацією органів управління протидіючих сторін.

Методика оцінки ефективності інформаційної боротьби включає ряд взаємозв'язаних етапів оцінки ефективності інформаційної бо­ротьби:

• формування інформаційного кадастру органів керування проти- борчих сторін;

• оцінку характеристик інформації про обстановку, що поступає в органи керування, її селекцію і класифікацію;

• порівняльну оцінку величини показника інформованості органів

Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

керування своїми силами і засобами і силами і засобами против-

ника.

Показник інформованості це інтегральний показник, що відобра­жає повноту і достовірність всієї інформації, необхідної для оцінки обстановки. Таким показником може бути показник правильної ін­формованості органу керування:

- DR '

де D — кількість характеристик тематичного розділу інформаційно­го кадастру;

R — кількість тематичних розділів інформаційного кадастру;

рі-, — показник правильної інформованості органу управління про г-ту характеристику j'-того розділу інформаційного кадастру (О <Ру<1).

Згідно формули, інформованість органу керування може зміню­ватися від 0 до 1. Причому нижнє значення показника відповідає повній дезінформованості органу керування, а верхнє — стану ви­черпно достовірного знання обстановки.

На основі використання загальної частини методології можна ви­рішити ряд взаємозв'язаних завдань оцінки ефективності інформа­ційної боротьби, зокрема, таких як:

• оцінка ступеня інформованості органу керування за заданою сукупністю відомостей про обстановку і даних поточної інформації про значення ознак, що розкривають ці відомості;

• обґрунтування вимог до джерел первинної (ознакової) інформації в інтересах подальшого підвищення якості інформованості органу керування про задану сукупність відомостей;

• обґрунтування вимог до ступеня блокування і модифікації поточної ознакової інформації при розробці заходів інформаційної протидії;

• відбір найбільш інформативних ознак для розкривання відомостей інформаційного кадастру;

• оптимізація часового циклу оновлення поточної інформації і т.ін. Критерій ефективності інформаційної боротьби — це кіль-

кісна міра відображення ступеня інформаційної переваги однієї з протиборчих сторін. Визначається співвідношенням інформовано­сті протиборчих сторін. Числове значення критерію визначається за формулою:

F = К_г/К₂.

Частина, І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

В чисельнику формули — показник інформованості першої, а в зна­меннику — другої конфронтуючої сторони. Перевага першої сторони над другою досягається у випадку, якщо F > 1.