Структура та функції інформаційної системи управління комерційного підприємства

Тема 7. Створення і функціонування інформаційних систем у комерційній діяльності

Структура та функції інформаційної системи управління комерційного підприємства.

Класифікація інформаційних систем, принципи створення АІС організаційно – функціонального управління.

3. Основні принципи роботи з програмою “1С:Підприємство Конфігурація “Торгівля + склад” для України”. Підготовка системи до експлуатації.

Структура та функції інформаційної системи управління комерційного підприємства

Структура ІС складається з таких компонентів:

• власне інформації;

• системи оброблення інформації;

• входу;

• виходу;

• внутрішніх і зовнішніх каналів.

Кожна система існує не відокремлено, а під дією як суміжних систем, так і навколишнього середовища. Кількість таких впливів безмежна, але враховуються тільки ті з них, які суттєво впливають на досліджувані пара­метри системи. Ці впливи називаються входами. Входи поділяють на керу­ючі та збурювальні.

До керуючих впливів належать:

· директиви

· економічні нормативи

· планові завдання

· корективи обсягів робіт та ін.

До збурюваль­них належать:

· зриви у постачанні матеріалів (зовнішні)

· хвороби працівників

· прос­тої

· вихід з ладу устаткування (внутрішні).

Оскільки всі системи - взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впли­ває на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються ви­ходом системи.

Вхід і вихід системи є взаємозалежними, між ними існує прямий причинно-наслідковий зв’ язок, що виявляється у функціонуванні системи.

Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множи­ною змінних, які визначають внутрішній стан.

При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає за­лежність між її входом і виходом. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи.

Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління.

Звідси випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається, як мінімум, із двох частин: керованої (якою управляють) і керуючої (яка управляє).

Керована система - це виробничо-технічна система, а керуюча - це сис­тема вищого рівня.

При вивченні теоретичних основ ефективності широко використову­ються такі поняття як система, об’єкт, елемент.

Елемент — це такий об’єкт, окремі частини якого не представляють суттєвого інтересу в межах певного аналізу.

Під терміном “ система ” будемо вважати множину (сукупність) діючих об’єктів, взаємозв’язаних між собою функціонально і розглядуваних як єдине структурне ціле.

Кожна система має властивості подільності і цілісності.

Властивість подільності означає, що систему можна уявити як таку, що складається з самостійних частин, кожна з яких може розглядатися як само­стійна підсистема. Можливість виділення підсистем (декомпозиція систе­ми) спрощує її аналіз, розробку, впровадження та експлуатацію і в той же час є досить складним завданням.

Властивість цілісності вказує на узгодженість цілей функціонування підсистем та елементів системи з цілями всієї системи.

Поняття “елемент”, “об’єкт” і “система” досить відносні. Поділ системи на елементи залежить від потрібної точності аналізу, від рівня наших уяв­лень про систему тощо. Крім того, об’єкт, який вважався системою в одно­му дослідженні, може розглядатись як елемент, якщо вивчається система більшого масштабу. Наприклад, в інформаційній мережевій системі елеме­нтом може вважатись комп’ютер, термінал, канал зв’язку та ін. А розгля­даючи функціонування комп’ ютера, можна виділити процесор, вхідні та вихідні пристрої, інтерфейси і т.д.

Структура ІС - характеристика внутрішнього стану системи, опис по­стійних зв’язків між її елементами.

Функціональна структура ІС - структура, елементами якої є підсис­теми (компоненти), функції ІС або її частини, а зв’ язки між елементами - це потоки інформації, що циркулює між ними при функціонуванні ІС.

Технічна структура ІС - структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів ІС, а зв’ язки між елементами відбивають ін­формаційний обмін.

Організаційна структура ІС - структура, елементами якої є колективи людей та окремі виконавці, а зв’язки між елементами - інформаційні, суб- підрядності і взаємодії.

Документальна структура ІС - структура, елеметами якої є неподільні складові і документи ІС, а зв’язки між елементами - взаємодії, вхідності і субпідрядності.

Алгоритмічна структура ІС - алгоритми, зв’язки між якими реалізу­ються за допомогою інформаційних масивів.

Програмна структура ІС - елементами структури є програмні модулі, зв’язки між якими реалізуються у вигляді інформаційних масивів.

Інформаційна структура ІС - структура, елементами якої є форми іс­нування і подання інформації у системі, а зв’язки між ними - операції пере­творення інформації в системі.

Таким чином, кожна система характеризується:

¾ структурою - множиною елементів системи і взаємозв’язків між ними;

¾ функціями кожного елемента системи і системи в цілому;

¾ входом і виходом кожного елементу і системи в цілому;

¾ цілями й обмеженнями системи та її окремих елементів.

Інформаційні системи можуть мати просту та складну структуру. Їх ускладнення іде сьогодні в різних напрямках. З одного боку, в склад систем входить все більша кількість комплектуючих елементів. З другого боку, ускладнюється їх структура, визначаюча з’єднання окремих елементів та їх взаємодію в процесі функціонування і підтримки працездатності. При цьо­му ускладнення систем є прямим наслідком постійно зростаючої відповіда­льності виконуваних ними функцій, складності та різноманітності цих фун­кцій.

При інших рівних умовах система, яка складається з великої кількості комплектуючих елементів та має більш складну структуру і складний алго­ритм функціонування, є менш надійною порівняно з простішою системою. Все це вимагає розробки спеціальних методів забезпечення надійності та­ких систем, включаючи розробку математичних методів розрахунку надій­ності та експериментальної оцінки.

Функція ІС - сукупність дій інформаційної системи, яка спрямована на досягнення зазначеної мети.

Наприклад, автоматизовані економічні інформаційні системи - системи, основні функції яких зводяться до виконання таких операцій над економіч­ною інформацією, як реєстрація, ввід, передача, зберігання, обробка, відо­браження тощо.

Потенційні можливості ІС реалізуються через їх функції, до яких нале­жать:

Ø обчислювальна - вчасно і якісно виконує оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління;

Ø відслідковувальна - відстежує і формує всю необхідну для управ­ління зовнішню та внутрішню інформацію;

Ø запам’ятовувальна - забезпечує безупинне накопичення, система­тизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;

Ø комунікаційна - забезпечує передачу потрібної інформації в задані пункти;

Ø інформаційна - реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхід­ної інформації;

Ø регулювальна - здійснює інформаційно-керуючий вплив на об’єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;

Ø оптимізаційна - забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни ці­лей, критеріїв та умов функціонування об’єкта управління;

Ø прогнозна - визначає основні тенденції, закономірності та показ­ники розвитку об’ єкта управління;

Ø аналітична - визначає основні показники техніко-економічного рі­вня виробництва і господарської діяльності;

Ø документувальна - забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів.

За тривалістю функції ІС розбивають на дві групи:

1) неперервні функції (Н-функції) - функції, для виконання яких нео­бхідне неперервне функціонування засобів системи, що беруть участь у їх ре­алізації, протягом всього розрахункового інтервалу часу (зміни, місяця, року);

2) функції-процедури (дискретні функції, Д-функції) - функції, вико­нання яких зводиться до епізодичної реалізації деяких процедур в зазда­легідь визначені моменти часу або при надходженні запитів.

Межа між цими двома видами функцій нечітка, деякі функції ІС можна розглядати і як Н-функції, і як Д-функції.