Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Основним положенням цієї теорії є те, що конкурентоспроможність певного підприємства базується не стільки на пристосуванні до навколишнього середовища, скільки на створенні та використанні ресурсів і компетенції всередині підприємства. Підприємства розглядаються як специфічне поєднання матеріальних і нематеріальних ресурсів, що створює основу стратегічної поведінки і дає змогу досягти конкурентних переваг. Важливе значення при цьому мають нематеріальні ресурси, що часто можуть бути ефективно використані лише цим підприємством і є або зовсім недоступними, або доступними з великими втратами при зовнішній покупці чи продажу. За М. Полані, ці нематеріальні ресурси характеризуються як неявні (приховані) знання.
Отже, ТНК спроможні децентралізовано розвивати нематеріальні ресурси в різному середовищі, по-новому їх комбінувати і сприяти міжнародним організаційним навчальним процесам. Їх особливий конкурентний потенціал виникає зі спроможності використання міжнародного потенціалу синергії, недоступного для підприємств, що оперують лише на національному ринку.
Орієнтована на ресурси теорія є доповненням до теорії глобальної конкуренції М. Портера, оскільки в ній наголошено на значенні внутрішніх ресурсів для досягнення конкурентних переваг ТНК. Підкреслюючи історичний розвиток оснащеності ресурсами підприємства, ця теорія розширює його до динамічного компонента. Проте критиці піддається те, що основне ресурсне поняття нечітко визначено. Крім цього, не достатньо обґрунтовано, як особливий ресурсний потенціал може перетворитися в конкретні фактори успіху. Разом з цим, слід з'ясувати, яким чином ресурси, що в минулому значною мірою дали змогу досягти конкурентних переваг і в які були вкладені значні інвестиції, можуть зменшити гнучкість підприємства і ускладнити надалі забезпечення його конкурентної позиції.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 509 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!