Біхейвіористична теорія інтернаціоналізації У. Ахароні

Вихідним пунктом цієї теорії є запитання: чому ряд підприємств, незважаючи на хороші перспективи отримання прибутку, не здійсню­ють прямих іноземних інвестицій? Як можливе пояснення У. Ахароні посилається на те, що прогноз отримання прибутку не достатній для інвестиційних рішень, бо недосвідчені в міжнародному плані мене­джери часто переоцінюють їхній ризик і проблеми. Це обґрунтовується тим, що особи, які приймають рішення, мають у своєму розпорядженні неповну інформацію, обмежені можливості її обробки і вирішення проблем, що призводить до переоцінки ризику.

Початковими факторами для ПІІ є:

пропозиції, що надходять на підприємство ззовні (наприклад, від іноземних торговців, представників іноземних або інших підприємств);

загрози з боку іноземних ринків;

сильна конкуренція з боку іноземних підприємств на внутрі­шніх ринках підприємства;

супутні ефекти, що бувають таких видів:

1) горизонтальні (завдяки прямим інвестиціям певного підпри­ємства його конкуренти звертають увагу на привабливі інвес­тиційні можливості. За теорією олігополістичної паралельної поведінки горизонтальні супутні ефекти є також результатом стратегії "follow the leader");

2) вертикальні (підприємства шукають великих постачальників або клієнтів в інших країнах. Така інтернаціоналізація постачаль­ної промисловості нині відбувається в автомобільній галузі);

3) перехресними стратегіями інвестицій є прямі інвестиції в інші країни як контрзаходи прямим інвестиціям іноземних конкурентів на внутрішньому ринку.

Недоліком теорії є те, що припущення, які базуються на цінностях і досвіді управлінських кадрів, дослідити емпірично складно. Крім цього, нерішучість управлінців і бажання уникнути ризику зменшуються з набуттям ними міжнародного досвіду, тому ця теорія є дієвою для інвесторів із незначним міжнародним досвідом. Незважаючи на ці обмеження, біхевіористична теорія є інно­ваційним доповненням інших теорій інтернаціоналізації. Тому доволі дивно, що вона практично не вплинула на більш пізні теорії ПП.