Далі ми будемо розглядати матеріал в розрізі професійної діяльності майбутніх випускників ВНЗ

Тема 1

Основні положення

«Система освіти повинна не тільки вчити людей читати, рахувати та писати. Вона повинна готувати громадян світу, які зможуть вирішувати проблеми ХХІ сторіччя».

З виступу Генерального секретаря Пан Гі Муна на Всесвітньому форумі з освіти, Інчхон, Республіка Корея, 19 травня 2015

Питання 1. Основні положення

Питання 2. Сценарії розвитку людства

Питання 3. Концепція сталого розвитку

Ключові терміни

Діяльність, соціальна [1] безпека, екологічна безпека,

Питання 1. Основні положення

Назва предмета: «Соціальна та екологічна безпека діяльності»

Діяльність

Є різні визначення, що таке діяльність. Усі вони зводяться до наступного.

Діяльність – це процес активної взаємодії людини з навколишнім середовищем спрямованої на досягнення певної мети.

Будь яка діяльність є усвідомленою та включає в себе мету, засоби досягнення мети, результат, безпосередньо процес.

Виділяють різні види діяльності:

- матеріальна та духовна;

- індивідуальна та колективна;

- продуктивна та творча;

- виробнича та побутова;

- тощо.

Часто в процесі діяльності відбуваються зміни (перетворення) навколишнього середовища.

Далі ми будемо розглядати матеріал в розрізі професійної діяльності майбутніх випускників ВНЗ.

Місце безпеки в ієрархії потреб людини

Згідно з теорією потреб А. Маслоу, основними у ієрархії потреб після фізіологічних (у випадку їх задоволення на 40 %) є екзистенціальні[2] потреби, серед яких першою за ступенем актуалізації є потреба безпеки[3].

Рис. 1.1. Піраміда потреб по Абрахаму Маслоу

Безпека – це певний об’єктивний стан, що ґрунтується на відсутності загрози, який суб’єктивно відчувають окремі люди чи їх групи.

Під безпекою розуміють також стан без загрози, стан спокою, впевненості або психічний чи правовий стан, при якому особа має відчуття впевненості, опори в іншій особі чи юридично врегульованій системі; протилежність загрози[4].

Серед інших питання безпеки включає забезпечення соціальної та екологічної безпеки.

Соціальна безпека - це стан суспільства при якому забезпечується номінальний рівень соціальних умов та соціальних благ, що визначають якість життя людини і суспільства в цілому та гарантує мінімальний ризик для життя, фізичного та психічного здоров'я людей.

Екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей[5].

Питання безпеки слід розглядати в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Питання 2. Сценарії розвитку людства

Історична довідка

У другій половині ХХ століття людство зіткнулося з рядом проблем глобального масштабу, що охоплюють сферу взаємодії людини і навколишнього його середовища, а також людини та суспільства. Ці проблеми об'єднують такі характеристики:

• планетарний, загальносвітовий характер;

• необхідність невідкладних спільних дій усіх держав щодо їх подолання.

Англійський економіст Т. Мальтус ще на початку 19 ст. зробив висновок про небезпеку надмірного зростання населення.   Після 1945 стала очевидна загроза розвитку зброї масового знищення.   В середині 20 ст. розгортаються два процеси. Перший процес - глобалізація соціально-економічного і політичного життя, заснована на формуванні щодо єдиного світового господарства. Другий - розгортання науково-технічної революції (НТР), яка багаторазово помножила всі можливості людини, в тому числі і по самознищення.   Небезпека перенаселення зачепила всі країни тоді, коли в розвинені держави хлинули хвилі мігрантів з країн, що розвиваються, а уряди цих країн стали вимагати «нового міжнародного порядку» - безоплатної допомоги як плати за «гріхи» колоніального минулого.

Перші спроби здійснити систематизацію глобальних проблем були зроблені на початку 70-х років XX ст. і пов'язані з дослідженнями Римського клубу.

Організація діяльності Римського клубу. Свою діяльність Клуб почав в 1968 із зустрічі в Академії Деі Лінчеї в Римі, звідки пішла назва цієї некомерційної організації. Її штаб-квартира знаходилася в Парижі (Сьогодні в Швейцарії.   Серед членів Клубу переважають діячі науки і політики з розвинених країн. Крім дійсних, є почесні та асоційовані члени.

Основним «продуктом» діяльності Клубу є його доповіді, присвячені пріоритетним глобальним проблемам та шляхам їх вирішення. На замовлення Римського клубу видатними вченими підготовлено більше 30 доповідей (Табл.1.1.).

Таблиця 1.1. Аналітичні матеріали, розроблені під егідою Римського клубу

У дослідженнях вчених Римського клубу широко використовуються комп'ютерне моделювання та методології, засновані на міждисциплінарному підході.

Спочатку Римський клуб звертав основну увагу на протиріччя між суспільством і природою, потім він став приділяти пріоритетну увагу соціальним проблемам.

Пік впливу Римського клубу на світову громадську думку припав на 1970-1980 роки.

Сьогодні Римський клуб став однією з багатьох міжнародних організацій, які координують обмін думками між інтелектуалами з актуальних проблем сучасності.

Сценарії розвитку людства

Гострота глобальних проблем, пов'язаних з протиріччями між суспільством і навколишнім середовищем, обумовлена їх зв'язком з безпекою земної цивілізації.

Саме з аналізу взаємовідносин суспільства і навколишнього середовища почалися роботи Римського клубу.

Донелла і Денніс Мідоузи разом з Йоргеном Рандерс і Вільямом Беренсом були авторами першої великої доповіді Римському клубу під назвою «Межі зростання», опублікованого в 1972 р. Було продано близько 9 мільйонів екземплярів на 29 мовах, і книга змінила світ. Світова цивілізація дізналася про зовнішні межі, які раніше ігнорувалися.

Авторами цієї доповіді, було розроблено декілька моделей, в основу яких покладено дані про зміну ключових параметрів (зростання населення, промисловості, споживання природних ресурсів тощо) в минулому та допущення варіантів сценаріїв розвитку цивілізації.

Було показано, що при допущенні інерційного розвитку цивілізації на початку 21 ст. спочатку почнеться різкий спад середньодушового промислового виробництва, а потім - і чисельності населення планети (рис. 1.2).

Населення та обсяг промислового виробництва зростають до тих пір доки обмеження навколишнього середовища та природних ресурсів не призводить до втрати здатності капіталу продовжувати інвестиції.

Рис. 1.2. «Стандартний сценарій» з книги «Межі зростання»

В доповіді «Межі зростання» було показано, що вірогідність колапсу досить велика.

В наступних доповідях Римського клубу авторами розглядалися як варіанти майбутнього розвитку людства, так і пропозиції щодо уникнення колапсу цивілізації.

Багато аналітиків вважають, що подальше зростання споживання ресурсів обмежується не стільки їх дефіцитом, скільки здатністю Землі поглинути всі забруднюючі речовини і відходи.

Команда Мідоуза розрахувала ще кілька сценаріїв. Сценарій розвитку за умови подвійного збільшення ресурсів (рис. 1.3). Та сценарій сталого розвитку (рис. 1.4), який був розрахований при допущення, що стратегія стійкості (включаючи чисельність населення) буде введена ще в 1975 р.

Рис. 1.3. При подвійному збільшенні запасів ресурсів, обсяг промислового зростання зможе відбуватися на 20 років довше, але інших вигод немає, а падіння ще більш круте.

Рис. 1.4. Сценарій сталого розвитку, розрахований з припущенням, що жорстка стратегія сталості, в тому числі зростання населення була введена ще в 1975 році.

Біда в тому, що така стратегія фактично не була введена в 1975р.

Мідоуз та Рандерс дали досить переконливу, хоча і тяжку, відповідь на питання, чому політики так погано готуються до XXI століття.

На рис. 1.5 термін повноважень політичних лідерів, обраних у 1990 р., зіставлений з очікуваним періодом окупності для основних корпоративних інвестицій, строком експлуатації електростанції (зразком довговічності в діловому світі), тривалістю життя дитини, яка народилася в 1990 р., і впливом на озоновий шар хлорфторвуглеців, виготовлених в 1990 р.

Рис. 1.5. Часові рамки для політиків, ділового світу, дітей, навколишнього середовища за динамічною моделлю «World 3».

Як правило, моделі доходять до середини і кінця XXI століття, і їх результат, здебільшого не втішний - висока ймовірність катастрофи. В якості підстав для подібних висновків, як правило, фігурують зростання чисельності населення, ущербність енергетичної моделі на основі теплової енергетики, сучасний стан охорони здоров'я, темпи деградації навколишнього середовища, зменшення ролі універсальних міжнародних організацій і ін.

В 1992 році автори докладу «Межі зростання» допускали оптимістичний сценарій розвитку людства за наступних умов:

1) перегляд стратегій і практичних дій, які спрямовані на обмеження зростання населення та споживання;

2) швидкий і різкий підйом в ефективності використання матеріалів та енергії.

Де ми знаходимося сьогодні?

З 1972 року пройшло біля 40 років.

	рік Населення Землі млн. осіб
Рис. 1.6. Чисельність населення світу

	Запаси – 239,8 млрд. тонн Забезпеченість – 57 років
Рис. 1.7. Світове споживання нафти

	Запаси – 187,1 трл. м3 Забезпеченість – 54-55 років
Рис. 1.8. Світове споживання природного газу

	Запаси – 891531 млн. тонн Забезпеченість – 110 років
Рис. 1.9. Світове споживання вугілля

За цей період ми маємо великий масив статистичних даних, за якими можна судити про динаміку змін. У своєму виступі 2012 року «Межі зростання»: історія та перспективи» Д. Медоуз зазначає: «Австралійське державне об'єднання наукових і прикладних досліджень наклало емпіричні точки на наші графіки і відзначило високу ступінь збігу... На жаль емпіричні точки з 70 року до поточного часу укладаються на криві, що описують колапс». Слайд з презентації Д.Медоуза наведено на рис. 1.10.

Рис. 1.10. Слайд презентации Д. Медоуза

Питання 3. Концепція сталого розвитку [6]

Уперше поняття сталого розвитку було сформульовано у доповіді «Our Common Future» («Наше спільне майбутнє») голови Міжнародної комісії з питань екології та розвитку ООН Гру Харлем Брутланд у 1987 році. Воно трактувалось достатньо просто і конкретно: це такий розвиток, який задовольняє потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

На 2-й Конференції ООН з навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) вперше було сформульовано основні положення сталого розвитку, задекларовані у програмному документі «Порядок денний ХХІ століття», або «Програма 21».

Всесвітній форум у червні 1992 р. в Ріо-де-Жанейро офіційно іменувався Конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку (КОСР). Це сама знаменна зустріч глав держав і урядів в історії людства. У роботі форуму брали участь 30 тисяч чоловік.

За основу Стратегії було взято ідею балансу між навколишнім середовищем та її ресурсами, економікою і населенням Землі.

Таким чином, поняття сталий розвиток можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації та країни в умовах збереження навколишнього середовища (насамперед біосфери).

Концепція сталого розвитку сьогодні є основним вектором розвитку людства та передбачає рівність трьох складових: соціальної; екологічної; економічної.

Рис. 1.11.