Характеристика порівняльно-правових досліджень на мікро- , макро-, та інституціонального рівні, бінарне та мультипорівняння

Перший і найбільш низький рівень - це порівняння правових норм - мікрорівняння. Тут йдеться переважно про порівняння юридико-технічних моментів, паралельному викладі порівнюваних норм. Компаративіст виявляє і систематизує емпірико-правовий матеріал, що його цікавить. Дослідження на цьому рівні порівняння завжди можливо і відносно просто здійснити.

Другий, середній рівень - це порівняння правових інституті в і галузей права (інституціональне, або галузеве, порівняння). І на цьому рівні порівняно простий доступ до правової регламентації. Однак дослідження правових інститутів повинно бути здійснено до повного вивчення соціальних факторів у зв’язку з правовою системою в цілому.

Нарешті, третій, верхній рівень - це порівняння правових систем в цілому - макропорівняння. Порівняння правових систем в їх цілісному вигляді з урахуванням процесу їх формування та функціонування, основних принципів, джерел і їх соціальної основи - це значно більш складний рівень порівняльно-правового дослідження. Однак цей теоретичний рівень порівняння завжди виправданий. Саме тут найбільш повно проявляється відносна самостійність порівняльно-правових досліджень.

В порівняльно-правових дослідженнях активно застосовується як бінарне, так і мультипорівняння. Якщо дослідник порівнює державно-правові явища та процеси, що стосуються двох правових систем – має місце бінарне порівняння. В тому випадку, якщо порівнювані правові явища стосуються багатьох правових систем – йдеться про мультипорівняння.