Ахроматична кольорова гама

Всі кольори ділять на дві групи: кольори ахроматичні і хроматичні. Група ахроматичних кольорів включає кольори чорний і сірий, останній має безліч відтінків, що відрізняються один від одного тільки світлиною. Група хроматичних кольорів включає всі кольори сонячного спектру і їх поєднання.

Ахроматична колірна гамма. Просте гармонійне поєднання в ахроматичній групі — це двотональне вирішення композиції: білий колір по чорному і чорний по білому (контрастні тональні відносини, мал.4) або поєднання двох сірих тонів, лежачих по сусідству в рівно-ступінчатому ахроматичному ряду тонів (нюансні тональні відносини).

Найширше в декоративних композиціях застосовують трьох-тональну колірну гамму, яка володіє великими виразними засобами, що забезпечують ясне і чітке сприйняття композиції твору.

При побудові трьох-тональних композицій враховують пропорційні відносини між тонами, забезпечують домінування одне з тонів. Пропорційна рівність тонів в композиції затверджує статику, нерівність — динаміку.

Організовуючи виконання практичних вправ при орієнтуванні на ахроматичний ряд тонів 1—9 (мал.5), викладач акцентує увагу композицій, що вчаться на створенні, з широкою шкалою емоційної дії.

Повний світловий діапазон (два кратні кольори тональної шкали (1,9) і середній сірий (5). Композиції цієї колірної гамми відрізняються конкретністю і напруженістю, вони найбільш активні і експресивні.

Світло-сірий діапазон (від білого до середньо-сірого, 1 — 5). Характеризується легкістю, м'якістю, легкістю; узагальненість і цілісність тонального звучання викликає спокійний емоційний стан.

Темно-сірий діапазон (від середньо-сірого до найтемнішого, 5 — 9) характеризується похмурістю, суворістю, викликає відчуття смутку, драматизму.

Середньо-сірий діапазон (від світло-сірих до темно-сірих тонів, виключаючи білий і чорний, 3 — 7), позбавлений динамічної напруженості, статичний. Композиції цієї тональної шкали нейтральні по звучанню, спокійні, стримані.

4. Сорока. Приклад ахроматичних контрастних поєднань в природі.

5. Ахроматична колірна гамма: контрастні тональні відносини, нюансні тональні відносини, світлі тональні відносини, темні тональні відносини.

6. Таблиця трьох-тональних колірних відносин повного світлотного діапазону.

7. Композиція виконана за принципом повного світлотного діапазону тонів.

8. Таблиця середньо-сірого діапазону тонів.

9. Композиція виконана за принципом середньо-сірого діапазону тонів.

10. Натюрморт. Виконаний в повному світлотному діапазоні тонів.

3. ХРОМАТИЧНА КОЛІРНА ГАММА.

3.1. КОЛІРНИЙ ТОН.

Основними властивостями кольору є:

Колірний тон — ступінь світлини колірного відтінку. Природна шкала колірних тонів — це спектр сонячного світла, кольори якого розташовані в такій послідовності: червоний, оранжево-червоний, оранжевий, оранжево-жовтий, жовтий, жовто-зелений, зелений, зелено-блакитний, блакитний, синій, фіолетовий. Змішуючи кольори один з одним, отримаємо безліч колірних тонів і відтінків (мал.12).

3.2. СВІТЛОТА.

Світлина -— це наявність в спектральному кольорі тієї або іншої кількості чорного або білого пігменту. При більшій кількості білого колір втрачає насиченість і набуває світлини, при більшій кількості чорного колір втрачає і насиченість і світлину (мал.11).

Відтінок — невелика відмінність в кольорі або світлині між двома спорідненими тонами (мал.17-18).

3.3. НАСИЧЕНІСТЬ.

Насиченість — - ступінь відмінності хроматичного кольору від рівного йому по світлині ахроматичного. Спектральні кольори насичені, не змішані насичені. Насичені споріднені кольори в колористичному відношенні не узгоджуються один з іншим, але якщо їх затемнити або висвітлити білилами, їх поєднання стає гармонійним (мал.11).

Рівно-насичені колірні тони однакової світлини не дають тонких колірних поєднань. Але достатньо до двох з трьох поєднуваних кольорів додати деяку кількість чорного або білого кольору, як відразу ж їх поєднання стають гармонійними; ненасичені кольори підкреслюють третій колір — самий насичений (мал.17-18).

11. Насичені і ненасичені кольори: два внутрішні круги — ненасичені кольори, розбілені; третій круг (від центру) — кольори найбільшої насиченості; три зовнішні круги — ненасичені кольори, затемнені.

12. Колірний круг з дванадцяти кольорів.

13. Ступінь відмінності насиченості хроматичних кольорів по відношенню до рівних їм по світлині ахроматичним.

14. Гармонізація

декількох тонів

ахроматичною колірною

гамми.

15. Підбір і рівняння по світлоті до ахроматичних тонів декількох насичених і ненасичених тонів синього кольору.

4. ГАРМОНІЙНІ СПІВВІДНОШЕННЯ КОЛЬОРОВИХ ГРУП.

Пропорції колірних площ.

Одна з умов гармонійної організації кольорів — це знаходження пропорційних відносин колірних площ і їх форми. По характеру психофізіологічного сприйняття прийнято підрозділяти гармонійні поєднання на чотири колірні групи:

Одно-тональні гармонійні поєднання кольорів;

гармонійні поєднання споріднених кольорів;

гармонійні поєднання споріднено-контрастних кольорів;

гармонійні поєднання контрастних і додаткових кольорів.

4.1. ОДНО-ТОНАЛЬНІ ГАРМОНІЙНІ ПОЄДНАННЯ КОЛЬОРІВ.

Одно-тональні гармонійні поєднання дуже близькі до ахроматичної гармонії. Основу цієї групи гармонійних поєднань складає який-небудь тон, який в певних пропорціях присутній в кожному з поєднуваних кольорів. Контрастні співвідношення виявляються тільки по світлоті і насиченості. Загальний колірний тон додає одно-тональним поєднанням спокійний урівноважений характер.

Скласти одно-тональні гармонійні поєднання можна за допомогою рівно-ступінчатого світлового ряду з 15 ступенів в одно-тональної піраміди, в підставі якої розташовуються ахроматичні кольори (від білого до чорного), а по бічних сторонах — хроматичні. Піраміду вінчає найбільш насичений колір, вліво цей колір розбілюється, управо затемняється (мал.16).

Залежно від поставлених завдань колірна гармонія може бути організована в різних світлових діапазонах, наприклад:

повний світловий діапазон — кольори 2, 8 і 14; 5, 8 і 11 і так далі. Таке поєднання виражає спокій, стабільність;

підбір кольорів, відокремлених один від одного різними інтервалами, — 5, 10 і 11, 6, 7 і 12. Це сприяє прояву активності, напруженості кольору.

Для виразу динамічного контрасту вибирають два кольори з невеликим інтервалом між ними і третій — з великим інтервалом. Рівномірне співвідношення площ, зайнятих в поєднуваних квітах, затверджує статику, нерівномірне — динаміку.

16. Складання колористичних таблиць і світло-тональних градацій насичених і ненасичених фіолетового, жовтого, синього і оранжевого кольорів.

17-18. Одно-тональна піраміда жовтого кольору з 15 ступенів. Приклад складання одно-тональних гармонійних поєднань.

19. Одно-тональна композиція, виконана за допомогою таблиці жовтого кольору.

4.2. ГАРМОНІЙНІ ПОЄДНАННЯ СПОРІДНЕНИХ КОЛЬОРІВ.

У колірному крузі з 12 кольорів (мал.12) можна виділить: чотири групи споріднених кольорів: жовто-червоні: (1, 2, 3, 4, 5), червоно-сині (5, 6, 7, 8, 9), синьо-зелені (9, 10, 11) ізелено-жовті — (11, 12, 13). У кожній групі присутні два головні кольори, розташованих в колірному крузі поряд. Гармонія споріднених кольорів основується на подібності колірних тонів (мул на легені їх зіставленні по колірному тон, і викликає відчуття врівноваженості і спокою. Введення в поєднання споріднених кольорів незначної кількості білого або чорного кольору приводить до гармонії, підсилює емоційну виразність композиції.

Гармоніям споріднених кольорів властивий активний світловий контраст, сприяючий виразності тональних поєднань. Наприклад, рівно-насичені три колірні тони однакової світлини не утворюють тонких колірних поєднань. Як тільки до двох з трьох поєднуваних кольорів додати чорний або білий колір, колірні поєднання набувають узгодженості (мал.15-18).

20. Одно-тональна композиція, виконана за допомогою таблиці фіолетового кольору.

21. Таблиця групи жовто-червоних кольорів.

22. Орнаментальний мотив, виконаний в жовто-червоній колірній гаммі.

23. Таблиця групи червоно-синіх кольорів.

24. Орнаментальний мотив, виконаний в червоно-синій колірній гаммі.

4.3. ГАРМОНІЙНІ ПОЄДНАННЯ КОНТРАСТНИХ І ДОДАТКОВИХ КОЛЬОРІВ.

У колірному крузі додаткові кольори розміщені в протилежних чвертях (колірний круг з 12 або 24 кольорів ділиться на чотири частини). Наприклад: кольори червоний і зелений, синій і жовтий є контрастними і додатковими, поєднання цих пар кольорів володіють найбільшою колірною контрастністю, що викликає активне звучання, напруженість і динамічність композиції (мал.12).

Приступаючи до створення контрастних гармонійних поєднань, спочатку вибирають початковий колір, потім визначають відповідний йому контрастний колір.

У колірній тріаді один з кольорів може бути затінений домішкою чорного кольору. Створюючи гармонію контрастних кольорів, можна додати до кожного з поєднуваних кольорів ахроматичні кольори.

25. Орнаментальний мотив,

виконаний з пари контрастних додаткових кольорів (червоний і зелений).

26. Таблиця контрастних колірних поєднань.

27. Рибка. Композиція виконана за принципом контрастних додаткових

поєднань кольорів.

28. Таблиця поєднання жовто-зелених споріднено-контрастних кольорів.

4.3. ГАРМОНІЙНІ ПОЄДНАННЯ СПОРІДНЕНО-КОНТРАСТНИХ КОЛЬОРІВ.

Найбільш поширений вид колірних гармоній — поєднання споріднено-контрастних кольорів, які можна об'єднати в чотири групи: жовто-червоні, жовто-зелені, синьо-зелені і синьо-червоні кольори.

Характерною особливістю складання гармонійних поєднань споріднено-контрастних кольорів є присутність в поєднаннях однакової кількості головного і контрастного кольорів.

29. Таблиця поєднання синьо-зелених споріднено-контрастних кольорів.

30. Ескіз декоративної композиції «Ткацький верстат», виконаний в жовто-зеленій гаммі.

31. Ескіз декоративної композиції «Космос», виконаною в синьо-зеленій гаммі.

32. Клоун. Композиція виконана в жовто-червоній гаммі з акцентами білого кольору.

33. Таблиця поєднання жовто-червоних споріднено-контрастних кольорів.

34. Таблиця поєднання синьо-червоних споріднено-контрастних кольорів.

35. Таблиця складена з важких кольорів.

36. Композиція виконана у важкій колірній гаммі.

37. Таблиця складена з легких кольорів.

38. Композиція виконана в легкій колірній гаммі.

5. РИТМИ ПЛАНІВ. КОЛІРНА ДОМІНАНТА. КОЛЬОРОВІ АСОЦІАЦІЇ.

Ритми планів.

Зміна елементів композиції за кольором, тону, формі, фактурі, величині створює враження безперервного ритмічного руху по діагоналі і в глибину. Передача глибини простору в декоративних композиціях може бути досягнута:

частковим перекриттям одного предмету іншим;

повним перекриттям друго-планових зображень першо-плановими;

застосуванням просторових якостей кольору і тону:

важчі кольори виступають на перший план, легені відступають; холодні відступають, теплі виступають; темний силует на світлому фоні і світлий силует на темному фоні виступають на перший план.

39. Таблиця ритмічного руху елементів композиції по діагоналі і в глибину.

40. Композиція виконана на основі контрастних тональних відносин. Контрастні тональні відносини створюють глибину простору. Світлі елементи композиції на темному фоні і темні на світлому виступають вперед.

41. Композиція складена з теплих і холодних кольорів. Теплі кольори виступають, холодні відступають в глибину площини.

42. Композиція виконана на основі одно-тональних колірних нюансних відносин, що не створюють глибини простору.

Змішування кольорів.

Із змішуванням кольорів ми вже мали справу при ознайомленні з насиченими і ненасиченими квітами, при складанні одно-тональних пірамід з 15 ступенів, при виконанні таблиць і композицій на створення гармонійних одно-тональних поєднань, споріднених і контрастних колірних поєднань. Змішуючи кольори, можна отримати величезну кількість колірних тонів. У декоративному мистецтві застосовують два основні способи змішування: механічне і оптичне.

Механічне змішування. Новий колір отримують, змішуючи фарби на палітрі, в ємкостях.

Оптичне змішування. Якщо на білий екран спроектувати два колірних світивши, наприклад червоний і жовтий, отримаємо проміжний колір — оранжевий! Подібний прийом оптичного змішування кольорів можна застосовувати в орнаментальних композиціях, вітражі, при виготовленні виробів декоративно-прикладного мистецтва (тканин, килимів, художніх вишивок і т. д.).

Колірна домінанта.

Застосування в композиції невеликого за площею, але якісно іншого кольору (домінанти) додає їй напруженість. Домінанта є композиційним і ідейним центром твору.

Розвиток колірних асоціацій.

Образи художника відображають численні явища, що зустрічаються в життя, і викликані ними асоціації. Чим багатший, різноманітніший і яскравіший світ асоціацій художника, тим виразніші і цікавіші художні образи, створені ним.

Асоціативне мислення студента, його здібність до створення художніх образів з емоційним звучанням розвиваються при виконанні завдань на основі асоціацій.

43. Таблиця оптичного змішування кольорів.