Організаційні методи управління

Організаційні методи орієнтовані на використання у типових ситуаціях. До організаційних методів відносяться:

1) регламентування;

2) нормування;

3) інструктування.

Сутність регламентування полягає у встановленні статусу і цілей функціонування, повноважень, прав і відповідальності, правил і критеріїв оцінки діяльності об'єкта регламентування.

В якості об'єкту регламентування може розглядатися:

ü підприємство у цілому (основний регламентуючий документ – статут підприємства);

ü структурний підрозділ (положення про підрозділ);

ü посада в апараті управління (посадова інструкція);

ü відносини між підприємством і персоналом (правила внутрішнього розпорядку, правила прийому на роботу);

ü технологія виконання управлінських робіт (технологічний паспорт, схеми документообігу у підприємстві і підрозділах);

ü бізнес-процес (регламент бізнесу-процесу, адміністративний регламент).

Нормування як метод управління використовує норми, що мають конкретне числове вираження, і нормативи, що носять загальний, типовий характер і є основою для розробки норм.

Виділяють наступні основні види нормування:

1. чисельності, тобто визначення кількості людей, необхідних для виконання визначеної роботи;

2. виробітки й обслуговування, тобто визначення кількості виконуваних виробничих операцій за одиницю часу, кількості одиниць виробленої продукції, кількості обслугованих клієнтів або зроблених послуг за визначений час;

3. управління, тобто визначення кількості підлеглих у одного керівника;

4. витрат ресурсів, тобто визначення кількості ресурсів, що витрачаються при виконанні якої-небудь роботи.

Метою інструктування є ознайомлення працівників з умовами роботи, прийнятими рішеннями, задачами, що стоять перед ними, наслідками невиконання якого-небудь завдання.

За формою здійснення інструктування підрозділяють на: усне і письмове, індивідуальне і колективне.

Види інструктування:

· ознайомлення,

· порада,

· пояснення,

· застереження,

· роз'яснення.