Основні категорії економічного аналізу та причинно-наслідкові зв’язки

Категорії економічного аналізу — це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. До таких належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник та інші.

Базові поняття економічного аналізу:

- фактор (чинник) - рушійна сила будь-якого процесу або явища, що визначає їх характер і результат (причина, яка впливає на певний наслідок);

- резерв – поняття має два різні визначення:

§ запас ресурсів, що свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб для забезпечення надійності й безперервності в роботі будь-якої системи;

§ невикористана або згаяна можливість чогось (наприклад, зростання обсягу виробництва, підвищення рентабельності та ін.);

Рис.2.1. Класифікація прийомів (способів) економічного аналізу

Дослідження діяльності підприємства пов’язане з вивченням чинників (факторів), що впливають на фінансово – господарську діяльність суб’єкта господарювання.

Визначення «чинник» розкриває умови, необхідні для здійснення господарських процесів, або причин, що зумовлюють поведінку результативного показника. Вивчення чинників, що впливають на діяльність суб’єкта господарювання, дає можливість адекватно оцінити її результати й визначити резерви росту. Для економічно грамотного управлінця необхідна обґрунтованість, класифікація і систематизація чинників. Вона надана на схемі 2.2.

Об’єкти економічного аналізу вимірюються показниками, які відображають обсяги, рівень і економічну ефективність господарських процесів, які відбуваються у суб’єктах господарювання та їх підрозділах та інформативно забезпечуються фінансовою, статистичною, нормативно – правовою та ін. звітністю, плановою документацією (бюджети, плани, прогнози).

Система показників -це впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності підприємства, має властивості звідності і подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

Показники характеризуються:

1) абсолютними величинами (трудові, вартісні, натуральні, умовно натуральні);

2) відносними величинами (відсотки, коефіцієнти).

Для описання економічного процесу (явища) в аналітичній роботі для з’ясування впливу чинників (явищ) на результативний показник (явище у цілому) застосовуються моделі, які відіграють важливу роль у дослідному процесі.

Символьна модель відображає явища (процеси) за допомогою математичних формул і є умовним образом цих явищ (процесів), а її вивчення надає нові знання про об’єкт – оригінал.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ

За економічним змістом

Залежно від рівня використання ресурсів

За центрами відповідальності

Внутрішні

Зовнішні

Вимірювані (підвладні кількісній оцінці)

Не вимірювані (не підвладні кількісній оцінці)

Постійні (впливають безперервно)

Тимчасові (діють у визначений період)

Загальні, характерні для всіх галузей

Специфічні, характерні окремим СГД

Прості (одна причина)

Складні (комплекс причин)

За мірою впливу на результати роботи

Рис.2.2. Класифікація факторів економічного аналізу

Тема. Сутність моделювання господарської діяльності в економічному аналізі

Мета:

· засвоїти, поглибити та систематизувати знання по темі;

· розвивати економічне мислення;

· сприяти формуванню знань та виробленню практичних навичок по темі;

· виховувати охайність, зацікавленість в отриманні знань з даної навчальної дисципліни, повагу та любов до обраної спеціальності.

План лекції

1. Поняття моделі і моделювання.

2. Поняття факторного аналізу.

3. Детерміноване і стохастичне моделювання факторних систем.

4. Класифікація та види факторних систем (моделей).

5. Способи перетворення (методи подовження, розширення та скорочення)факторних систем.

Час: 2 год.

Вид заняття: лекція

Тип заняття: засвоєння нових знань

Місце проведення: аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: підручник, наочний посібник, методична розробка.

Джерела інформації: 1], ст.81-97; [2], ст.26-47; [3], ст.61-66

Основні категорії і поняття: модель, моделювання, деталізація, факторний аналіз, фактор, резерв, детермінований і стохастичний зв'язок, адитивні моделі, кратні моделі, мультиплікативні моделі, комбіновані моделі.

Студенти повинні знати:

- основні поняття теми;

- зміст понять «модель», «моделювання», «деталізація», «факторний аналіз»,

- види причинно-наслідкових звязків,

- типи моделей факторного аналізу,

- методи подовження і скорочення факторних моделей.

Студенти повинні уміти:

- давати відповіді на поставлені питання;

- розкривати зміст окремих понять і категорій;

- робити самостійні висновки.

Домашнє завдання: вивчити конспект, [1], ст.81-97; [2], ст.26-47; [3], ст.61-66

1. Поняття моделі і моделювання.

Моделювання є важливим засобом розв’язання багатьох економічних завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження.

Модель — це умовний об’єкт дослідження, тобто матеріальне чи образне відображення реального об’єкта, процесу його функціонування в конкретному середовищі.

Моделювання господарської діяльності підприємства як об’єкта дослідження передбачає розробку певних економіко-математич­них моделей для найбільш повного і достовірного відображення процесу функціонування як суб’єкта господарювання в цілому, так і окремих його структурних підрозділів.

Моделювання – один із методів наукового пізнання, за допо­мо­гою якого створюється модель об’єкта дослідження.

Загальний порядок (послідовність) розробки імітаційної моделі включає виконання таких робіт:

1) визначення змісту господарського завдання;

2) збирання і систематизація необхідної інформації;

3) побудова імітаційної моделі;

4) перевірка функціонування моделі;

5) уточнення моделі;

6) використання моделі для розв’язання завдання.

2. Поняття факторного аналізу.

Економічний аналіз явищ чи процесів починають з вивчення узагальнюючих (результативних) показників, що їх характеризують. Це дозволяє отримати загальне уявлення про роботу підприємства. Однак, цього недостатньо, так як в узагальнюючому показнику сумуються нерідко протилежні тенденції, які взаємно погашаються, і тим самим затушо­вуються зміни, що відбулися в його складі. Тому виникає необхід­ність йти від загальних показників до простих дедуктивним шля­хом, послідовно розчленовуючи їх на складові. Аналітичний метод розчленування загальних показників на складові і називається деталізацією, а процес аналізу деталізованих показників – факторним аналізом. Метод деталізації результативних показників широко використовується при розробці аналітичних формул (моделей факторних сис­тем), що описують реальні зв’язки між процесами та у процесах фінансово-господарської діяльності промислових підприємств. Про­цес побудови аналітичної формули, залежності називається факторним моделюванням.

У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії набувають форми факторів (чинників).

Фактор — це рушійна сила будь-якого процесу або явища, який визначає їх характер та результат. Інакше кажучи, фактор — це причина, яка впливає на певний результат (наслідок). На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв’язків, а отже факторів (чинників), виявлення, вимір і вивчення яких — важливе завдання економічного аналізу.

Отже, факторами вважаються різні умови, обставини, які супроводжують економічні явища та процеси і які створюють можливість їх здійснення, так наявність матеріальних факторів (засобів виробництва) та особис­тих факторів (робочої сили) служать необхідною умовою здійснення процесу виробництва.

Завдання 1. Визначити в кожній групі результативні і факторні показники за характером їх зв’язку:

1. Випуск продукції, чисельність персоналу, продуктивність праці.

2. Продуктивність праці, рівень техніки, технології, механізації виробництва, праці, управління.

3. Ритмічність поставок, ритмічність випуску продукції.

4. Випуск продукції, середньорічна вартість основних виробничих фондів, фондовіддача, витрати сировини, матеріалоємність.

Вирізняють фактори кількісні, структурні та якісні, інтенсивні та екстенсивні, об’єктивні та суб’єктивні, загальні (комп­лексні) та поодинокі (специфічні), основні та другорядні тощо.

Завдання 2 . Виділити кількісні, структурні і якісні показники: середньорічна вартість основних фондів, чисельність працюючих, собівартість одиниці продукції, собівартість випуску, норма витрат на одиницю продукції, втрати робочого часу, фондовіддача, рентабельність, питома вага активної частини основних фондів.

Фактор завжди має не лише величину, а й напрям дії. Тому розрізняють позитивні та негативні фактори. З останніми часто пов’я­зують резерви виробництва. Отже, звідси ще одне визначення: фактор — це попередник виникнення резервів виробництва.

Резерви —це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, організаційно-технічних заходів, активного роздержавлення і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності колективів і підприємств.

Фактори і результати (наслідки) виступають об’єктами прояву причинно-наслідкових зв’язків. При цьому слід мати на увазі, що фактор може бути пов’язаний з результатом не безпосередньо, а опосередковано, че­рез інший фактор, який пов’язаний із результатом причинно-наслідковим зв’язком.

3. Детерміноване і стохастичне моделювання факторних систем.

Кількісні значення результативних (складних) показників за­лежать від впливу багатьох факторів, що діють одночасно, різноспрямовано і з різною силою. Цей зв’язок може бути стохастичним і детермінованим.

При стохастичній формі зв’язку вплив факторних показників на результативний має імовірнісний, випадко­вий характер. Кожному значенню факторного показника відповідає не одне значення результативного, а його сукупність. Стохастичні зв’язки, на відміну від детермінованих, проявляються не в кожно­му випадку, а в середньому для багатьох випадків. Тому вони пот­ребують для свого встановлення і дослідження масових статистичних спостережень. Наприклад, залежність виро­бітку на одиницю часу в розрахунку на одного робітника від ста­жу його роботи, віку і т.п.

Детермінований зв’язок означає, що залежність результативного показника від факторних однозначна: кожному значенню факторного показника відповідає одне єдине значення результативного. Наприклад, залежність денної продуктивності праці одного робітника від інтенсивності його праці за годину. Велике значення у факторному аналізі має побудова факторної моделі, яке відображає причинно-наслідкові зв’язки між факторами і результативним показником.

Метод деталізації результативних показників широко використовується при розробці аналітичних формул (моделей факторних сис­тем), що описують реальні зв’язки між процесами та у процесах фінансово-господарської діяльності промислових підприємств. Про­цес побудови аналітичної формули, залежності називається моделюванням.

4. Класифікація та види факторних систем (моделей).

Типи моделей детермінованого аналізу:

- адитивні моделі

у ₌ x_i - x ₁+ x ₂+…+ x_n

- мультиплікативні моделі

у = = х₁ х₂ … х_n

- кратні

y = х₁/х₂

_- змішані (комбіновані)

y = (a +b) /с; y = a/(d +c); y= a х b/c; y= (a +b) c

Найбільш поширеним є застосування моделювання для встановлення детермінованого зв’язку між узагальнюючими результатними показниками ефективності діяльності підприємства і зовніш­німи факторами, що обумовлюють певні їх значення. За способом поєднання факторів-аргументів у моделі останні поділяються на чотири типи. До першого типу належать адитивні моделі, що в них результативний показник визначається як алгебраїчна сума кількох факторних показників.

.

Другий тип є так званим мультиплікативним. У цьому разі результативний узагальнюючий показник визначається як добуток певної кількості факторів.

.

Третій тип — це кратні моделі. Вони застосовуються, якщо значення функціонального показника розраховується як співвідношення факторних показників.

І нарешті, четвертий тип є комбінованим, тобто таким, що поєднує в певний спосіб попередні моделі.

і т. д.

При цьому передовсім підлягають заміні кількісні параметри, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься багато кількісних, структурних або якісних показників, послідовність заміни залежить від оцінки того, які з них є основ­ними, а які похідними, які первинні, а які — вторинні.

Типи моделей стохастичного аналізу:

- рівняння регресії типу “пряма ”

у = а₀+а₁х

- рівняння регресії типу “гіпербола ”,

у = а₀ + а₁ ·

- рівняння регресії типу “парабола ”

у = а₀+а₁х+а₂х²,

- статична

у = а₀х ^а,

- показова

у = а₀ а₁^х

- напівлогарифмічна

у = а₀ + а₁ lg х.

5. Способи перетворення (методи подовження, розширення та скорочення)факторних систем.