Конструкція букв

Написання великих букв. Букви – Г, Н, П, Т, Ц, Е, Ш, Щ, І, та Ї – характерні тим, що утворені лише прямолінійними елементами, розташованими з нахилом 75˚ до рядка. Нижні відростки букв Ц і Щ виконують за рахунок проміжків між буквами і рядками; вони виступають за межі паралелограма на величину товщини обведення букви.

Букви – А, И, Й, Х, Ж, М – також утворені прямолінійними елементами, але розміщеними не лише горизонтально, а й похило або діагонально. Особливу увагу треба звернути на правильне положення похилих елементів. Внутрішні похилі елементи букви М лежать на перетині діагоналей паралелограма. У букві К нижній похилий елемент також іде по діагоналі паралелограма, а верхній – з правої вершини паралелограма в точку, яка лежить на відстані 2/10 h від нижньої лінії рядка. Буква Ж за конструкцією – це подвоєна буква К.

Букви третьої групи – Ч, Р, У Ь, Б, В, Я, Л, Д, О, С, Є, З, Ю, Ф - утворені горизонтальними, похилими і криволінійними елементами. Середні горизонтальні елементи розміщені точно посередині рядка. Похилий елемент букви Я виконують у напрямі діагоналі паралелограма. Верхню горизонтальну паличку букви Б, нижню – букви У і верхній заокруглений елемент букви В не доводять до кінця на величину d/2. У буквах Л і Д лівий похилий елемент іде з нижнього кута паралелограма до середини верхньої лінії. Відростки букви Д виконують за рахунок проміжків між буквами і рядками.

Рекомендується спочатку креслити прямолінійні елементи букв, а потім – криволінійні. У буквах Є і Ю горизонтальний елемент розміщено посередині рядка. Верхній і нижній горизонтальні елементи букви Ф відстоять від крайніх ліній рядка на величину d. Зліва і справа ці елементи заокруглюються так, як і в букви О.

Буква З є частиною цифри 8. Зверніть увагу на відмінність між цифрою 3 і буквою З. Нижній і верхній елементи цифри 3 не мають заокруглень, а складаються з прямолінійних елементів.

Написання малих букв. Висота букв – б, в, д, р, у, ф дорівнює розміру шрифта. Нижні відростки букв ц, щ виконують за рахунок проміжків. Зверніть увагу на правильне виконання нижнього елемента букви у та верхнього елемента букви д. Їх не доводять до кінця на величину d/2 у букви у та на величину d – у букви д.

Особливе місце займає буква г.

4) Ухил і конусність побудувати на контурах деталей, представлених на рис.11,

а індивідуальні завдання взяти з табл.4.

Рис. 11. Контури деталей для побудови ухилу і конусності (до аркуша 1)

Таблиця 4 (для аркуша 1)

№ варіанта	Ухил	Конусність		№ варіанта	Ухил	Конусність
1, 21, 41. 61, 81	1:2	1:8	11, 31, 51. 71, 91	1:15	1:8
2, 22, 42, 62, 82	1:3	1:10	12, 32, 52, 72, 92	1:6	1:5
3, 23, 43, 63, 83	1:4	1:5	13, 33, 53, 73, 93	1:3	1:8
4, 24, 44, 64, 84	1:5	1:12	14, 34, 54, 74, 94	1:5	1:10
5, 25, 45, 65, 85	1:6	1:4	15, 35, 55, 75, 95	1:7	1:4
6, 26, 46, 66, 86	1:7	1:20	16, 36, 56, 76, 96	1:2	1:12
7, 27, 47, 67, 87	1:8	1:3	17, 37, 57, 77, 97	1:4	1:6
8, 28, 48, 68, 88	1:9	1:6	18, 38, 58, 78, 98	1:8	1:3
9, 29, 49, 69, 89	1:10	1:7	19, 39, 59, 79, 99	1:12	1:5
10, 30, 50, 70, 90	1:12	1:4	20, 40, 60, 80, 100	1:9	1:10

Аркуш 2 «Тіла геометричні»

Завдання до аркуша 2. Зразок виконання аркуша 2 показано на рис.12. На аркуші 2 виконують комплексні креслення в трьох проекціях: призми, піраміди, циліндра, конуса, сфери і тора з нанесенням на поверхні даних тіл точок А, В, С та позначенням їх видимості.

Точка А належить ребру або контурній твірній, точка В належить видимій частині поверхні при погляді на фронтальну проекцію тіла, точка С належить видимій частині поверхні при погляді на горизонтальну. проекцію. Відповідно проекції точок визначаються:: А – координатою ZA, В – координатами ХБ, ZБ, С – координатами Хс, Ус..

Завдання взяти з рис. 13. Постійні координати для всіх варіантів брати з табл. 5, а змінні координати за індивідуальним шифром – з табл. 6.

Рис.12. Зразок аркуша 2

Рис. 13. Геометричні тіла (завдання до аркуша 2)

Координати точок до аркуша 2 для всіх варіантів

Таблиця 5

Геометричне тіло	Постійні координати для всіх варіантів, мм
ZA	XB	ZB	XC	УC
Призма		—	—	-6
Піраміда				-5	-5
Циліндр				-12
Конус				—	—
Сфера	-12			-15	-10
Тор	—		-12		-5

Індивідуальні завдання до аркуша 2

Таблиця 6

№ варіанта	Змінні координати
	Призма	Конус	Тор
	XВ	ZB	Xc	Yc	ZA
1, 26, 51, 76
2, 27, 52, 77
3, 28, 53, 78
4, 29, 54, 79			-8	-8	-18
5, 30, 55, 80			-8
6, 31, 56, 81					-12
7, 32, 57, 82				-10
8, 33, 58, 83
9, 34, 59, 84				-14
10, 35, 60,85
11, 36, 61, 86					-20
12, 37, 62, 87
13, 38, 63, 88					-10
14, 39, 64, 89
15, 40, 65,90					-14
16, 41, 66, 91					-30
17, 42, 67, 92
18, 43, 68, 93
19, 44, 69, 94
20, 45, 70, 95
21, 46, 71, 96
22, 47, 72, 97					-10
23, 48, 73, 98					-15
24, 49, 74, 99					-15
25, 50, 75, 100

Аркуш 3 «Модель»

Зміст аркуша 4. Зразок виконання аркуша 3показано на рис. 14. Варіанти завдання

взяти з табл. 7 та рис. 15. На аркуші 3 необхідно виконати:

- комплексне креслення моделі, визначивши третій вигляд за двома заданими;

- виконати фронтальний і профільний розрізи

Рис. 14. Зразок аркуша 3

Модель повинна бути викреслена в трьох виглядах з використанням доречних (простих, складних, місцевих) розрізів і нанесенням розмірів, рівномірно розприділених на три зображення. На симетричних проекціях моделі поєднати половину вигляду з половиною відповідного розрізу.

Починаючи виконувать завдання аркуша 3, студенти повинні вивчити правила побудови вка-заних розрізів. При побудові третьої проекції за двома заданими необхідно спочатку добре уявити форму деталі в цілому. Для цього спочатку з’ясуйте, які елементарні геометричні тіла утворюють дану модель і уявіть собі, як ці тіла будуть зображатися у відсутній третій прекції. Для того, щоб правильно зрозуміти форму деталі, необхідно дві дані прекції розглядати одночасно, тобто знайти якийсь елемент на фронтальній проекції, подивиться, як він проекціюється на горизонтальній проекції. В основі читання креслення лежить вміння студента за двома проекціями предмета “бачити” його з усіх боків. Перевіривши правильність виконання креслення, треба прибрати зайві лінії і обвести креслення, нанести розміри, рівномірно розприділивши їх на три зображення.

Таблиця 7 (для аркуша 3)

Рис. 15. Завдання до аркуша 3

Рис. 15. Завдання до аркуша 3 (продовження)

Рис. 15. Завдання до аркуша 3 (продовження)

Аркуш 4 «З’єднання різьбові»

Завдання до аркуша 4. Виконати спрощені зображення болтового, шпилькового та

гвинтового з’єднань.

Зразок виконання аркуша 4 наведено на рис.16. Індивідуальні завдання взятии з табл. 8 і 9

Таблиця 8 (до аркуша 4)

№ варіанта	Болт, ГОСТ 7798-70	Шпилька, ГОСТ 22032-76 … ГОСТ 22041-76
	d, мм,	Товщина	масштаб	d, мм,	товщина	посадочний	масштаб
		деталей		тип А	планки,	кінець
		а	в			а, мм	l 1, мм
1, 14, 27, 40, 53, 66, 79, 92				1:1			2,5 d	1:2
2, 15, 28, 41, 54, 67, 80, 93				2:1			1,6 d	2:1
3, 16, 29, 42, 55, 68, 81, 94				1:1			1,6 d	2:1
4, 17, 30, 43, 56, 69, 82, 95				1:1			1,6 d	1:1
5, 18, 31, 44. 57, 70, 83, 96				1:1			1,6 d	1:1
6, 19, 32, 45, 58, 71, 84, 97				2:1			2,5 d	1:1
7, 20, 33, 46, 59, 72, 85, 98				1:1			2,5 d	2:1
8, 21, 34, 47, 60, 73, 86, 99				2:1			1,6d	1:2
9, 22, 35, 48, 61, 74, 87, 100				2:1			1,6 d	2:1
10, 23, 36, 49, 62, 75, 88				1:2			d	1:1
11, 24, 37, 50, 63, 76, 89				1:1			1,6 d	2:1
12, 25, 38, 51, 64, 77, 90				1:1			2,5 d	2:1
13, 26, 39, 52, 65, 78, 91				1:2			d	1:1

	Таблиця 9 (до аркуша4)
	№ варіанта Гвинти ГОСТ ГОСТ ГОСТ Товщина Масштаб 1491-80 17475-80 17473-80 планки,   d, мм d, мм d, мм a, мм   1, 14, 27, 40, 53, 66, 79, 92 - -     2:1 2, 15, 28, 41, 54, 67, 80, 93 -   -   2:1 3, 16, 29, 42, 55, 68, 81, 94 - -     2:1 4, 17, 30, 43, 56, 69, 82, 95   - -   1:1 5, 18, 31, 44. 57, 70, 83, 96 -   -   1:1 6, 19, 32, 45, 58, 71, 84, 97 - -     2:1 7, 20, 33, 46, 59, 72, 85, 98   - -   1:1 8, 21, 34, 47, 60, 73, 86, 99 -   -   1:1 9, 22, 35, 48, 61, 74, 87, 100 - -     1:1 10, 23, 36, 49, 62, 75, 88   - -   1:1 11, 24, 37, 50, 63, 76, 89 -   -   1:1 12, 25, 38, 51, 64, 77, 90 - -     1:1 13, 26, 39, 52, 65, 78, 91   - -   1:1

Рис.16. Зразок аркуша 4

Підрахувавши у відповідності зі своїм варіантом габаритні розміри всіх зображень, слід продумати компоновку аркуша.

Порядок викреслювання болтового з'єднання. Викреслити три вигляди

болтового з’єднання. В комплект болтового з’єднання входять болт, гайка і шайба.

Варіанти завдань, діаметр різьби болта і товщини з’єднуваних деталей a і b наведені в табл. 9. Інші розміри болта, гайки і шайби визначають наближено за умовними співвідношеннями в залежності від зовнішнього діаметра різьби d. Довжину болта підраховують за формулою

l = a + b + S ш+ H + k,

де a і b – задані товщини зєднуваних деталей в мм (див. табл. 9);

S ш - висота шайби в мм, S ш = 0,15d;

H – висота гайки в мм, Н = 0,8 d;

k - кінець болта, який виходить за гайку в мм, k = (0,3 … 0,35 d.

Довжини l болтів діаметром d слід відкорегувати по таблиці болтів за ГОСТ 7798-70. Якщо l від 10 до 38 мм, то довжину болта слід обирати із ряда …20; 22; 25; 28; 30; 32; 35; 38; діаметром від 40 до 120 мм – з закінченням на 0 або 5; більше 120 мм – з закінченням на 0.Одержану довжину болта перевіряють по таблиці болтів за ГОСТ 7798-70 із довідника по машинобудівному кресленню і округляють до стандартної. Найчастіше якщо довжина за підрахунками до 120 мм, то округляють до числа кратного 5, а якщо більше 120 мм,то округляють до числа кратного 10.

Інші розміри підраховують за умовними співвідношеннями в залежності від діаметра різьби (див. рис. 17):

d1 - внутрішній діаметр різьби, d1 = d – 2Р = 0,85 d;

D – діаметр описаного кола шестиграної головки болта і гайки, D =2 d;

h – висота головко болта, h = 0,7 d;

Dш – діаметр шайби, Dш = 2,2 d.

Рис. 17

Порядок викреслювання з'єднання шпилькою. З'єднання шпилькою викреслити у двох виглядах. В комплект шпилькового з’єднання входять шпилька, гайка і шайба. Варіанти завдань, діаметр різьби шпильки, товщина з’єднуваної a та довжина посадочного кінця наведені в табл. 9. Інші розміри шпильки, гайки і шайби (рис. 18) беруться за наближеними розмірами, показаними нижче:

S ш - висота шайби в мм, S ш = 0,15d;

H – висота гайки в мм, Н = 0,8 d;

k - кінець шпильки, який виходить за гайку в мм, k = 0,3 … 0,35 d

Рис. 18

Порядок викреслювання гвинтового з'єднання. Варіанти завдань, типи гвинтів, діаметр різьби d і товщина планки a наведені в табл. 10. Розміри головок гвинтів та інших елементів наведені на рис 19.

Проставити розміри, вказані на рис.16. Пази під викрутку на головках гвинтів показують умовно: на одному вигляді – по осі гвинта, на другому – під кутом 45⁰ до рамки креслення. При з'єднанні гвинтами з циліндричною і конічною формою головки в з'єднуваній деталі передбачається отвір під потай.

Рис.19

Рис. 20. Послідовність виконання креслення гвинтового з’єднання.

Примітка: на рис. 17 -19 надані ПОВНІ, зображення елементів болтового, шпилькового та

гвинтового з’єднань. а викреслити за завданням необхідно СПРОЩЕНІ

Аркуш 5 «Деталювання складального креслення»

Завдання до аркуша 5. Виконати робочі креслення деталей за складальним кресленням

Індивідуальні завдання приведені в табл. 10, де вказано складальне креслення (номер рисунка),

і номер позиції деталі, робоче креслення якої необхідно виконати. Формати аркушів обрати самостійно (у відповідності до ГОСТ 2.301-68) з урахуванням кількості зображень (виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів), розмірів і масштаба.

Деталювання, тобто виконання креслень із складальних креслень, починають з читання складального креслення. За допомогою специфікації слід визначити, із яких деталей (і в якій кількості) складається складальна одиниця, способи з’єднання деталей між собою і їх взаємодію. Аналізуючи форму деталі, орієнтуватися на проекційний зв’язок і штриховку деталі. Знайшовши деталь на всіх зображеннях, визначитися з кількістю зображень, необхідних для виконання креслення даної деталі.

Це обов’язково буде головне зображення: головний вигляд або фронтальний розріз, можливо, якщо деталь симетрична, поєднання половини вигляду з половиною розрізу, інші вигляди або розрізи, перерізи, виносні елементи в залежності від форми деталі. Після цього приступають до ескізування деталі. Ескіз є підготовчим етапом до виконання креслення деталі і не включається в контрольне завдання. Не слід копіювати деталь із складального креслення, тому що на складальному кресленні вигляди і розрізи дають уявлення про конструкцію всього виробу, а на робочому кресленні – про форму окремої деталі.

Виконуючи ескіз деталі, визначають, які необхідно проставити розміри для виготовлення даної деталі. Як правило, розміри для креслення деталі знімають з контурів складального креслення, тому що номінальних розмірів на кресленні всього декілька – це габаритні, приєднувальні, установочні та деякі інші, а вас цікавлять всі розміри, необхідні для виготовлення деталі. В даному посібнику креслення виготовлені типографським способом і тому певного стандартного масштабу не мають.

Для того, щоб визначити натуральні (дійсні) розміри деталі, необхідно з’ясувати, у скільки разів зменшене або збільшене складальне креслення виробу. З цією метою знайти на кресленні самий більший розмір (чим більший розмір, тим менша похибка при підрахунках). Наприклад, розмір 120 при безпосередньому замірі на кресленні цього посібника оказався рівним 52 мм. Розділивши 120 на 52, отримаємо коефіцієнт зменшення рівний приблизно 2,307. Тепер, щоб визначити розміри, не позначені на складальному кресленні, треба заміряти їх на складальному кресленні і получені величини помножити на 2,307.

Щоб оминути великої кількості підрахунків, використовують графічний метод підрахунків. В цьому випадку викреслюють графік пропорційної залежності розмірів дійсних і на ілюстрації в

посібнику. Графік (рис.20) викреслюють на папері в клітинку або на міліметровці наступним чином.

Рис. 20. Графік пропорційної залежності розмірів

Довільно будують два взаємно перпендикулярних відрізка ОА і ОВ. На горизонтальному відрізку ОА від точки О відкласти циркулем-вимірювачем величину відрізка, взятого із складального креслення, розмір якого позначений (наприклад, 120 мм). Потім по вертикальній лінії відкласти вгору від точки О дійсний розмір 120 мм по лінійці. Із получених точок встановити перпендикуляри до перетину їх у точці М. Провівши із точки О пряму через точку М, отримаємо лінію масштаба 1:1. За допомогою лінії масштаба легко визначаються дійсні розміри деталей без арифметичних підрахунків. Для цього взяти вимірювачем будь-який розмір креслення, відкласти цей розмір на лінії ОА від точки О, із утвореної точки встановити перпендикуляр до перетину з похилою ОМ. Величина цього перпендикуляра і буде дійсним розміром заміряного елемента.

Креслення деталі перекреслюють з ескіза за проставленими на ньому розмірами.

Основний напис заповнюють за описом складальних креслень, наведеним в данному посібнику. Позначення креслення вписують і в додаткову графу, розташовану у верхньому лівому куті рамки (розмір додаткової графи 70 х 14). В цьому випадку позначення обертають на 180⁰. Спрощення зображень, що припустимі на складальному кресленні, не повинні механічно переноситися на робочі креслення деталей. Наприклад, канавки і фаски, не зображені на складальному кресленні, а також ливарні і штамповочні ухили, конусність, скруглення, галтелі, тощо.

Таблиця 10 (до аркуша 5)

№ варіанта	№ рисунка	№ позиції для деталювання
1, 11, 21, 31, 41, 51, 61, 71, 81, 91
2, 12, 22, 32, 42, 52, 62, 72, 82, 92
3, 13, 23, 33, 43, 53, 63, 73, 83, 93
4, 14, 24, 34, 44, 54, 64,74,84, 94
5, 15, 25, 35, 45, 55, 65, 75, 85, 95
6, 16, 26, 36, 46, 56, 66, 76, 86, 96
7, 17, 27, 37, 47, 57, 67, 77, 87, 97
8, 18, 28, 38, 48, 58, 68, 78, 88, 98
9, 19, 29, 39, 49, 59, 69, 79, 89, 99
10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100

Рис.21. Клапан. КО 08.01.00.00 СБ

Деталі:

1 — клапан КО 08.01.00.01 (АЛ9 ГОСТ 2685—75):

2 — корпус КО 08.01.00.02 (АЛ9 ГОСТ 2685—75);

3 — пружина КО 08.01.00.03 (проволока кл. III);

4 — ковпак КО 08.01.00.04 (АЛ9 ГОСТ 2685—75):

5 — вту.лка КО 08.01.00.05 (Д15 ГОСТ 4784-74);

6 — шпиндель КО 08.01.00.06 (Д16 ГОСТ 4784—74);

7 — рукоятка КО 08.01.00.07 (АЛ9 ГОСТ 2685—75).

Стандартні вироби:

8 — гвинт М2.5х8 ГОСТ 1477—64;

9 — гайка М6 ГОСТ 5915—70;

10 — прокладка П27х30хЗ МН3138—75.

Рис.22. Кран кутовий. КУ 08.01.00.00 СБ

Деталі:

1—кор­пус КУ 08.01.00.01 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

2 — штуцер КУ 08.01.00.02 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

3 — штуцер кутовий КУ 08.01.00.03 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

4 — шток-клапан КУ 08.01.00.04 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

5 — втулка КУ 08.01.00.05 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

6 — маховик КУ 08.01.00.06 (СтЗ ДСТУ 2651-94).

Стандартні вироби:

7 — гвинт МЗ х 10 ГОСТ 17473—72;

8 —гайка М24х 1.5 ГОСТ 11871—66;

9 — кільце 012—016—25 ГОСТ 9833-73;

10 - проклад­ка П10х13х2 МН3138—62 — 3 шт.;

11 — шайба З ГОСТ 11371—68.

Рис.23. Кондуктор для свердлення двох отворів діаметром 3мм.КР 08.01.00.01 СБ

Деталі:

1 — корпус КР 08.01.00.01 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

2 — втулка КР 08.01.00.02 (Сталь 20ХВГ ГОСТ 4543—71);

3 — втулка швидкознімна КР 08.01.00.03 (Сталь 9ХС ГОСТ 4543—71);

4 — втулка КР 08.01.00.04 (Сталь У8А ГОСТ 1435—74);

5 — поштовхувач КР 08.01.00.05 (Сталь У8А ГОСТ 1435—74);

6 — пружина КР 08.01.00.06 (Сталь 65Г ГОСТ 1050—88);

7 — гайка КР 08.01.00.07 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

8 — втулка напрямна КР 08.01.00.08 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

9 — ручка КР 08.01.00.09 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

10 — п’ята КР 08.01.00.10 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

11 — стойка КР 08.01.00.11 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

12 — планка КР 08.01.00.12 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

13 — гвинт КР 08.01.00.13 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88):

14 — рукоятка КР 08.01.00.14 (Сталь 35Л-1 ГОСТ 977—77);

15 — стойка КР 08.01.00.15 (Сталь 45 ГОСТ 1050-88).

Стандартні вироби:

16 — гвинт М5 х 12 ГОСТ 9052—69 — 2 шт.;

17 ~ гайка М6 ГОСТ 5915—70 — 2 шт.;

18 — шайба 6 ГОСТ 11371—68;

19 — штифт 1,5Гх10 ГОСТ 3128—70;

20 — штифт 2Г х 12 ГОСТ 3128—70 — 2 шт;

21 —штифт ЗГх14 ГОСТ 3128—70 — 3 шт.

Рис. 24. Редуктор. РО 08.01.00.00 СБ

.

Деталі:

1 — клапан РО 08.01.00.01 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

2 — корпус РО 08.01.00.02 (Сталь 30 ГОСТ 1050—88);

3 — упор нижній РО 08.01.00.03 (Сталь 30 ГОСТ 1050—88);

4 — пружина РО 08.01.00.04 (Сталь 65Г ГОСТ 1050—88);

5 — упор верхній РО 08.01.00.05 (Сталь 30 ГОСТ 1050—88);

6 — стакан РО 08.01.00.06 (Сталь 30 ГОСТ 1050—88);

7 — гвинт регулюючий РО 08.01.00.07 (Сталь 45 ГОСТ1050—88);

8 — штуцер РО 08.01.00.08 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

9 — гайка накидна РО 08.01.00.09 (Сталь 30 ГОСТ 1050—88);

10 — трубка РО 08.01.00.10 (Сталь 20 ГОСТ 1050—88).

Стандартні вироби:

11 — гайка М12.5 ГОСТ 5916—70;

12 — прокладка (мідь МЗ) ГОСТ 859—78;

13 — прокладка (мідь МЗ) ГОСТ 859—78.

Рис. 25. Прилад для фрезерування гайок. ПФ 08.01.00.00 СБ

Деталі:

1 — плита ПФ 08.01.00.01 (Сталь 30 ГОСТ 1050—88);

2 — напрямна ПФ 08.01.00.02 (Сталь45 ГОСТ1050—88);

3 — ковзун ПФ 08.01.00.03 (Сталь 45 ГОСТ 1050-88);

4 — стойка ПФ 08.01.00.04 (Сталь 45 ГОСТ 1050-88);

5 — оправка ПФ 08.01.00.05 (Сталь 45 ГОСТ 1050-88);

6 — кільце ПФ 08.01.00.06 (Сталь 45 ГОСТ 1050-88);

7 — втулка ПФ 08.01.00.07 (Сталь У8А ГОСТ 1435—74);

8 — ексцентрик ПФ 08.01.00.08 (Сталь У8А ГОСТ 1435-74);

9 — руко­ятка ПФІУ.01.00.09 (Сталь 45 ГОСТ 1050-88);

10 —гвинт М6х12 ПФ 08.01.00.10 (Сталь 30 ГОСТ 1050-88).

Стан­дартні вироби:

11 — гвинт (М4 х 20 ГОСТ 1491—72) — 2 шт.;

12 — гвинт (М8х30 ГОСТ 1491—72) — 4 шт.;

13 — гвинт (М8х35 ГОСТ 1491—72) — 4 шт.;

14 — гайка М14 ГОСТ 5915—70;

15 — шпонка (10х12х16х10х4 ГОСТ 14738—69) -2шт.;

16 — штифт (8Гх35 ГОСТ 3128— 78) — 2 шт.;

17— штифт (8Г х40 ГОСТ 3128—70) — 2 шт.;

18 — штифт (10Гх40 ГОСТ 3128—70) — 2 шт.

Рис. 26. Клапан запобіжний. ПК 08.01.00.00 СБ

Деталі:

1 — корпус ПК 08.01.00.01 (СЧ 21-40 ГОСТ 1412—85);

2 — клапан ПК 08.01.00.02 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88);

3 — пружина ПК 08.ОІ.ОО.ОЗ (Сталь 65Г ГОСТ 1050—88);

4 — втулка ПК 08.01.00.04 (Сталь 45 ГОСТ Ю50—88);

5—ковпак ПК 08.01.00.05 (СЧ21-40 ГОСТ 1412—85);

6 — гвинт ПК 08.01.00.06 (Сталь 45 ГОСТ 1050—88).

Стандартні вироби:

7—гайка М16 ГОСТ 5915—70;

8—прокладка П40х55х4 МН 3138—62;

9 — шайба 8 ГОСТ 11371—78.

Рис. 27. Циліндр гідравлічний. ЦМ 08.01.00.00 СБ

Деталі:

1 — корпус ЦМ 08ОІ.00.01 (Сталь 40Х ГОСТ 4543—71);

2 — поршень ЦМ 08.01.00.02 (Сталь 40Х ГОСТ 4543—71);

3 — гайка ЦМ 08.ОІ.00.03 (Сталь 40Х ГОСТ 4543—71);

4 — пружина ЦМ 08.ОІ.00.04 (проволока кл. II ГОСТ 9389—75);

5 — пробка ЦМ 08.01.00.05 (Сталь 35 ГОСТ 1050—88);

6 — штуцер ЦМ 08.01.00.06 (Сталь 35 ГОСТ 1050—88);

7 — гайка прижимна ЦМ 08.ОІ.00.07 (Сталь 35 ГОСТ 1050—88);

8 — ніпель ЦМ 08.ОІ.00.08 (Сталь 35 ГОСТ 1050—88);

9 — трубка ЦМ 08.01.00.09 (Сталь 20 ГОСТ 1050—88).

Стандартні вироби:

10 — кільце 028-036-46 ГОСТ 9833—73;

11 — кільце 050-060-58 ГОСТ 9833—73;

12 — кільце СГ-40-30-5 ГОСТ 6418—67.