Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Право регресу



Відповідно до ч.2 ст. 556 ЦК, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Це означає, що поручитель має право заявити до боржника регресний позов про стягнення відповідних сум грошей, що були стягнуті з поручителя кредитором (Ю. З.).

Відповідно до ч.3 ст. 556 ЦК, до кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

У такому разі кожен з поручителем має право подати регресний позов у відповідній частині до боржника.

Особливості поруки у сфері господарювання:

2.1. Державні підприємства можуть виступати поручителями за зобов’язаннями кредиту виключно за наявність погодження з центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до ч.4 ст. 67 Господарського кодексу України, державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), можуть виступати поручителями за зобов’язаннями кредиту виключно за погодженням з відповідним центральним органом виконавчої влади.

Відповідними органами є Міністерство фінансів (довгострокові кредити) або Фонд державного майна України (короткострокові кредити).

Постановою КМУ від 15 червня 2011 р. №809 затверджений Порядок погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше акцій (часток, паїв) належить державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов’язаннями.

2.2. У сфері господарювання банк видає кредити виключно за наявністю поручительства іншого банку чи іншого способу забезпечення зобов’язань.

Відповідно до ч.2 ст. 346 ГК, для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

3. Гарантія

Гарантія - це спосіб забезпечення зобов’язань, за яким банк, інша фінансова установа, страхова організація гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку.

Ознаки гарантії як засобу забезпечення зобов’язань:

1) За гарантією гарантом може виступати виключно юридична особа - фінансова установа.

Поняття та приблизний перелік фінансових установ міститься у ЗУ “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року №2664-III.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 зазначеного закону, до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

На відміну від гаранта поручителем може бути будь-яка особа.

2) гарантія видаєтсься на певну грошову суму - гарант несе відповідальність у межах цієї суми

Відповідно до ч.1 ст. 563 ЦК, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

На відміну від гарантії, відповідальність за порукою не обмежується певною сумою. Поручитель несе відповідальність у межах повної суми боргу боржника, а також за штрафними санкціями, збитками, процентами тощо.

Гарант також несе відповідальність не лише за основним боргом, а також і за штрафними санкціями, процентами, збитками, однак лише у межах визначеної суми.

Відповідно до ч.1 ст. 566 ЦК, обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

Водночас, у разі, якщо гарант порушить своє зобов’язання, то в такому разі, його зобов’язання вже не обмежується грошовою сумою, зазначеною в гарантії, якщо інше не встановлено договором гарантії (ст. 566 ЦК)

3) гарантія незалежна від основного зобов’язання

Відповідно до ч.1 ст. 562 ЦК, зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Основні аспекти реалізації та переваги такої незалежності:

1) Договір може бути визнаний недійсний після порушення боржником свого обов’язку

У разі наявності відносин поруки, поручитель, у разі визнання договору недійсним, не буде нести відповідальність за порушення боржником свого обов’язку. За необхідності поручитель може подати заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами, а в подальшому заяву про поворот виконання рішення.

У разі наявності відносин гарантії, гарант, у разі визнання договору недійсним, буде нести відповідальність за порушення боржником свого обов’язку під час дії договору.

Таким чином, гарантія - це додатковий, більш надійний захист інтересів кредитора у порівнянні з порукою.

2) Зміна предмету основного зобов’язання не впливає на дійсність гарантії

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зобов’язання з гарантії незалежить від збільшення відповідальності боржника за основним зобов’язанням, що з теоретичної точки зору пояснюється і тим, що гарант несе відповідальність у чітко визначеному розмірі.

3) Заміна боржника у зобов’язанні не впливає на дійсність гарантії

Відповідно до ч.3 ст. 559 ЦК, порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Це є обгрунтованим, адже поручитель повинен знати особу, за яку він поручається. Відносини поруки мають доволі тісний зв’язок з основним зобов’язанням.

В свою чергу, заміна боржника в основному зобов’язанні, на забезпечення якого видана гарантія, не впливає на її дійсність.

4) припинення основного зобов’язання внаслідок непереборної сили - не є підставою для припинення гарантії

Гарантія може виникати раніше ніж зобов’язання та забезпечувати невизначену кількість зобов’язань.

Це теж пов’язано із незалежність гарантії від основного зобов’язання та може бути зрозумілим на прикладі діяльності турагентів та туроператорів.

Відповідно до ст. 15 ЗУ “Про туризм”, з метою забезпечення прав та законних інтересів громадян - споживачів туристичних послуг туроператор та турагент зобов’язані здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами.

Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має становити суму, еквівалентну не менше ніж 20000 євро. Розмір фінансового забезпечення туроператора, який надає послуги виключно з внутрішнього та в'їзного туризму, має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10000 євро. Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента має становити суму, еквівалентну не менше ніж 2000 євро.

Гарантія забезпечує виконання зобов’язання з надання туристичних послуг виключно щодо відшкодування збитків, заподіяних туристу в разі виникнення обставин неплатоспроможності туроператора (турагента) чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом.

Відшкодування здійснюється відповідною кредитною установою на підставі зая

Відшкодування збитків, заподіяних туристу в разі виникнення обставин неплатоспроможності туроператора (турагента) чи внаслідок порушення процесу про визнання його заяви туриста, договору на туристичне обслуговування (ваучера) та документів, що підтверджують невиконання туроператором (турагентом) договірних зобов'язань.

4. Гарантія завжди видається на чітко визначений строк (ч.4 ст. 563 ГК)

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК, У разі, якщо строк поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

5. Гарант із боржником не несуть солідарну відповідальність, однак гарант має право регресу до боржника

Відповідно до ч.1 ст. 569 ЦК, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Водночас, відповідно до ч.2 ст. 569 ЦК, гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Особливості гарантії у сфері господарювання:

Особливості передбачені у ст. 200 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ГК, гарант має право висунути управненій стороні (кредитору) лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом.

Зазначене положення ще раз свідчить про незалежність гарантії від основного зобов’язання, адже між управненою стороною (кредитором) та гарантом віднсоини регулюються виключно угодою про гарантію.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ГК, зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

Зазначена стаття ГК як спеціальна “продовжує” ч.1 ст. 569 ЦК, відповідно до якої гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Між гарантом та боржником у сфері господарювання може укладатись окремий договор, щодо регулювання їх відносин, пов’язаних з гарантією. Гарант в будь-якому разі має право регресу, водночас, у сфері господарювання боржник може висунути заперечення гаранту, які вона може висунути управненій стороні лише у разі, якщо це передбачено у договорі.





Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 195 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.008 с)...