Особи дієслова. Безособові дієслова

Дієслова в теперішньому і майбутньому часах змінюються за особами і числами.

Дієслово 1-ї особи можна пов’язати тільки з займенниками я (в однині) або ми (в множині): (я) говорю, скажу, буду відповідати, співатиму; (ми) говоримо, скажемо, будемо відповідати, співатимемо.

Дієслово 2-ї особи можна пов’язати тільки з займенником ти (в однині) або ви (в множині): (ти) говориш, скажеш, будеш відповідати, співатимеш; (ви) говорите, скажете, будете відповідати, співатимете.

Дієслово 3-ї особи можна пов’язати тільки з займенниками він, вона, воно (в однині) або вони (в множині): (він) говорить, скаже, буде відповідати, співатиме; (вони) говорять, скажуть, будуть відповідати, співатимуть.

Дієслова в минулому часі та в умовному способі змінюються за родами (в однині) і числами: ріс, росла, росло, росли. Особових форм у них нема.

Частина дієслів, змінюючись за способами й часами, не змінюється, проте, за особами, родами й числами. Їх називають безособовими. Вони вживаються тільки або у формі 3-ї особи однини, або у формі середнього роду: світати — світає, світало, світатиме, світало б, нехай світає; щастити — щастить, щастило, буде щастити, щастило б, нехай щастить.

Ці дієслова переважно означають:

1) явища природи: світає, смеркає, похолодало;

2) стан людини: морозить, лихоманить, не спиться, кортить;

3) уявлення про долю: щастить, таланить, фортунить.

При безособових дієсловах підмета не буває. Вони виступають у ролі присудків у безособових реченнях.

Перевірте себе. Запишіть дієслова в три колонки залежно від того, у якій особі їх вжито: 1) у 1-й; 2) у 2-й; 3) у 3-й. Дієслівні форми, у яких особа не визначається, не виписуйте.

Спостерігаю, під’їжджаєте, спізниться, проколють, ойкнеш, думав, полишимо, бачать, знайдете, встигнемо, даси, оцінить, стверджую, дякують.

Ключ. З других букв має скластися початок вислову О. де Бальзака: “… — закон як мистецтва, так і життя”.