Словозміна числівників

Виділившись із давньої категорії імені, числівник нейтралізував категорію роду і видозмінив категорію числа, але, зберігши категорію відмінка, не перетворився на прислівник. Утратив систему відмінювання тільки числівник півтора – півтори. Всі інші відмінюються і мають повну парадигму.

Парадигма числівників відрізняється від парадигми іменника і прикметника закінченнями в родовому, давальному, орудному і місцевому відмінках, які властиві лише числівникам (-ох, -ом, -ома або -ма, -ох): дв-а, дв-ох, дв-а або дв-ох, дв-ома (пор. п’ять-ма), на дв-ох.

За характером засобів вираження відмінкових форм виділяють кілька типів числівникових парадигм.

1. Парадигма числівника один (одна, одне або одно, одні). Ця лексема має ад’єктивний тип відмінювання і змінюється як займенник той (та, те, ті). Паралельні форми однієї – одної, однією – одною в родовому та орудному відмінку однини жіночого роду виникли під впливом відповідних займенникових форм тієї – тої, тією – тою: од-ин, одн-ого, одн-ому, один (одн-ого), одн-им, на одн-ому (одн'-ім); одн-а, одн-іj-еї (одн-ої), одн'-ій, одн-у, одн'-іj-ею (одн-ою), на одн'-ій; одн’-і, одн-их, одн-им, одн'-і (одн-их), одн-ими, на одн-их.

2. Парадигма числівників два, три, чотири. Вона за характером закінчень відрізняється від парадигми один: тр-и, тр'-ох, тр'-ом, тр-и (тр'-ох), тр'-ома, на тр'-ох. Числівник два у називному і знахідному відмінках зберігає залишки чоловічого і жіночого роду (два столи, але дві парти). В інших відмінках вони зникають.

3. Парадигма числівників від п’яти до десяти і числівників на -дцять, -десят. Числівники зберігають закінчення двох парадигм – первинної (давньої) і вторинної (нової): п’ят', п’ят-и (п’ят'-ох), п’ят-и (п’ят-ом), п’ят' або п’ят-и (п’ят'-ох), п’ят'-ма (п’ят'-ома), на п’ят-и (п’ят'-ох); одинадцять, одинадцят-и (одинадцят-ох), одинадцят-и (одинадцятьом), одинадцять або одинадцят-и (одинадцятьох), одинадцят'-ма (одинадцятьома), на одинадцяти (одинадцятьох); сімдесят, сімдесят-и (сімдесятьох), сімдесят- и (сімдесятьом), сімдесят або сімдесят-и (сімдесятьох), сімдесятьма (сімдесятьома), на сімдесят-и (сімдесятьох). Цим вона відрізняється від парадигми числівників два, три, чотири.

Парадигма із закінченням -и у родовому, давальному і місцевому відмінках є первинною. Вторинна сформувалася під впливом числівників два, три, чотири із закінченням -ох, -ом.

4. Парадигма числівників сорок, дев’яносто, сто. Ці лексеми відмінюються за парадигмою, яка має лише два закінчення (-0, -а): сорок, сорок-а, сорок-а, сорок, сорок-а, на сорок-а.

5. Відмінювання числівників – назв сотень від двісті до дев’ятсот. Лексеми двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот відмінюються за парадигмою іменників чоловічого роду на твердий приголосний у давальному, орудному і місцевому відмінках множини (типу стол-а, стол-ами, на стол-ах). У числівників цієї парадигми відмінюються обидві частини: чотири-ст-а, чотир'-ох-сот, чотир'-ом-ст-ам, чотирист-а, чотир-ма-ст-ами, на чотир'-ох-ст-ах.

6. Парадигма збірних числівників. Збірні числівники типу двоє, четверо мають такі особливості відмінювання:

а) у називному і знахідному відмінках для них характерні суфікси -оj- або -ер-: дв-оj-е, шест-ер-о;

б) у родовому, давальному, орудному і місцевому відмінках замість суфіксів -оj- і -ер- у них наявні закінчення кількісних числівників, відповідно -ох, -ом, -ома, -ох: на дв-ох.

Числівники обидва, обидві, обоє відмінюються як кількісний числівник два, втрачаючи ознаки роду в родовому, давальному, орудному і місцевому відмінках: об-ох, об-ома, на об-ох.

7. Парадигма числівників півтора, півтори. Лексеми півтора, півтори мають нульову парадигму.

Лексеми, що називають число або кількість, але не є числівниками, відмінюються так: слова тисяча, мільйон, мільярд, нуль – як іменники; кілька, декілька – як числівник два; багато, небагато – як числівник три; мало, немало не відмінюються; кільканадцять, сімнадцять, вісімнадцять, стонадцять – як числівник п’ять.

Словосполучення з числівниками теж мають свої особливості: у словосполученнях, які складаються лише з числівників, відмінюється кожний компонент: сто двадцять п’ять – ста двадцятьма п’ятьма; у словосполученнях, які складаються з числівників і прикметників, числівник відмінюється за числівниковою парадигмою, а прикметник – за прикметниковою: одна ціла і три десятих – однією цілою і трьома десятими.