Імовірність передчасної смерті людини у результаті різних причин

Причини нещасного випадку	Кількість смертельних випадків за рік	Імовірність передчасної смерті з розрахунку на рік
Міський транспорт
Падіння
Пожежі та гарячі субстанції
Утоплення
Отруєння
Вогнепальна зброя
Машини і механізми
Водний транспорт
Повітряний транспорт
Падіння предметів
Ураження електричним струмом
Залізничний транспорт
Ураження блискавкою
Торнадо
Ураган
Інші причини
Всі причини
Нещасні випадки, пов'язані з використанням ядерної енергії (100 реакторів)	-

Значення індивідуального ризику використовується для кількісної оцінки потенційної небезпеки конкретного місця і виду діяльності людини.

Для оцінки масштабу аварії, катастрофи існує поняття соціального (групового) ризику.

Соціальний (груповий) ризик – це ризик ( ), що характеризує масштаби і тяжкість негативних наслідків – надзвичайних ситуацій, різного роду явищ і перетворень, що знижують якість життя людей.

Це ризик групи або співтовариства людей – травмування або загибель двох і більше осіб від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів і т.д.

Кількісно соціальний ризик можна оцінити за динамікою смертності, що розрахована на 1000 осіб відповідної групи за формулою:

(4)

де – соціальний ризик;

– кількість померлих за проміжок часу в досліджуваній групі до розвитку надзвичайних подій;

– смертність у тій же групі людей наприкінці на стадії загасання надзвичайної ситуації;

N – загальна чисельність досліджуваної групи людей;

У – очікуваний розмір збитку, що може дати реалізована небезпека.

Джерелами соціального ризику є:

- урбанізація населення;

- промислові технології та об'єкти підвищеної небезпеки;

- соціальні та військові конфлікти;

- зниження якості життя.

Значення соціального ризику використовується для інтегральної кількісної оцінки небезпечних виробничих об'єктів, характеристики масштабів НС.

Техногенний ризик – це комплексний показник надійності елементів техносфери ( ).

Він вказує ймовірність аварії або катастрофи при експлуатації механізмів, технічних пристроїв, реалізації технологічних процесів, будівництві та експлуатації будинків, споруджень і визначається за формулою:

×, (5)

де – техногенний ризик;

– число аварій за проміжок часу t на ідентичних технічних системах і об'єктах;

Т – число ідентичних технічних систем і об'єктів, що зазнають дії загального фактору ризику f;

У – очікуваний розмір збитку, що може дати реалізована небезпека.

Джерелами техногенного ризику є низький рівень науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, серійний випуск небезпечної техніки; порушення правил безпечної експлуатації технічних систем.

Екологічний ризик ( ) – це можливість прояву непереборних екологічних явищ: розвиток парникового ефекту, руйнування озонового шару, радіоактивне забруднення, кислотні дощі.

Він виражає ймовірність екологічної дії, катастрофи, порушення подальшого нормального функціонування та існування екологічних систем і об'єктів у результаті антропогенного втручання в природне середовище і визначається за формулою:

, (6)

де – екологічний ризик;

– кількість антропогенних екологічних аварій і стихійних лих в одиницю часу t;

О – кількість потенційних джерел екологічних руйнувань на розглянутій території (штук);

У – очікуваний розмір збитку, що може дати реалізована небезпека (гроші, площа, кількість загиблих тварин, ссавців, риб).

Масштаби екологічного ризику () можуть бути оцінені процентним співвідношенням площі катастрофічних (кризових територій) до загальної площі розглянутого біогеоценозу S:

. (7)

Джерелами екологічного ризику є антропогенне втручання в природне середовище, техногенний вплив на навколишнє середовище, природні явища.

Економічний ризик () визначається співвідношенням користі та шкоди, одержуваних суспільством від розглянутого виду діяльності людини:

(8)

де – економічний ризик, (%);

В – шкода суспільству від розглянутого виду діяльності;

П – користь суспільству від розглянутого виду діяльності.

Довгі роки людство вважало, що стан захисту людини і навколишнього середовища залежить тільки від ефективності технічних систем безпеки, і прагнуло забезпечити абсолютну безпеку.

У теперішній час співтовариство прийшло до висновку, що забезпечити нульовий ризик у всіх галузях не можливо. Ресурси сучасного суспільства обмежені. У жодній галузі діяльності людини не можливо досягти абсолютної безпеки. Ця обставина привела увесь Світ до формування концепції прийнятного (припустимого) ризику у всіх його видах.