РОЗДІЛ 7

ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ ТВЕРДИХ ДІЕЛЕКТРИКІВ

7.1.Внутрішня і зовнішня ізоляція електрообладнання

Внутрішня ізоляція – це ділянки електроустаткування, заповнені різними діелектричними матеріалами. Ізоляційні проміжки в атмосферному повітрі – це зовнішня ізоляція. Доцільність застосування в установках високої напруги твердих діелектриків обумовлена їх значно більшою, (у 5¸10 разів)ніж у газів, електричною міцністю, що дозволяє різко скоротити відстань між струмоведучими частинами і зменшити габарити устаткування. Крім того, тверді діелектрики виконують функцію механічного кріплення провідників і відведення тепла. У високовольтних установках тверді діелектрики можуть використовуватись окремо або входити до складу комбінованої ізоляції. Тверда ізоляція повинна витримувати дію сильних електричних полів, підвищену температуру, механічні навантаження, забруднення, зволоження.

7.2. Основні властивості внутрішньої ізоляції.

До діелектричних матеріалів висуваються високі вимоги щодо їх електричних, теплових, механічних та інших властивостей.

Діелектрик повинен забезпечувати високу короткочасну й тривалу електричну міцність, тобто мати комплекс властивостей, у тому числі:

- високу розрядну напругу;

- малі діелектричні втрати (визначають напругу теплового пробою);

- стійкість до впливу часткових розрядів;

- відсутність газових включень і їх виникнення у процесі роботи.

Теплові властивості діелектриків – теплопровідність визначає припустимі робочі струми, струми перевантаження, припустимі робочі температури устаткування, пожежо- і вибухобезпечність.

Механічна міцність визначає припустимі навантаження, що виключають розтріскування, розшарування, виникнення дефектів ізоляції.

Екологічність: не повинні утворювати при експлуатації токсичних продуктів, при утилізації не забруднювати навколишнє середовище.