Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

IV. Зупинка транспортного засобу

ТЕМА 2.

ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ЗАХОДІВ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ "ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПОЛІЦІЮ"

ПЛАН

1. Поняття, ознаки поліцейських заходів.

2. Види поліцейських заходів та порядок їхнього затосування.

3. Поняття, види та особливості застосування превентивних заходів.

4. Поняття, види та особливості застосування примусових заходів.

Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, який обмежує певні права і свободи людини і застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

Обраний поліцейський захід повинен бути:

1. Законним: поліцейський захід є визначений у законах України.

2. Необхідним: вважається таким у наступних випадках: 1) якщо для виконання повноважень поліції неможливо використати інший захід; 2) якщо застосування іншого засобу буде неефективним; 3) якщо такий захід заподіяв би найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.

3. Пропорційним: вважається таким, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він був застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.

4. Ефективним: вважається таким, якщо застосування поліцейського заходу забезпечує виконання повноважень поліції.

Поліцейський захід вживається виключно для виконання повноважень поліції, і повинен бути припинений, якщо:

1) досягнуто мету його застосування;

2) очевидно, що мету заходу неможливо досягнути;

3) немає необхідності в подальшому застосуванні такого заходу.

Види поліцейських заходів
Превентивні поліцейські заходи Примусові поліцейські заходи
1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога покинути місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання вимог обмежень, установлених законом стосовно осіб, що перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. 1) фізичний вплив (сила) - застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників; 2) застосування спеціальних засобів (cпеціальними засобами є сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) через здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службові тварини); 3) застосування вогнепальної зброї.
Порядок застосування превентивних заходів Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі: 1) причини застосування превентивних заходів; 2) довести до відома нормативно-правові акти, на підставі яких здійснюється певний(і) захід(и). Порядок застосування примусових заходів 1. Загальне правило: поліцейський зобов'язаний повідомити про застосування певного заходу примусу і надати достатньо часу для виконання його законної вимоги. Винятки, коли зазначене вище правило можна не виконувати: а. У випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи/та поліцейського або інші тяжкі наслідки. б. У ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. 2. Поліцейський обирає певний захід примусу з урахуванням: a) конкретної ситуації; b) характеру правопорушення; c) індивідуальних особливостей особи, що вчинила правопорушення. 3. Загальне правило: заборонено застосовувати заходи примусу щодо наступних категорій осіб: a. Жінок з явними ознаками вагітності. b. Малолітніх осіб. c. Осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості. Винятки, коли зазначене вище правило можна не виконувати: а. Коли вказані вище категорії осіб вчинили збройний чи груповий напад, якщо відбити такий напад іншими способами і засобами неможливо. б. Коли вказані вище категорії осіб вчинили збройний опір поліцейському, що загрожує життю і здоров'ю інших осіб або поліцейському, якщо відбити такий опір іншими способами і засобами неможливо. 4. Поліцейський за жодних обставин не може застосовувати заходи примусу, не визначені у Законі України "Про Національну поліцію". 5. У разі досягнення очікуваного результату поліцейський зобовязаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу.

ПРЕВЕНТИВНІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗАХОДИ

І. Перевірка документів особи

Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею 1)документів, що посвідчують особу

та/або

2) документів, що підтверджують відповідне право особи

у наступних випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір учинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або якщо для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен такий дозвіл, якщо встановити ці права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до учинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом учинення правопорушення.

ІІ. Опитування особи

Поліцейський має право опитати особу:

1) Якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень (для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення).

2) Перед проведенням опитування особи поліцейський роз’яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією покладених на неї повноважень.

3) Особа має право відмовитися від надання інформації.

4) Опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

ІІІ. Поверхнева перевірка

Поверхнева перевірка - це здійснення візуального огляду:

1) особи шляхом проведення по поверхні вбрання особи рукою;

2) речі або транспортного засобу шляхом візуального огляду речі або (і) транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 КПК України.

Поліцейський має право зупиняти і здійснювати поверхневу перевірку особи, якщо є достатньо підстав вважати, що в особи є при собі річ:

1) обіг якої заборонено чи обмежено;

2) яка становить загрозу для життя і здоров'я такої особи або інших осіб.

Поверхнева перевірка особи здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку особи може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

Поліцейський має право здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу у наступних випадках:

1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в зазначеному транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в такому транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю і здоров’ю такої особи або інших осіб;

3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям учинення правопорушення або (і) знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

IV. Зупинка транспортного засобу

Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у наступних випадках:

1) якщо водій порушив правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

V. Вимога покинути місце і обмеження доступу на визначену територію

Поліцейський має право вимагати від особи покинути певне місце на певний строк, заборонити або обмежити доступ до визначеної території або об’єктів, якщо це необхідно для:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) забезпечення охорони життя і здоров’я людей;

3) збереження та фіксації слідів правопорушення.

Поліцейський має право обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у випадках:

1) затримання осіб відповідно до закону

2) під час аварій

3) інших надзвичайних обставин

якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей.

VI. Обмеження пересування особи чи транспортного засобу або фактичного володіння річчю

Поліція має право тимчасово обмежити пересування особи (осіб) до передання її (їх) до лікувального закладу, але не більше ніж на 12 годин у випадках, коли:

1) така особа(и) намагалася скоїти самогубство

або

2) така особи(и) має ознаки вираженого психічного розладу

і створює у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих.

Відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання.

У разі застосування цього поліцейського заходу, поліцейський повинен негайно викликати медичних працівників до місця фактичного знаходження такої особи (осіб), а також, за можливості, проінформувати членії її (їхньої) сім'ї.

Поліцейський має право тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування транспортного засобу для запобігання небезпеці, якщо є достатні підстави вважати, що річ або транспортний засіб можуть бути використані особою з метою:

1)посягання на своє життя і здоров’я;

2) посягання на життя чи здоров’я іншої людини;

3) пошкодження чужої речі.

На вимогу особи поліцеський зобов'язаний повідомити про причини застосування ним відповідних заходів.

Поліцейський має право обмежити фактичне володіння річчю шляхом вилучення речі в її фактичного володільця, обмеження її перенесення або перевезення. У разі застосування цього заходу, поліцейський зобов’язаний:

1) у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю особи;

2) скласти протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та вручити протокол цій особі.

VII. Проникнення до житла чи іншого володіння особи

Поліцейський має право проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, зокрема:

1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;

2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;

3) припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні;

Проникнення поліцейського до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.

Про застосування цього заходу поліцейський обов‘язково складає протокол.

VIII. Застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису

Поліція має право:

1) закріплювати на форменному одязі, службових транспортних засобах, розміщувати/монтувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніки;

2) використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходяться в чужому володінні

з метою:

Ø попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безреки та власності, забезпечення безпеки осіб;

Ø забезпечення дотримання правил дорожнього руху;

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

XIX. Поліцейське піклування

Поліцейське піклування
Категорії осіб, щодо яких може здійснюватися поліцейське піклування Поліцейське піклування має наслідком
1. Неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду. Таку особу поліцейський повинен передати батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки та піклування.
2. Особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення. Таких осіб поліцейський зобов'язаний передати відповідному закладу.
3. Особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі.
4. Особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі. Таку особу поліцейський зобов'язаний передати у спеціальний лікувальний заклад чи до місця проживання.  

Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою:

Ø підставу застосування поліцейського заходу;

Ø роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського.

Також поліцейський у разі застосування цього поліцейського заходу повинен негайно повідомити:

Ø відповідального поліцейського в підрозділі поліції;

Ø інших осіб про місце перебування особи щодо якої здійснюється поліцейське піклування (близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи; якщо особа є неповнолітньою, обов'язково повідомити її батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування).

Повідомлення про права і їх роз’яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому зазначаються:

· місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського заходу;

· підстави застосування;

· опис вилученої зброї чи інших предметів;

· клопотання, заяви чи скарги особи, якщо такі надходили;

· наявність чи відсутність видимих тілесних ушкоджень.

Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі. Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія – вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними. В такому випадку протокол надається органу чи особі, яким була передана певна особа.

ПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗАХОДИ ПРИМУСУ

I. ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ СИЛИ

Поліцейський має право застосувати фізичну силу з метою:

1) забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб;

2) припинення правопорушення;

3) затримання особи, яка вчинила правопорушення,

якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов'язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

II. ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

Поліцейські мають право застосовувати лише ті спеціальні засоби, перелік яких вказаний у Законі "Про Національну поліцію", у порядку та на підставах, передбачених у цьому законі. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.

Загальні правила застосування спеціальних засобів:

1. Кайданики та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:

a) до особи, яка підозрюється у вчининенні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти;

b) під час затримання особи;

c) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;

d) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим;

e) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.

Обмеження: поліцейському заборонено застосовувати кайданки більш ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску.

2. Гумові та пластикові кийки застосовуються для:

a) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;

b) затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського;

c) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;

Обмеження: поліцейському заборонено наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт.

3. Засоби, споряджені речовинами сльозогінної та подразнюючої дії, застосовуються для:

a) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;

b) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;

Обмеження: поліцейському заборонено під час застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та подразнювальної дії, здійснювати прицільну стрільбу по людях, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин.

4. Засоби примусової зупинки транспорту застосовуються для примусової зупинки транспортного засобу:

a) водій якого не виконав законні вимоги поліцейського щодо зупинки транспортного засобу, або

b) якщо дії водія транспортного засобу створюють загрозу життю і здоров’ю людини.

Обмеження: поліцейському заборонено застосовувати засоби примусової зупинки транспорту для примусової зупинки мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, транспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення, а також застосовувати такі засоби на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях.

5. Пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень застосовуються для:

a) затримання особи;

b) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться в приміщенні.

Застосування малогабаритного підривного пристрою для відкриття приміщень є виправданим, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і інтересам, є меншою, ніж шкода, яку вдалося відвернути.

6. Електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії застосовуються для:

a) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;

b) відбиття нападу тварини, яка загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського.

7. Спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби застосовуються для:

a) маркування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;

b) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень з метою подальшого виявлення осіб та затримання, а також контролю за переміщенням речей.

8. Пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, засоби акустичного та мікрохвильового впливу застосовуються для:

a) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною;

b) затримання особи, яка чинить збройний опір або з метою примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), де перебуває така особа;

c) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка яка знаходиться в приміщенні.

9. Водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби застосовуються для:

a) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;

b) відбиття групового нападу, що загрожує життю та здоров'ю людей;

c) примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського зупинитися;

d) затримання озброєної особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.

Обмеження: поліцейському заборонено застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°С.

10. Пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються для:

a) захисту від нападу, що загрожує життю та здоров'ю людей, в тому числі поліцейського;

b) відбиття збройного нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення;

c) затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;

d) затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;

e) затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей, в тому числі поліцейського;

f) подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил;

g) знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю людей, в тому числі поліцейського;

h) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;

i) відбиття групового нападу, що загрожує життю та здоров'ю людей.

Обмеження: поліцейському заборонено відстрілювати патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, з порушенням визначених технічними характеристиками вимог щодо відстані від особи та стрільби в окремі частини голови і тіла людини.

11. Засоби, споряджені безпечними димоутворювальними препаратами, застосовуються для:

a) забезпечення маскування дій поліцейських, спрямованих на затримання особи, яка чинить збройний опір, або для того, щоб примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), на які вона перебуває;

b) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи;

12. Службова собака застосовуються під час:

a) патрулювання;

b) переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;

c) під час конвоювання (доставлення) затриманої або заарештованої особи;

d) для відбиття нападу на особу або (і) поліцейського;

13. Службовий кінь застосовується під час:

a) патрулювання;

b) переслідування та затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

III. ЗАСТОСУВАННЯ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ

Загальні правила застосування вогнепальної зброї:

· застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу, тому його застосування можливе лише у виняткових випадках, передбачених законом;

· застосуванню вогнепальної зброї має передувати попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір застосувати цю зброю;

· застосовувати вогнепальну зброю можна тільки з метою завдання особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу;

· заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності;

· про застосування вогнепальної зброї потрібно у письмовій формі повідомити свого керівника, а також негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов’язаний поінформувати центральний орган управління поліції та відповідного прокурора.

· дозволено використовувати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров’ю поліцейського та інших осіб.

Випадки, коли поліцейський має право застосовувати вогнепальну зброю:

1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їх життю і здоров’ю;

2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю і здоров’ю;

3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;

4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежилі приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;

5) для затримання особи, яку застали під час учинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;

6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей і (або) поліцейського;

7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю людей і (або) поліцейського.

Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у випадку збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.

Випадки, коли поліцейський має право застосовувати вогнепальну зброю без попередження:

1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;

2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю і здоров’ю людей;

3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;

4) якщо особа чинить збройний опір;

5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.


Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 2491 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.03 с)...