Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і ви­значає відносини між суб'єктом господарювання, який його випус­тив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що ви­пливають з цього документа, іншим особам.

Правовий режим цінних паперів визначається такими норматив­но-правовими актами:

Кодексами: Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами: Указами Президента, Постановами Кабінету Міністрів України, Відомчіми нормативно-правовими актами.

Цінні папері залежно від їх призначення та ролі у сфері госпо­дарсько-майнових відносин поділяються на певні види та групи.

Відповідно до ст. З Закону «Про цінні папери і фондову біржу», в Україні можуть випускатися такі види цінних паперів: акції; об­лігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місце­вих позик; облігації підприємств; казначейські зобов 'язання рес­публіки; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі; приватизаційні папери; заставні; іпотечні цінні папери.

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що за­свідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товари­ства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одер­жання частини прибутку у виді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах (ч. 1 ст. 10 Закону «Про цінні папери...»).

Казначейські зобов'язання України - вид цінних паперів, на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового дохо ду (ст. 15 Закону «Про цінні папери...»).

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депо­нування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одер­жання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому (ч. 1 ст. 18 Закону «Про цінні папери...»).

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зо­бов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначе­ну суму грошей власникові векселя/векселедержателеві (ч. 1 ст. 21 Закону «Про цінні папери...»).

Цінні папери поділяються на групи залежно від їх ролі в май­нових (господарських) відносинах:

• пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітен­ том і одержання частини прибутку у виді дивідендів та частини майна при ліквідації емітента.

• боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і пе­редбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.

До таких паперів належать ви­щезгадані облігації, казначейські зобов'язання України, ощадні сертифікати, вексель. іпотечні сертифі­кати;

• похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Розрізняють фондові деривативі, валютні деривативи, товарні деривативи.

До деривативів належать: форвардний конт­ракт, фьючерсний контракт, опціон.

• товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держа­телеві право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.