Способи тлумачення норм прав

Спосіб тлумачення — це сукупність прийомів аналізу змісту нормативно-правових актів. У юридичній науці і прак­тиці використовуються різні способи тлумачення норм права.

Граматичний спосіб тлумачення норм права — це сукупність прийомів, спрямованих на з'ясування значення окремих слів, термінів, змісту норми залежно від розміщення сполучників, розділових знаків, прийменників у тексті. Таке тлумачення ба­зується на даних граматики, лексики, філологічних науках. Воно є первинним, бо починається з аналізу мовної форми виразу нор­ми права, яка відображена в тексті нормативно-правового акта. Граматичний спосіб враховує розбіжності між буквальним текс­том і справжнім змістом юридичних норм.

Логічний спосіб тлумачення правових приписів є таким тлу­маченням, яке базується на використанні законів і правил логіки для осмислення їх змісту. При цьому інтерпретатор не виходить за межі тексту закону. Зміст логічного способу тлумачення роз­кривають і конкретизують певні прийоми, а саме:

а) логічне перетворення, або перебудова тексту з відновлен­ням членів речення, що їх бракує, для того, щоб уникнути дво­значності чи невизначеності тексту. Наприклад, текст “напад з метою заволодіння майном громадян... карається позбавленням волі...” слід змінити на такий: “особа, що скоїла напад з метою заволодіння майном громадян... карається...”. Завдяки застосо­ваному логічному прийому перетворення в тексті тепер йдеться не тільки про об'єктивну сторону, а й про суб'єкта злочину;

б) виведення норм з норм (їх логічний розвиток). Цей прийом зводиться до індукції, що використовується для виведення при­ватних положень (висновків) з загальних норм. Наприклад, з тек­сту “організація повинна відшкодовувати шкоду, заподіяну з вини її працівників” (ст. 441 Цивільного кодексу України) випливає, що будь-яка установа, підприємство чи організація (ательє, фабрика, мале підприємство і т. ін.) зобов'язані відшкодувати шкоду;

в) аналогія; цей прийом застосовується тоді, коли законода­вець не дає вичерпаного переліку обставин, ознак і вживає при цьому звороти “та інші”, “в аналогічних випадках”. Наприклад, у Загальній частині Кримінального кодексу України вказується, що при призначенні покарання суд має право враховувати і інші об­ставини, які пом'якшують вину;

г) висновки з понять, зокрема з обсягової інтерпретації (тлу­мачення у висновках, що вказують на належність предметів та явищ на підставі застосування поняття до певного класу право­вих явищ). Наприклад, ознаки, що відбиті в понятті “юридична особа”, у сукупності вказу­ють не певний клас правових явищ, які охоплює зміст цього по­няття, що, у свою чергу, дозволяє відносити невизначену безліч державних та недержавних організацій до даного класу суб'єктів права, тобто до класу юридичних осіб, і відповідно враховувати в правотворчій та правозастосовній практиці особливості юридич­ного режиму таких суб'єктів.