Визначення ризику. Побудова дерев рішень

План

1 Ризик, види. Формула для визначення. Концепція прийнятного ризику.

2 Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

3 Методи визначення ризику.

4 Побудова дерева рішень.

1 Наслідками н. є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертями, скоро-ченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, природному чи техногенному середовищам.

З метою уніфікації будь-які наслідки визначають як шкоду. Це кількісна оцінка н. Кожен окремий вид шкоди має кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених, площа зараженої території, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд. Найбільш універ-сальний кількісний спосіб визначення шкоди – вартісний, тобто визначення шкоди в грошо-вому еквіваленті.

Іншою важливою кількісною характеристикою н. є ризик – частота реалізації н. або ймо-вірність. Нескінченно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реальної н. в системі, і навпаки, чим вищий ризик, тим вища реальність впливу н.

Ризик () визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками () до максимально можливої їх кількості () за конкретний період часу

. (2.3)

Звичайно це безрозмірна величина, що лежить у межах від 0 до 1. Це так званий інженерний (статистичний) метод визначення ризику Може визначатися й іншими зручними способами.

Ризик є критерієм реалізації. Він визначений ймовірністю прояву н. та ймовірністю при-сутності людини в небезпечній зоні.

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального і групового ризику. Наприк-лад, за статистичними даними 1998 р. в Україні загинули в побуті 68271 людина. На цей період в країні проживало 50100000 осіб. Числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері 1998 р. становить , тобто з кожного мільйону гину-ло 1362 особи. В охороні праці використовують коефіцієнт частоти, який показує кількість травмованих чи загиблих на 1000 працюючих. Він становить 1,362.

Аналітичностатистичний збірник «Праця і соціальні політика в Україні» за 1999 р. пові-домляє, що «в 1991-1998 рр. в Україні від нещасних випадків невиробничого характеру загинули 567,5 тис. осіб, що в 38 разів перевищує рівень смертельного травматизму на виробництві…».

За допомогою ризику можна оцінити ступінь н. можливих подій. В такому разі ризик визначається як добуток серйозності небажаної події на частоту її реалізації.

Будь-яка система, яка надає деякий рівень соціальних, технологічних, наукових або промислових переваг, містить необхідний, обов’язковий елемент ризику. Наприклад, безпечні леза не є зовсім безпечними, вони тільки безпечніші, ніж їхні аналоги. Забезпечують допусти-мий рівень ризику поряд зі збереженням переваг менш безпечних пристроїв, які вони заміню-ють. Жоден літак не зміг би піднятися в небо, жодна машина не змогла б зрушити з місця, не-можливо б працювати на свердлильному верстаті, готувати їжу тощо без деякого елементу функціонального ризику.

Існує ризиковий баланс між відомими перевагами і недоліками консервантів, які вико-ристовуються в харчовій промисловості, між перевагами використання радіації в медицині (на-приклад, для рентгену) і загрозами людському здоров’ю від впливу радіації. Отже б. є віднос-ним поняттям того, що не існує абсолютної б. Вираз «безпека на 99,9 %», котрий використову-ється для означення високого рівня гарантії або низького рівня ризику, особливо в рекламі, не є коректним.

Існує ризик:

- природних катастроф – ймовірність небажаних наслідків будь-яких руйнівних природних і природно-антропогенних явищ;

- індивідуальний - ймовірність зазнати певного шкідливого впливу під час діяльності лю-

дини. Вплив може бути миттєвим, спричиненим аварією чи постійним через наявність

негативних чинників, наприклад, токсичних сполук, інших чинників у довкіллі;

- соціальний - визначається як співвідношення між кількістю людей, що зазнали впливу з

боку джерела загрози (загинули, захворіли, травмовані тощо), і ймовірністю події (аварія,

землетрус, повінь тощо).

За ступенем припустимості ризик буває:

1) знехтуваний - настільки малий ризик, що він перебуває в межах допустимих відхилень при-

родного (фонового) рівня;

2) прийнятний ( або допустимий) – такий рівень ризику, який суспільство може дозволити,

враховуючи техніко-економічні і соціальні можливості на даному етапі свого розвитку;

3) гранично допустимий – максимальний ризик, який не повинен перевищуватися, незважаю-

чи на очікуваний результат;

4) надмірний – ризик високого рівня, в більшості випадків призводить до негативних наслідків.

Традиційна техніка б. грунтується на засадах забезпечення абсолютної б., що неможливо, як і досягти нульового рівня ризику. Знехтуваний ризик зараз неможливо забезпечити через відсутність технічних й економічних передумов. А вимога абсолютної б. може обернутися тра-гедією для людей. Тому сучасна концепція БЖД базується на досягненні прийнятного ризику.