Перелік рекомендованої літератури. 1 Яким Р.С. Безпека життєдіяльності: Навч

1 Яким Р.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005.

– 304 с.

2 Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підручник.- К.: Каравела, 2006. – 288 с.

3 Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів освіти України І-ІV рівня акредитації /За ред.

Є.П. Желібо і В.М. Пічі. – Київ: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000», 2001. – 320 с.

4 Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. – Кірово-

град, 1998. - 292 с.

5 Безпека життєдіяльності / Під ред. Я.І. Бедрія. - Львів, 1997. – 275 с.

6 Методичний посібник для самостійного оволодіння навчальним матеріалом з дисципліни

„Безпека життєдіяльності” для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних

закладів І рівня акредитації.

ВИКЛАДЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Вступ

Проблема захисту людини від небезпек постала одночасно з появою життя на Землі. Впродовж всієї історії цивілізації кожна конкретна людина турбувалася про власну безпеку і безпеку близьких, а людство – про безпеку свого існування.

Існують 3 групи небезпек:

1) природні були основними для первісної людин, яка була тісно пов’язана з природою, не тіль-

ки поклонялася їй, боготворила, але й намагалася використовувати свої незначні знання про

довкілля;

2) небезпеки від дій інших людей - війни, воєнні конфлікти, терористичні акти, насилля, злочи-

ни тощо;

3) від об’єктів, створених людьми, тобто від антропогенних факторів (машин, механізмів,

обладнання, устаткування, хімічних і вибухонебезпечних речовин, джерел різного роду вип-

ромінювань, мікро- і макроорганізмів тощо).

Людство завжди намагалося зробити своє життя безпечним, зручним, комфортним. Існує багато прикладів, які свідчать про те, що завдяки набути знанням із розвитком цивілізації рівень безпеки зростав. Людство перемогло епідемії тифу, холери, оспи, чуми та ін. Зараз тривалість життя в розвинених країнах світу наближається до 80 років і продовжує зростати. Не останню роль в цьому зіграли праці і відкриття вчених Гіппократа, Нострадамуса, Аристотеля, Авіцени, Парацельса, Агріколи тощо. З іншого боку зростає негативний техногенний вплив на довкілля. Однією з найнебезпечніших галузей є гірничо-видобувна – катастрофи, аварії, загибель шахта-рів в Україні, Китаї, інших країнах. Так, доктор епохи Відродження Парацельс, вивчаючи небезпеки, пов’язані з гірничою справою, сказав: “Все є отрутою і все є ліками. Тільки конкрет-на доза робить речовину отрутою або ліками». Це висловлювання можна вважати принципом нормування шкідливих речовин, який використовується і зараз.

Величезний внесок в розвиток безпеки праці зробив М. Ломоносов (1711-1764). В одному з наукових трактатів по основах металургії і рудної справи він розглянув питання гігієни і безпеки праці гірників, організацію їх праці і відпочинку, укріплення грунтів, відведення шахтних вод, небезпечних концентрацій газу і пилу, раціональності одягу.

Суттєва роль в забезпеченні БЖД належить індивідуальним засобам захисту. Одним з них є протигаз, створений академіком Зелінським в 1915 році, який практично без принципових змін використовується і зараз. Є ще багато інших прикладів, що свідчать при людські зусилля, направлені на власну безпеку, але є й багато прикладів, які підтверджують справедливість вис-ловлювання: «Іноді здається, що призначення людини полягає в тому, щоб знищити свій рід, попередньо зробивши планету непридатною для життя».

Та катастрофічні потрясіння ХХ і початку ХХІ ст. перевершили всі очікування. Оволодів-ши величезним науково-технічним потенціалом, людство ще не навчилося достатньо обережно й акуратно їм користуватися. Швидка урбанізація і індустріалізація, різке зростання чисельності населення, інтенсивна хімізація сільського господарства, підсилення багатьох видів антропоген-ного впливу на довкілля порушили біологічний кругообіг речовин в природі, пошкодили механізми регенерації і почалося прогресивне його руйнування, що загрожує здоров’ю і життю сучасних і майбутніх поколінь, існуванню людської цивілізації.

ВИСНОВОК: у людства немає альтернативи розпочатим в ХХ ст. сумісним зусиллям, направленим на перегляд загально прийнятих цінностей і цілей, перехід від вузько національ-них, регіональних інтересів до загально світових, що гарантують БЖД всього людства. Розроб-лені і прийняті ряд міжнародних проектів – Конвенція ООН про зміну клімату, Кіотський про-токол та багато інших. В такій ситуації стає зрозумілим, що кожна людина, особливо з вищою освітою, повинна усвідомлювати важливість питань БЖД і вміти їх розв’язувати.

Тема 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,