Економічна природа ТНК

Багатонаціональні та міжнаціональні корпорації (БНК) є інтернаціональними за принципами утворення капіталу та за сферами діяльності. Вони створюються, як правило, на короткий період часу і з певною метою, а досягнувши її, компанії реорганізовуються. Найбільш потужні міжнаціональні корпорації «Юнілевер» (англо-голландський хіміко-харчовий концерн), «Роял Дач Шелл» (англо-голлакдський нафтовий концерн), «Агфа-Гефевт» (німецько-бельгій­ський трест фотохімічних товарів) та інші у 80-х роках XX ст. було реорганізовано в транснаціональні.

На відміну від багатонаціональних корпорацій, ТНК утворюються як національні щодо капіталу й контролю і є міжнародними за сферою своєї діяльності. У наш час ТНК є ядром світового виробництва.

Діяльність БНК і ТНК має наднаціональний, наддержавний характер і веде до створення наддержавних зв'язків, тобто є провідником глобалізаційних процесів у світі.

З часу виникнення ТНК не існувало спільної точки зору на питання про параметри, які б давали право зараховувати корпорації до ТНК. Під ТНК зазвичай розуміють лише безумовно великі міжнародні корпорації, які здійснюють по-справжньому суттєвий вплив на світовий ринок товарів і послуг; їх діяльність, інвестування та отримання прибутку їх мають глобальний характер. ТНК розглядає весь світ як єдине ціле, як арену своєї діяльності й проникає в усі куточки зем­ної кулі в пошуках ринків, техніки, технологій, людей, ідей, капіталів тощо. Взаємообумовлений процес кількісного зростання транснаціонального монополістичного капіталу й поступове підвищення зацікавленості компаній у глобальних операціях, тобто у створенні власних глобальних мереж науково-технічної та виробничо-збутової діяльності в усьому світі, веде до глобалізації світової економіки.

Якісною відмітною рисою ТНК є не просто перенесення частини виробничої або. збутової операції в іншу країну, а розміщення виробництва деталей і напівфабрикатів на підприємствах, які обслуговують регіони й континенти. Збирання готових виробів наближають до конкретних ринків з урахуванням специфічних особливостей і запитів конкретного місцевого споживача. Іноземний капітал прони­кає у все нові галузі й підгалузі місцевих виробників у всьому світі та опановує там провідні економічні позиції.

Стратегія глобальних операцій дає змогу ТНК успішно здій­снювати стратегію довгострокової максимізації прибутків. Вона пе­редбачає відмову від короткострокових вигод задля зміцнення рин­кових позицій у майбутньому й забезпечення стабільного прибутку на тривалу перспективу. Політика орієнтації на багаторічне отри­мання стабільного прибутку під силу лише потужним підприєм­ствам, що мають гігантський фінансовий і політичний вплив, тобто ТНК. Отже, на відміну від звичайної корпорації, яка функціонує на світових ринках, ТНК переносить за кордон не товар, а сам процес вкладання капіталу, поєднуючи його із закордонною робочою силою в рамках міжнародного виробництва.

Основним чинником появи ТНК було поглиблення міжнародно­го поділу праці та міжнародної спеціалізації, що дало змогу поліпшити економічне становище підприємств та країн, які беруть участь у цих процесах.

Конкретними причинами виникнення ТНК можуть бути:

• існування обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі;

• сильна монопольна влада виробників;

• валютний контроль;

• транспортні витрати;

• відмінності в податковому законодавстві.

ТНК як форма міжнародного бізнесу мають низку незаперечних переваг перед національними компаніями, їх зарубіжні філії відіграють винятково важливу роль у забезпеченні доступу фірми до іноземних ринків, зниженні витрат виробництва, підвищенні прибутку. Розширення за рахунок іноземних філій сфери обігу та виробництва й зростання їх ефективності сприяє посиленню фінансової стійкості ТНК і допомагає їм пережити періоди економічних криз.

Переваги ТНК в отриманні значно більшого прибутку порівняно з іншими формами організації міжнародного бізнесу є водночас причинами активного розвитку корпорацій. Основними серед при-чин-переваг є такі:

• можливості підвищення ефективності та конкурентоспроможності через доступ до ресурсів іноземних держав;

• недосконалість ринкового механізму в реалізації власності на технології, виробничий досвід та інші «невідчутні» активи, насамперед управлінський і маркетинговий досвід;

• близькість до споживачів продукції іноземної філії ТНК і можливість отримання інформації про перспективи ринків і конкурентний потенціал фірм приймаючої країни;

• можливість використання у власних інтересах особливостей державної, зокрема податкової, політики в різних країнах, відмінності в курсах валют тощо;

• здатність продовжувати життєвий цикл своїх технологій і продукції;

• за допомогою прямих іноземних інвестицій ТНК дістає можливість уникнути бар'єрів при входженні на ринки окремих країн через експорт товарів та/або послуг.

Широка мережа виробничих філій, розміщених у різних країнах, дає змогу збільшувати виробництво там, де його можна здійснювати з максимальною вигодою, й обмежувати там, де воно збиткове. Фірми, що входять у міжнародну корпорацію й опинилися у скрутному становищі, спроможні різко скорочувати збиткове виробництво. Більш рішучі дії ТНК порівняно з національними фірмами пояснюються тим, що постійні витрати вони можуть покрити за рахунок прибутків, отриманих в інших країнах.