Життєзабезпечення постраждалого населення

Життєзабезпечення постраждалого населення полягає в створенні і підтримці умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров'я людей в зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованих по встановлених нормах і включає:

- управління діяльністю робітників і службовців, усього населення при загрозі і виникненні НС;

- захист населення і територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

- захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного і біологічного зараження;

- житлове забезпечення і працевлаштування;

- комунально-побутове обслуговування;

- медичне обслуговування;

- навчання населення способам захисту і діям в умовах НС;

- розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного і біологічного зараження;

- санітарну обробку;

- знезараження території, споруд, транспортних засобів, устаткування, сировини, матеріалів і готової продукції;

- підготовку сил і засобів і проведення АРІНР в районах лих і осередках ураження;

- забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, правила поведінки;

- морально-психологічну підготовку;

- заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС і інші заходи.

Основні заходи по захисту населення плануються і здійснюються завчасно і мають попереджувальний характер. Для організації життєзабезпечення населення в умовах НС і організації робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих створюються Державні комісії з надзвичайних ситуацій. Склад конкретних заходів життєзабезпечення залежить від характеру НС, її масштабів, реально виниклих потреб населення і інших чинників.