Методичні вказівки. Говорячи про припиненя шлюбу, доцільно визначити його відмінність від визнання шлюбу недійсним.

У процесі вивчення даної теми слід звернути увагу, насамперед на те, що в теорії сімейного права під припиненням шлюбу ро­зуміється зумовлене настанням певних юридичних фактів припинення на майбутнє правовідносин, що виникли між подружжям з юридично оформленого шлюбу. Припинення шлюбу відрізняється від визнання його недій­сним тим, що воно спрямоване на майбутнє, тоді як визнання шлюбу недійсним має зворотну силу і припиняє правові на­слідки шлюбу з моменту його укладення. Згідно зі ст. 104 СК шлюб припиняється внаслідок смер­ті одного з подружжя або оголошення його померлим чи внаслідок розірвання шлюбу. Це вичерпний перелік підстав припинення останнього.

Говорячи про припиненя шлюбу, доцільно визначити його відмінність від визнання шлюбу недійсним.

За життя подружжя шлюб може бути припинений внаслідок волевиявлення одного чи обох із подружжя (опікуна недієздат­них чоловіка, дружини) шляхом його розірвання (розлучення). Терміни «розірвання шлюбу» та «розлучення» розглядаються у теорії сімейного права і вживаються у правозастосовній практиці органів РАЦС та судів як синоніми.

Згідно з чинним законодавством шлюб може бути розірвано за постановою органу РАЦС або за рішенням суду. Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного чи обох з подружжя є виявом принципу вільності укладення шлюбу, його розірвання та рівності подружжя. Оскільки укладення шлюбу здійснюється на вільних та добровільних засадах, ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо втрачена їх основа. Тому правом пред'явлення позову про розірвання шлюбу СК наділяє обох з подружжя. Водно­час потрібно визнати обставини, за яких шлюб не може бути розірваний жодним з подружжя.

Розглядаючи питання порядку припинення шлюбу, потрібно докладно визначити особливості кодного з них – як адміністративного, так і судового. Особливу увагу потрібно звернути на правові наслідки припинення шлюбу та їх класифікацію, яка надається в літературі. Правові наслідки розірвання шлюбу виявляються у припи­ненні особистих і майнових прав колишнього подружжя. При­чому одні права припиняються відразу після розлучення, а інші можуть бути збережені або за бажанням одного з подружжя (наприклад, право на вибір прізвища), або в силу прямого при­пису закону. Так, відповідно до ч. 2 ст. 76 СК непрацездатна особа, яка потребує матеріальної допомоги, зберігає право на одержання утримання від колишнього чоловіка, колишньої дружини, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розлучення.

З розірванням шлюбу припиняється дія законного режиму майна подружжя, тобто режиму спільної сумісної власності, щоправда, за умови поділу майна, набутого дружиною і чо­ловіком за час шлюбу. Якщо ж такого поділу не було, то і після розлучення майно продовжує залишатися спільним з відповідним правовим режимом, оскільки воно було набуте за час шлюбу. До вимог розлученого подружжя про поділ спільного майна застосовується позовна давність тривалістю у З роки. З розірванням шлюбу перестає діяти передбачена СК презумпція згоди одного з подружжя на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном другим з подружжя. Для цього потрібна чітко висловлена згода другого власника майна, тобто розлученого чоловіка або розлученої дружини.

Після розірвання шлюбу припиняються і права, передбачені іншими галузями права, зокрема право на одержання одним із колишнього подружжя спадщини після смерті другого з них, право на пенсійне забезпечення у зв'язку з втратою годувальника тощо. Однак розірвання шлюбу, яке припиняє правовідносини між подружжям, не призводить до припинення правовідносин між батьками и дітьми.

Окрему увагу слід приділити питанням встановлення режиму окремого проживання подружжя. У СК вперше у сімейному законодавстві України викорис­товується поняття «режим окремого проживання подружжя». Відповідно до ч. 1 ст. 119 СК цей режим встановлюється для подружжя судом у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Частина 2 ст. 120 СК закріплює такі найважливіші правові наслідки встановлення режиму окремого проживання под­ружжя: 1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чолові­ком, не вважатиметься набутим у шлюбі; 2) дитина, народжена дружиною після спливу 10 місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.

В сучасних умовах вважається, що режим окремого про­живання подружжя слід вважати альтернативою розлучення. При цьому важливе значення має той факт, що встановлення режиму окремого проживання подружжя можливе і за наяв­ності неповнолітніх дітей.

Питання до теми:

1. Визначення та підстави припинення шлюбу.

2. Поняття припинення шлюбу та його відмінність від визнання шлюбу недійсним.

3. Порядок припинення шлюбу.

4. Припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя або у разі оголошення його померлим у встановленому законом порядку.

5. Припинення шлюбу в наслідок його розірвання.

6. Розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей.

7. Розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя.

8. Визнання розірвання шлюбу фіктивним.

9. Розірвання шлюбу за рішенням суду. Право на пред’явлення позову про розірвання шлюбу.

10. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя.

11. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання.

12. Правові наслідки припинення шлюбу.

13. Режим окремого проживання подружжя. Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ:

1. Загальна декларація прав людини 1948 року

2. Сімейний кодекс України 2002 року

3. Цивільний кодекс України 2003 року

4. Цивільний процесуальний кодекс України 2004 року

5. Закон України від 24.12.1993 року «Про органи реєстрації актів громадянського стану»// ВВР України. – 1994. – № 14

6. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року „Про державне мито”// Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 3.

7. Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 року// Офіційний Вісник України. – 2002. - № 40.

8. Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2003 року// Офіційний Вісник України. – 2003. - № 48.

СУДОВА ПРАКТИКА:

1. Застосування судами сімейного законодавства України// Вісник Верховного Суду України. – 2003. - № 1.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Васильєв С. Припинення шлюбу: історико-правовий аспект// Право України. – 1998. - № 2

2. Короткова Л., Віхров О. Таємниця фіктивних розлучень// Право України. – 1996. - № 9

3. Лепех С.М. Інститут сепарації: проблеми застосування// Право України. – 2003. - № 3

4. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України/ За ред. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2003. – 464с.

5. Оридорога М.Т. Брачное правоотношение. – К., 1971

6. Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве. – Л., 1985

7. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар. – К., 2003

8. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: погляд у майбутнє// Право України. – 2001. - № 2

9. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2002. – 304с.

10. Сімейне право України: Підручник/ Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 264с.

Завдання 1. Складіть таблицю порівнянь щодо підстав, порядку встановлення і підстав та порядку розірвання шлюбу, правових наслідків встановлення сепарації та розірвання шлюбу, а також підстав, порядку та наслідків припинення сепарації і поновлення розірваного шлюбу.

Завдання 2. Складіть таблицю порівнянь щодо підстав, порядку та правових наслідків недійсності та розірвання шлюбу.

Задача 1. Ноткін пред`явив позов до Красицької про розірвання шлюбу, в якому вказував, що шлюб вони уклали 15 травня 2004 року, а в червні того ж року вони припинили шлюбні відносини через ненормальні відносини з відповідачкою і втручання в сімейне життя її матері.

Посилаючись на неможливість продовження шлюбних відносин, позивач просив шлюб розірвати.

Красицька пред`явила зустрічний позов про визнання шлюбу недійсним, обгрунтовуючи його тим, що у Ноткіна не було наміру створювати з нею сім`ю, бо вже в червні 2004 року він припинив з нею шлюбні відносини, задовольнившись пропискою у неприватизованій квартирі у м. Києві та вселенням у квартиру.

Вирішіть спір.

Задача 2. 15.07.2004року районним судом було постановлено рішення про розірвання шлюбу між Короленко та Москвіною. В органах РАЦСу Короленко та Москвіна розірвання шлюбу не реєстрували. 15.09.2004 року Короленко помер.

Чи буде М. спадкувати після нього як його дружина?

Яке юридичне значення має рішення суду про розірвання шлюбу і реєстрація розірвання шлюбу в органах РАЦСу?