Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Залежно від виду ґрунту під вістрям- палі останні поділяються на палі-стійки і висячі палі - /палі тертя/.
Палі вважаються стійками в тому випадку, якщо вістря палі опирається на скельні або великоуламкові породи, і на пилувато-глинисті ґрунти твердої консистенції у водонасиченому стані. Для решти видів ґрунту на які опираються палі, вони вважаються висячими.
Несуча здатність палі-стійки по ґрунту визначається по формулі:
(2.1)
де - коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті:
А - площа перетину стволу палі біля вістря /для порожнистих паль круглого перетину і паль-оболонок рівна площі поперечного перетину нетто за відсутності заповнення їх порожнини бетоном на висоту не менше трьох діаметрів стовбура палі/;
R - розрахунковий опір під нижнім кінцем палі-стійки.
Для всіх видів забивних паль-оболонок, заповнюваних бетоном і закладених в не вивітрілий скельний ґрунт, не менше ніж на0,5 м
(2.2)
де - R сп нормальне значення межі міцності на одноосне стиснення скельного ґрунту у водонасиченому стані, кПа;
- коефіцієнт надійності по ґрунту, що приймається рівним 1,4;
- розрахункова глибина закладення набивної палі або палі-оболонки в скельний ґрунт;
- зовнішній діаметр закладеної в скельний ґрунт набивної палі або палі-оболонки.
Несуча здатність висячої палі і палі-оболонки, занурюваної без виїмки ґрунту, працюючих на стискаюче навантаження, слід визначити як суму сил розрахункових опорів грунтів основи під нижнім кінцем палі і на її бічній поверхні по формулі:
(2.3)
де = 1 - коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті;
R - розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі, кПа, що приймається по табл.1 СНиП 2.02.03.-85 або табл. 2.1 даних вказівок;
А - площа ствола палі біля вістря, м2, що приймається за площею поперечного перетину палі брутто або за площею перетину камуфлекторного розширення по його найбільшому діаметру або за площею нетто палі оболонки;
U - зовнішній периметр поперечного перетину ствола палі;
, - коефіцієнти умов роботи ґрунту відповідно під нижнім кінцем і на бічній поверхні палі, що враховують впливи способу занурення палі; для забивних залізобетонних паль суцільного перетину приймається рівними I, для решти способів занурення приймається з табл.3 СНиП 2.02.03-85;
- розрахунковий опір i-того шару ґрунту на бічній поверхні палі, кПа, що приймається по табл.2 СНиП 2.02.03-85; або по табл.. 2.2. вказівок.
- товщина i-того шару ґрунту, що прилягає до бічної поверхні палі.(мал. 2.7.)
Мал. 2.7. Схема до визначення несучої здатності палі.
Таблиця 1.
Глибина заглиб-лення ниж-нього кінця палі, м | Розрахункові опори під нижнім кінцем забивних паль та паль-оболонок, які заглиблюють без виїмки ґрунту, R, кПа (тс/м2) | ||||||
піщаних грунтів середньої щільності | |||||||
гравелистих | крупних | - | середньої крупності | мілких | пилуватих | - | |
пилувато-глинистих грунтів, показник текучості IL яких, дорівнює | |||||||
0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | ||
7500 (750) | 6600 (660) 4000 (400) | 3000 (300) | 3100 (310) 2000 (200) | 2000 (200) 1200 (120) | 1100 (110) | 600 (60) | |
8300 (830) | 6800 (680) 5100 (510) | 3800 (380) | 3200 (320) 2500 (250) | 2100 (210) 1600 (160) | 1250 (125) | 700 (70) | |
8800 (880) | 7000 (700) 6200 (620) | 4000 (400) | 3400 (340) 2800 (280) | 2200 (220) 2000 (200) | 1300 (130) | 800 (80) | |
9700 (970) | 7300 (730) 6900 (690) | 4300 (430) | 3700 (370) 3300 (330) | 2400 (240) 2200 (220) | 1400 (140) | 850 (85) | |
10500 (1050) | 7700 (770) 7300 (730) | 5000 (500) | 4000 (400) 3500 (350) | 2600 (260) 2400 (240) | 1500 (150) | 900 (90) | |
11700 (1170) | 8200 (820) 7500 (750) | 5600 (560) | 4400 (440) 4000 (400) | 2900 (290) | 1650 (165) | 1000 (100) | |
12600 (1260) | 8500 (850) | 6200 (620) | 4800 (480) 4500 (450) | 3200 (320) | 1800 (180) | 1100 (110) | |
13400 (1340) | 9000 (900) | 6800 (680) | 5200 (520) | 3500 (350) | 1950 (195) | 1200 (120) | |
14200 (1420) | 9500 (950) | 7400 (740) | 5600 (560) | 3800 (380) | 2100 (210) | 1300 (130) | |
15000 (1500) | 10000 (1000) | 8000 (800) | 6000 (600) | 4100 (410) | 2250 (225) | 1400 (140) |
Примітки: 1. Над межею дані течії R для піщаних грунтів, під межею — для пылувато-глинистих.
2. У табл. 1 і 2 глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту при плануванні території зрізаючою, підсипає, намиванням до 3 м слід приймати від рівня природного рельєфу, а при зрізаючій, підсипає, намиванні від 3 до 10 м — від умовної відмітки, розташованої відповідно на 3 м вище за рівень зрізає або на 3 м нижче за рівень підсипає.
Глибину занурення нижнього кінця звіюй і середню глибину розташування шару ґрунту у водоймищі слід приймати від рівня дна після загального розмиву розрахунковим паводком, на болотах — від дна рівня болота.
При проектуванні шляхопроводів через виїмки завглибшки до 6 м для паль, забиваних молотами без підмиву або влаштування лідерних свердловин, глибину занурення у грунт нижнього кінця палі в табл. 1 слід приймати від рівня природного рельєфу в місці спорудження фундаменту. Для виїмок завглибшки більше 6 м глибину занурення паль слід приймати як для виїмок завглибшки в 6 м.
3. Для проміжних глибин занурення паль і проміжних значень показника текучості IL пылувато-глинистих грунтів значення R і fi в табл. 1 і 2 визначаються інтерполяцією.
4. Для щільних піщаних грунтів, ступінь густини яких визначений за даними статичного зондування, значення R по табл. 1 для паль, занурених без використовування підмиву або лідерних свердловин, слід збільшити на 100%. При визначенні ступеня густини ґрунту за даними інших видів інженерних досліджень і відсутності даних статичного зондування для щільних пісків значення R по табл. 1 слід збільшити не 60 %, але не більше ніж до 20 000 кПа (2000 тс/м1).
5. Значення розрахункових опорів R по табл. 1 допускається використовувати при умові, якщо заглиблення паль в ґрунт, що не розмивається і не зрізається, складає не менше:
4,0 м — для мостів і гідротехнічних споруд;
3,0 м — для будівель і інших споруд.
6. Значення розрахункового опору R під нижнім кінцем забивних паль перетином 0,15x0,15 м і менше, що використовуються як фундаменти під внутрішні перегородки одноповерхових виробничих будівель, допускається збільшувати на 20%.
7. Для супісків при числі пластичності Ip £ 4 і коефіцієнті пористості е < 0,8 розрахункові опори R і fi слід визначати як для пилуватих пісків середньої щільності.
Таблиця 2.
Середня глибина розташування шару грунта, м | Розрахункові опори на боковій поверхні забивних паль та паль-оболонок f i, кПа (тс/м2) | ||||||||
піщаних грунтів середньої щільності | |||||||||
крупних та середньої крупності | мілких | пилуватих | - | - | - | - | - | - | |
пилувато-глинистих грунтів, показник текучості IL яких, дорівнює | |||||||||
0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1,0 | |
35 (3,5) | 23 (2,3) | 15 (1,5) | 12 (1,2) | 8 (0,8) | 4 (0,4) | 4 (0,4) | 3 (0,3) | 2 (0,2) | |
42 (4,2) | 30 (3,0) | 21 (2,1) | 17 (1,7) | 12 (1,2) | 7 (0,7) | 5 (0,5) | 4 (0,4) | 4 (0,4) | |
48 (4,8) | 35 (3,5) | 25 (2,5) | 20 (2,0) | 14 (1,4) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 6 (0,6) | 5 (0,5) | |
53 (5,3) | 38 (3,8) | 27 (2,7) | 22 (2,2) | 16 (1,6) | 9 (0,9) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 5 (0,5) | |
56 (5,6) | 40 (4,0) | 29 (2,9) | 24 (2,4) | 17 (1,7) | 10 (1,0) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 6 (0,6) | |
58 (5,8) | 42 (4,2) | 31 (3,1) | 25 (2,5) | 18 (1,8) | 10 (1,0) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 6 (0,6) | |
62 (6,2) | 44 (4,4) | 33 (3,3) | 26 (2,6) | 19 (1,9) | 10 (1,0) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 6 (0,6) | |
65 (6,5) | 46 (4,6) | 34 (3,4) | 27 (2,7) | 19 (1,9) | 10 (1,0) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 6 (0,6) | |
72 (7,2) | 51 (5,1) | 38 (3,8) | 28 (2,8) | 20 (2,0) | 11 (1,1) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 6 (0,6) | |
79 (7,9) | 56 (5,6) | 41 (4,1) | 30 (3,0) | 20 (2,0) | 12 (1,2) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 6 (0,6) | |
86 (8,6) | 61 (6,1) | 44 (4,4) | 32 (3,2) | 20 (2,0) | 12 (1,2) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | 6 (0,6) | |
93 (9,3) | 66 (6,6) | 47 (4,7) | 34 (3,4) | 21 (2,1) | 12 (1,2) | 9 (0,9) | 8 (0,8) | 7 (0,7) | |
100 (10,0) | 70 (7,0) | 50 (5,0) | 36 (3,6) | 22 (2,2) | 13 (1,3) | 9 (0,9) | 8 (0,8) | 7 (0,7) |
Примітки: 1.. При визначенні розрахункового опору ґрунту на бічній поверхні паль fi; по табл. 2 слід враховувати вимоги, висловлені в прим. 2 і 3 до табл. 1.
2. При визначенні по табл. 2 розрахункових опорів грунтів на бічній поверхні паль fi пласти грунтів слід розчленовувати на однорідні шари завтовшки не більше 2 м.
3. Значення розрахункового опору щільних піщаних грунтів на бічній поверхні паль fi слід збільшувати на 30 % в порівнянні із значеннями, приведеними в табл. 2.
4. Розрахункові опори супісків і суглинків з коефіцієнтом пористості е < 0,5 і глин з коефіцієнтом пористості е < 0,6 слід збільшувати на 15% в порівнянні із значеннями, приведеними в табл. 2, при будь-яких значеннях показника текучості.
Таблиця 3.
Способи занурення забивних паль та паль оболонок, які занурюють без виїмки ґрунту, та види ґрунтів | Коефіцієнти умов роботи ґрунту при розрахунку несучої здатності паль | |
під нижнім кінцем gcR | на боковій поверхні gc f | |
1. Занурення сполошних та полих із закритим нижнім кінцем паль механічними (підвісними), пароповітряними та дизельними молотами | 1,0 | 1,0 |
2. Занурення забивкою та вдавлюванням в заздалегідь пробурені лідерні свердловини з заглибленням кінців паль не менш ніж 1м нижче забою свердловини при її діаметрі: а) рівному стороні квадратної палі б) на 0,05м менш ніж сторона квадратної палі в) на 0,15м менш ніж сторона квадратної або діаметра палі круглого перерізу (для опор ліній електропередач) | 1,0 1,0 1,0 | 0,5 0,6 1,0 |
3. Занурення з підмивом в піщані ґрунти за умови добивання паль на останньому етапі занурення без використання підмиву на 1м та більше | 1,0 | 0,9 |
4. Віброзанурення паль-оболонок, віброзанурення та вібровдавлювання паль в ґрунти: а) піщані середньої щільності крупні та середньої крупності мілкі пилуваті б) пилувато-глинисті з показником текучості IL=0,5: супіски суглинки глини в) пилувато-глинисті з показником текучості IL≤0 | 1,2 1,1 1,0 0,9 0,8 0,7 1,0 | 1,0 1,0 1,0 0,9 0,9 0,9 1,0 |
5. Занурення молотами довільної конструкції полих залізобетонних паль з відкритим нижнім кінцем: а) при діаметрі полості палі 0,4м та менше б) при діаметрі полості палі від 0,4м до 0,8м | 1,0 0,7 | 1,0 1,0 |
6. Занурення довільним способом полих паль круглого перерізу з закритим нижнім кінцем на глибину 10м та більше з послідуючим улаштуванням в нижнім кінці палі камуфлетного уширення в піщаних ґрунтах середньої щільності та в пилувато-глинистих ґрунтах з показником текучості IL≤0,5 при діаметрі уширення, який дорівнює: а) 1,0м незалежно від вказаних видів грунта б) 1,5м в пісках та супісках в) 1,5м в суглинках та глинах | 0,9 0,8 0,7 | 1,0 1,0 1,0 |
7. Занурення паль вдавлюванням: а) в піски середньої щільності крупні, середньої крупності та мілкі б) в піски пилуваті в) в пилувато-глинисті ґрунти з показником текучості IL<0,5 г) в пилувато-глинисті ґрунти з показником текучості IL≥0,5 | 1,1 1,1 1,1 1,0 | 1,0 0,8 1,0 1,0 |
Примітка. Коефіцієнти gcR та gc f по поз. 4 табл. 3 для пилувато-глинистих грунтів з показником текучості 00,5> IL >0 визначаються інтерполяцією.
Розрахунковий опір fі ґрунту на бічній поверхні таких паль на ділянці розширення, а в піщаних ґрунтах — і на ділянці ствола слід приймати таким же, як для паль без розширення; в пилувато-глинистих ґрунтах опір fі на ділянці ствола, розташованого в створі розширення, слід приймати рівним нулю.
2. Розрахункові опори грунтів R і fі у формулі (8) для лесових пылувато-глинистих грунтів при глибині занурення паль більше 5 м слід приймати по значеннях, вказаних в табл. 1 і 2 для глибини 5 м.
Крім того, для цих грунтів у разі можливості їх замочування розрахункові опори R і fі вказані в табл. 1 і 2, слід приймати при показнику текучості, відповідному повному водонасиченню ґрунту.
4.3.Для забивних. паль, що опираються нижнім кінцем на пухкі піщані ґрунти або на пылувато-глинисті ґрунти з показником текучості IL > 0,6, несучу здатність слід визначати за наслідками статичних випробувань паль.
4.4.Несучу здатність пірамідальних, трапецеїдальних і ромбоподібних паль, що прорізають піщані і пилувато-глинисті ґрунти, Fd, кH (тс), з нахилом бічних граней ir < 0,025 слід визначати по формулі
(2.4)
де gс, R, А, - те ж, що у формулі (2.3);
Fd,
uі - зовнішній периметр i-го перетину палі, м;
- сума розмірів сторін i-ro поперечного перетину паль, м, які мають нахил до осі палі;
iр - нахил бічних граней палі в долях одиниці;
eI - модуль деформації і-го шару ґрунту, що прилягає до бічної поверхні палі, кПа(тс/м2), визначуваний даними компресійних випробувань;
kі - коефіцієнт, залежний від виду ґрунту приймається по табл. 4;СНиП 2.02.03-85
xr - коефіцієнт реології, що приймається = 0,8.
Примітки: 1. При ромбоподібних палях підсумовування опорів ґрунту на бічній поверхні ділянок із зворотним нахилом у формулі. (9) не проводиться.
2. Розрахунок пірамідальних паль з нахилом бічних граней iр > 0,025 допускається проводити відповідно до рекомендованих вимог у додатку 2.
2.4. Визначення кількості паль і розміщення паль в плані.
Необхідна кількість паль у фундаменті визначається за формулою:
(2.5)
де N- вертикальне навантаження на фундамент;
Qp - власна вага конструкції ростверку Q = 20 dp × Ар ;
Fd - несуча здатність палі;
gк - коефіцієнт надійності несучої здатності палі по ґрунту, приймається рівним 1,4, якщо Fd в изначалася за формулою СНиП 2.02.03-85.
Розподіл паль в плані виконується з розрахунку, що відстань між осями паль в ряду або між рядами паль Ci ≥3d, відстань від грані ростверку до осі крайнього ряду паль Ср =d.
По одержаному розміщенню паль в плані визначають розміри підошви ростверку:
(2.6)
де dсв - розмір перетину ствола палі;
nl, nb – число паль по стороні “ l” і по стороні “b”;
Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 1810 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!