Історія держави і права зарубіжних країн

Б. С. Бачур

Навчально-методичний
посібник

Одеса
“Астропринт”
2010

ББК 67.3(0)0я73

Б 32

УДК 34:94(100)(075)

Рекомендовано рішенням ученої ради економіко-правового факультету ОНУ імені І. І. Мечникова.

Протокол № 1 від 24 вересня 2010р.

Автор:

кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін і міжнародного права ОНУ імені І. І. Мечникова Б. С. Бачур

Відповідальний за випуск:

завідувач кафедрою загальноправових дисциплін і міжнародного права ОНУ імені І. І. Мечникова, доктор філософських наук, кандидат юридичних наук, професор В. П. Плавич

Навчально-методичний посібник має на меті надання допомоги у самостійній роботі студентам денного та заочного відділень вищих навчальних закладів з вивчення історії держави і права зарубіжних країн. Містить загальні методичні вказівки, програму курсу, навчально-тематичний план, тематику і план семінарських занять, методичні вказівки з виконання контрольних робіт, контрольні питання та літературу до курсу історії держави і права зарубіжних країн.

Навчально-методичний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю “Правознавство”.

Загальні методичні вказівки

Ці навчально-методичні рекомендації мають на меті надати допомогу у самостійній роботі студентам І курсу денного і заочного відділень економіко-правового факультету по вивченню історії держави і права зарубіжних країн. Знання історії держави і права зарубіжних країн потрібне, насамперед, для того, щоб глибше зрозуміти сучасну державність і вміти прогнозувати основні тенденції її розвитку в найближчому майбутньому.

Історія держави і права зарубіжних країн досліджує виникнення, функціонування держави і права країн, що справили найбільший вплив на історію державності, аналізує зміст державно-правових процесів, що розвиваються у певному часі і просторі, досліджує властиві їм причинно-наслідкові зв’язки і розкриває конкретно-історичні закономірності.

Навчальний курс історії держави і права зарубіжних країн складається з двох частин. Перша частина вивчає історію держави і права Стародавнього світу і Середніх віків. Друга частина присвячена історії держави і права Нового і Новітнього часу.

Дані методичні вказівки, складені щодо першої і другої частини курсу.

Семінарські заняття є важливою формою навчальної роботи. Для того щоб добре підготуватися до семінару, студент повинен чітко уявляти собі цілі і завдання занять. Завдання семінару не зводяться також до перевірки знань студентів.

Головне завдання семінару інше — шляхом колективного обговорення першоджерел і рекомендованої літератури сприяти поглибленому вивчанню найбільш складних і важливих питань курсу історії держави і права зарубіжних країн. Тому семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють матеріал лекційного курсу і навчальної літератури. План семінарського заняття вказує тему, порядок її розгляду і необхідну літературу. Обов’язковою умовою семінарського заняття є попереднє ретельне вивчення студентами пам’яток історії держави і права, різного нормативного матеріалу. Вивчення таких джерел, як Закони Хаммурапі, Закони XII таблиць, Салічна правда, Велика Хартія вольностей 1215 р., Соборне Уложення 1649 р., Конституція США 1787 р., Французький цивільний кодекс 1804 р., Німецьке цивільне Уложення 1896 р. та ін., дає можливість засвоїти зміст окремих інститутів права, структуру державного механізму, організацію державних установ тощо і тим самим підготуватися до відповіді на запитання, винесені в плані семінарського заняття.

При підготовці до семінарських занять студентам рекомендується використовувати підручники: Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — 4-е изд. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1; История государсва и права зарубежных стран: учебник для вузов: в 2 ч. / под общ. ред. Н. А. Крашенинниковой и О. А. Жидкова. — 3-е изд., стереотип. — М.: Норма, 2007; Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник. — 4-е вид. — К.: Аттіка, 2004; Музыченко П. П., Витман К. Н. История государства и права зарубежных стран: история государства и права России. Ч. 2. — Х.: Одиссей, 2001; Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. — 2-е вид.,перероб. та доп. — К.: Ін Юре, 2003; Федоров К. Г. Історія даржави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. — К.: Вища шк.,1994; Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права: учебник. — М.: ООО “ТК Велби”, 2002. Весь необхідний для занять законодавчий матеріал міститься в: Хрестоматії з історії держави і права зарубіжних країн: у 2 т. / за ред. В. Д. Гончаренка. — К., 1998.; Хрестоматии по Всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984.

Самостійна підготовка студента до семінару повинна полягати в наступному.

Насамперед, потрібно прочитати конспект відповідної лекції і матеріал підручника, що стосується даної теми. Потім, відповідно до плану семінарського заняття, необхідно приступити до вивчення законодавчого матеріалу і зазначеної літератури.

Рекомендується мати спеціальний зошит для семінарських занять. Конспектувати підручник, переписувати в зошит законодавчий матеріал не потрібно. Варто обмежуватися лише короткими нотатками, що стосуються поставленого в завданні питання. При складанні тез свого виступу доцільно згрупувати рекомендовані статті чи параграфи джерела, скласти розгорнутий план відповіді і конспективно сформулювати його. Таким чином, у процесі підготовки до заняття студент навчається конспектувати матеріал, аналізувати нормативні акти, узагальнювати дані різних джерел і робити самостійні висновки. Під час виступу студент може користуватися своїм конспектом і нормативними актами.

У процесі семінарського заняття студенти висвітлюють окремі питання теми і доповнюють товаришів, пропонуючи свої виправлення чи заперечення. Під керівництвом викладача у колективному обговоренні аналізуються різні варіанти рішення поставлених у плані семінару питань, вирішуються спірні положення, виправляються помилки, допущені у виступах. Тим самим студенти навчаються формулювати й обґрунтовувати рішення питань, чітко аргументувати свої відповіді, захищати й обстоювати свою думку.

Наприкінці семінарського заняття, а якщо є необхідність, то й після закінчення обговорення окремого питання теми семінару, викладач повинен зробити висновки і дати оцінку виступам студентів.

Програма
курсу “Історія держави і права
зарубіжних країн”

Частина перша

Вступ

Предмет і метод науки. Значення історії держави і права як науки. Місце загальної історії держави і права в системі юридичних дисциплін.

Періодизація історії держави і права.

Розкладання первіснообщинного ладу. Зародження приватної власності. Виникнення соціальної нерівності, класів, політичної (публічної) влади. Виникнення держави і права.

Розділ I
Історія держави і права Стародавнього світу

Історія держави і права країн Стародавнього Сходу

Рабовласницька держава і право. Географічне середовище. Колективна земельна власність та її причини виникнення. Общинна організація і її вплив на форму державної влади. Східна деспотія (головні риси й особливості). Три головні відомства управління.

Давньоєгипетська держава. Виникнення і періодизація давньоєгипетської держави. Суспільний лад і його еволюція. Виникнення каст. Рабство. Фараон. Центральне і місцеве управління. Переписувачі (чиновники). Жрецтво. Суд. Збройні сили.

Стародавній Вавилон. Особливості виникнення і розвитку держави і права в Месопотамії. Правове положення груп населення. Рабство і його особливості. Державний лад Вавилона. Судовий устрій, збройні сили.

Стародавня Індія. Виникнення держави в Індії. Імперія Маур’їв. Особливості суспільного ладу і правового положення населення: громада, система варн (каст). Рабство. Державний лад. Центральне і місцеве управління. Суд. Збройні сили.

Стародавній Китай. Утворення класового суспільства і держави в Китаї. Основні риси суспільного і державного ладу.

Право в країнах Стародавнього Сходу. Закони царя Хаммурапі — найважливіша пам’ятка давньовавилонського права. Загальна характеристика законів. Правове регулювання майнових відносин. Положення рабів. Боргові й орендні відносини. Шлюб, родина і спад­кування. Злочини і покарання. Таліон і композиція. Судочинство.

Закони Ману — пам’ятка давньоіндійського права. Зв’язок релігії і права. Закріплення кастового ладу. Захист приватної власності. Регламентація договірних відносин. Особливості шлюбно-сімейного права. Злочини і покарання. Судовий процес за законами Ману.

Історія держави і права Стародавньої Греції

Розкладання родового ладу в Афінах. Реформи Тесея. Архонти й Ареопаг. Реформи Солона і Клісфена. Демократизація державного ладу в V ст. до н. е. Реформи Ефіальта і Перикла. Утворення Афінського морського союзу. Правове положення населення в Афінах у V–IV ст. до н. е.

Рабовласницька демократія в Афінах. Народні збори. Рада п’ятисот. Геліея. Вищі посади і порядок їх заміщення. Організація військової справи. Суд.

Виникнення держави в Спарті. Спартіати. Періеки. Ілоти. Військово-аристократичний характер політичної організації в Спарті. Царі. Герусія. Ефори. Народні збори.

Основні риси афінського права.

Історія держави і права Стародавнього Риму

Виникнення держави в Римі. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформи Сервія Туллія. Утворення аристократичної республіки.

Правове положення населення і державний лад у період республіки. Громадяни, латини, перегрини. Раби. Народні збори. Сенат. Магістратури. Військовий устрій.

Загострення соціально-класових суперечностей у Римі в II–I ст. до н. е. Нобілі і вершники. Законодавство Гракхів. Військова реформа Марія. Диктатура Сулли. Повстання Спартака. Перехід до імперії.

Зміна в суспільному ладі і правовому положенні населення в I-V ст. н. е. Едикт Каракалли. Виникнення і розвиток колонату. Принципат. Занепад республіканських установ і формування імперського чиновництва. Фінансове відомство. Роль армії. Домінат. Реформи Діоклетіана і законодавство Константина. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Римської імперії.

Основні етапи розвитку римського права. Джерела права. Закони XII таблиць. Постанова народних зборів. Едикти магістратів. Преторське право. “Право народів”. Імператорські конституції. Роль римських юристів у розвитку права. Інституції Гая. Кодифікація римського права.

Римське право найдавнішого періоду. Манципація. Розподіл речей на манципні і неманципні. Договір позики (нексум). Сервітути. Делікти. Шлюб і сім’я за Законами XII таблиць. Легісакційний процес.

Римське право класичного і посткласичного періоду. Публічне і приватне право. Речове право. Способи набуття речових прав. Право власності. Квіритська і бонітарна (преторська) власність. Захист прав власності. Інститут володіння і власницький захист. Набувальна давнина. Право на чужі речі.

Зобов’язальне право. Поняття зобов’язання. Зобов’язання з договорів і деліктів. Чотири групи договорів: вербальні, літеральні, реальні, консенсуальні. Позика і позичка. Договір купівлі-продажу. Відповідальність продавця. Види договорів наймання. Шлюбно-сімейне право. Спадкове право.

Зміни форм цивільного процесу: легісакційний, формулярний, екстраординарний. Кримінальне право і процес.

Загальноісторичне значення римського права.

Розділ II
Історія держави і права середніх віків

Держава і право франків

Виникнення феодальної держави і права. Криза рабовласницької системи господарства і розвиток феодальних відносин.

Виникнення феодальних форм власності і державності в результаті розкладання первіснообщинного ладу.

Класи і стани при феодалізмі. Феодальна держава і політична організація суспільства при феодалізмі. Спільне й особливе в суспільному і політичному ладі феодальних держав.

Особливості виникнення держави у франків. Роль завоювання. Розвиток форм феодальної власності на землю: аллод, бенефіцій, феод. Установлення феодальної залежності і її форми. Комендація і прекарій. Імунітети.

Реформи Карла Мартелла.

Державний лад франків при Меровінгах.

Карл Великий і “відновлення” Західної Римської імперії. Державний лад Каролінгської монархії. Центральне і місцеве управління. Судова система. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави.

Джерела ранньофеодального права. Варварські правди. Основні риси Салічної правди. Регламентація общинних відносин. Аллод. Шлюб. Родина. Спадкування. Злочини і покарання. Судові штрафи. Ордалії. Співприсяжництво.

Феодальна держава і право Франції

Розквіт феодальних відносин. Формування основних станів феодального суспільства у Франції. Феодальна ієрархія. Королівська влада в IX–XII ст. Адміністративні і судові права феодалів. Початок боротьби за відновлення державної єдності і центральної влади. Значення державної централізації. Реформи Людовіка IX.

Зміни в положенні класів і станів у XIV–XV ст. Три стани.

Утворення станово-представницької монархії. Роль міст. Генеральні штати. Жакерія. Великий березневий ордонанс. Посилення королівської влади. Центральне і місцеве управління. Військова реформа середини XV ст. Судова система.

Абсолютна монархія, причини її виникнення і класова сутність. Державний лад Франції в період абсолютизму. Реформи Ришельє. Бюрократія і наймані війська. Податкова система і бюджет. Криза абсолютної монархії у Франції.

Розвиток феодального права у Франції. Партикуляризм і множинність джерел. Кутюми і їх кодификації. Рецепція римського права. Міське право. Канонічне право. Розвиток королівського законодавства.

Основні риси права феодальної власності на землю. Правове положення селянського наділу. Державна регламентація виробництва і торгівлі. Сімейне і спадкове право. Майорат. Право “мертвої руки”.

Каральний характер кримінального права. Злочини проти релігії і держави. Жорстокість покарань. Розвиток судочинства. Сваволя в галузі кримінального права і процесу. Процес за Ордонансом 1670 р.

Феодальна держава і право Англії

Формування феодальних відносин в англосаксів. Система управління в англосаксонських державах.

Нормандське завоювання і його вплив на суспільний і державний лад Англії в XI–XIII ст. Реформи Генріха II. Центральні органи влади. Управління на місцях. Армія. Суд.

Велика хартія вольності 1215 р.

Зміни в суспільному ладі Англії в XII–XV ст. Утворення станово-представницької монархії. Виникнення і розвиток парламенту. Формування органів місцевого самоврядування. Еволюція судової системи. Виникнення суду присяжних. “Суд справедливості”.

Абсолютна монархія в Англії. Повстання У. Тайлера. Роль держави в обгородженні земель і в процесі первісного нагромадження капіталу. Криваве законодавство. Союз джентри і буржуазії. Незавершений характер абсолютизму. Взаємовідносини короля і парламенту. Таємна рада і Зоряна палата. Висока комісія. Місцеве самоврядування. Особливості військової організації.

Розвиток феодального права в Англії. Особливості джерел права. “Загальне право” і судовий прецедент.

“Суди справедливості” і “право справедливості”. Статутне право.

Особливості англійського феодального права. Значення процесуальних формальностей у судах “загального права”. Довірча власність. Феодальні монополії. Класифікація злочинів. “Криваве законодавство”.

Феодальна держава і право Німеччини

Утворення феодальної держави в Німеччині. “Священна Римська імперія”. Політична децентралізація в імперії. Золота булла 1356 р. Влада князів. Управління в князівствах і містах. Військова організація.

Особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Органи станового представництва (рейхстаг і ландтаги). Імперський суд і поліція.

Особливості абсолютизму в Німеччині. Селянська війна 1525 р. та її наслідки. Князівський абсолютизм. Поліцейська держава в Пруссії. “Освічений абсолютизм” в Австрії.

Особливості розвитку феодального права в Німеччині й Австрії. “Саксонське і Швабське зерцала”. “Кароліна”. “Терезіана”. “Прусське земське уложення” 1794 р.

Феодальна держава і право в країнах Східної Європи

Особливості розвитку феодальних відносин у Східній Римській імперії (Візантії). Еволюція суспільного і державного ладу. Імператор і центральний державний апарат. Особливості місцевого управління і військового устрою.

Вплив візантійської державності і візантійського права на державно-правовий розвиток слов’янських народів.

Феодальна держава в Болгарії.

Феодальна держава в Сербії.

Феодальне право в країнах Східної Європи.

Джерела права Візантії. Кодифікація Юстиніана. Еклога. Прохірон. Базиліки. Землеробський закон. Джерела й основні риси права слов’янських держав. Закон Судний людям. Законник Стефана Душана.

Римсько-католицька церква. Міста і міські республіки.

Феодальна держава і право в країнах Азії

Особливості розвитку феодальних відносин, феодальної держави і права в країнах Азії.

Арабський халіфат. Виникнення арабського халіфату. Організація державної влади при Омейядах і Абассидах. Особливості місцевого управління. Судова система.

Феодальна держава в Китаї. Особливості розвитку феодальної держави в Китаї. Державний лад. Центральні і місцеві органи самоврядування. Організація армії і суду. Китай під владою маньчжурів.

Феодальна держава в Японії. Особливості розвитку феодального суспільства і держави в Японії. Влада імператора. Сегунат. Організація управління і збройних сил.

Феодальне право в країнах Сходу. Джерела мусульманського права. Коран. Сунна. Фетва. Право власності. Зобов’язальні відносини. Особливості сімейного і спадкового права. Злочини і покарання.

Феодальне право Китаю і Японії.

Держава і право феодальної Росії

Передумови утворення Московської держави. Місце церкви в цьому процесі. Державний лад. Зміцнення самодержавної влади. Боярська дума. Реформи середини XVI ст., їхній дворянський характер. Земські собори. Реформа системи управління. Розвиток російського феодального права. Судебники 1497 р. і 1550 р. Форми феодальної власності на землю. Стоглав. Указні книги наказів. Соборне уложення 1649 р.

Правове положення населення за Соборним уложенням. Злочин і покарання за Соборним уложенням. Посилення інквізиційної форми процесу.

Передумови формування і особливості абсолютизму в Росії. Державний лад. Зміни в органах влади і управління. Сенат. Колегії. Утворення Російської імперії.

Правове положення станів у першій чверті XVIII ст. Указ про единоспадкування 1714 р. Табель про ранги 1722 р.

Розвиток права. Статути, регламенти, укази, маніфести. Військовий статут 1716 р. Види злочинів. Покарання по Військовому статуту 1716 р.

Адміністративна і судова реформа по Установі про губернії 1775 р. Поліцейські реформи. Жалувана грамота дворянству 1785 р. Жалувана грамота містам 1785 р. Кодифікація права в другій половині XVIII ст.

Частина друга

Розділ III
Історія держави і права нового часу

Буржуазна держава і право Англії

Виникнення і розвиток буржуазної держави і права. Економічні і політичні передумови буржуазних революцій. Періодизація історії буржуазного суспільства і держави. Передумови буржуазної революції в Англії. “Петиція про право” 1628 р. Основні етапи й особливості англійської буржуазної революції.

Утворення буржуазної держави в Англії. “Довгий парламент”. Громадянська війна. Страта короля і проголошення республіки. Протекторат Кромвеля. “Знаряддя управління” 1653 р.

Реставрація Стюартів. Оформлення конституційної монархії. Торі і віги. “Габеас корпус акт” 1679 р. Переворот 1688 р. “Білль про права” 1689 р. Акт про престолонаслідування 1701 р. Висування парламенту. Виникнення кабінету міністрів.

Державний лад в Англії і його розвиток XVII–XVIII ст. Виникнення і розвиток міністерської відповідальності перед парламентом (відповідальний уряд). Король. Парламент. Кабінет міністрів. Місцеве самоврядування. Судова система.

Аграрний і промисловий переворот наприкінці XVIII ст. Зміни в класовій структурі в Англії. Перетворення Англії на “класичну країну капіталізму”.

Виборчі реформи 1832 р. та 1867 р. Консерватори і ліберали. Ослаб­лення королівської влади. Посилення урядової влади. Органи центрального і місцевого управління в першій половині XIX ст.

Створення колоніальної імперії. Управління колоніями. “Акт про дійсність колоніальних законів” 1865 р. Виникнення домініонів.

Партійна система. Утворення лейбористської партії.

Зміни в державному ладі Англії. Виборча реформа 1884–1885 рр. Реформи місцевого управління. Початок кризи парламентаризму. Акт про парламент 1911 р. Зростання бюрократизму і мілітаризму. Акт про захист держави 1914 р. Судова реформа 1873–1875 рр.

Британська імперія в 1871–1918 рр. Колоніальні війни. Положення Ірландії. Положення Індії. Домініони. Імперські конференції.

Англосаксонська система буржуазного цивільного права. Джерела цивільного права. Основні інститути англійського цивільного права: право власності, зобов’язальне право, сімейне і спадкове право. Довір­ча власність. Зміни в цивільному праві. Законодавство про компанії, монополії й обмежувальну торгову практику. Вплив цивільного права Англії на право США, Канади, Австралії й інших країн.

Джерела англійського кримінального права. Консолідовані акти. Злочини і покарання за англійським правом. Кримінальний процес Англії і його основні риси.

Держава і право США

Організація управління в північноамериканських колоніях Англії. Війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 р. Створення конфедерації і “Статті конфедерації” 1781 р. Причини переходу від конфедерації до федерації. Конституція США 1787 р. “Білль про права” 1791 р. Закон про судоустрій 1789 р. “Конституційний нагляд” Верховного суду США. Територіальне розширення США. Боротьба між плантаторами-рабовласниками Півдня і промисловою буржуазією Півночі за владу. Громадянська війна 1861–1864 рр. “Реконструк­ція” Півдня. Конституційний розвиток США після громадянської війни. Верховний суд США в боротьбі проти державного втручання в економічні і соціальні відносини, санкціонування расової сегрегації і дискримінації. Виникнення й оформлення двопартійної системи.

Зміцнення федерації. Основні зміни в державному ладі наприкінці XIX — початку XX ст. Виборче право. Зміни в положенні конгресу. Зростання ролі президентської влади. Каральні органи. Організація влади і управління в штатах.

Становлення правової системи в США в колоніальний період.

Еволюція загального права після завоювання незалежності.

Історія законодавства в XIX ст.

Історія цивільного права і правове регулювання підприємництва в США наприкінці XIX — початку XX ст.

Буржуазна держава і право Франції

Буржуазна революція 1789–1794 рр. і утворення буржуазної держави у Франції. Основні етапи революції. Установчі збори. Закони про “знищення феодального режиму” 4–11 серпня 1789 р. “Декларація прав людини і громадянина” 1789 р. Конституція 1791 р.

Національний конвент. Ліквідація монархії і проголошення республіки. Жирондисти і якобінці. Диктатура якобінців. “Декларація прав і свобод людини і громадянина” і Конституція 1793 р. Революційний уряд. Конвент. Комітет суспільного порятунку. Комітет суспіль­ної безпеки. Комісари конвенту. Революційні комітети.

Переворот 9-го термідора. Реорганізація уряду. Конституція 1795 р. Директорія.

Державний переворот 1799 р. (Наполеона Бонапарта). Встановлення консульства. Конституція 1799 р. Організація законодавчої влади. Виконавча влада. Організація адміністративного управління. Органічні сенатус-консультанти 1802 р. та 1804 р. Армія і поліція в період імперії. Падіння імперії Наполеона Бонапарта.

Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 р. Хартія 1830 р. Революція 1848 р. і проголошення республіки. Конституція 1848 р.

Державний переворот Луї Бонапарта 1851 р. і Конституція 1852 р. Державний лад Другої імперії. Політичний режим Другої імперії. Франко-прусська війна і падіння імперії.

Революція 18 березня 1871 р. Утворення Паризької Комуни. Політичні партії в Паризькій Комуні: бланкісти і прудоністи.

Зламування буржуазної державної машини. Декларація “До французького народу” від 19 квітня 1871 р. Основні принципи організації влади Паризької Комуни: виборність і змінюваність посадових осіб, ліквідація парламентаризму. Соціально-економічні заходи Паризької Комуни. Організація збройних сил. Судова організація. Основні риси права.

Розроблення і прийняття Конституції 1875 р. Державний лад і політичний режим Третьої республіки.

Місцеве управління. Судова система. Армія і поліція. Дві палати. Еволюція президентської влади. Піднесення ролі уряду. Багатопартійність і парламентська більшість. Політичні кризи, боротьба за повернення до авторитарних форм управління. Зміцнення республіки і лібералізації режиму. Входження соціалістів у буржуазний уряд. Бюрократизація і мілітаризація державного апарату. Створення колоніальної імперії. Організація управління колоніями в Азії й Африці. Виникнення французького цивільного буржуазного права. Ліквідація феодальної власності і феодальних повинностей. Принципи буржуазного цивільного права, закріплені в Декларації прав людини і громадянина 1789 р.

Джерела французького цивільного права. Кодекс Наполеона 1804 р. — класична пам’ятка буржуазного цивільного права. Основні інститути: рівність перед законом, необмежене право власності, воля договорів, сімейне і спадкове право. Вплив кодексу на цивільне право інших країн. Торговий кодекс 1807 р.

Кримінальне право Франції. Політична реакція і Кримінальний Кодекс 1810 р. Загальна оцінка кодексу. Система кодексу. Злочин і покарання. Кримінальне законодавство Франції наприкінці XIX ст. Кримінальний процес Франції. Кримінально-процесуальний кодекс 1808 р.

Буржуазна держава і право Німеччини

Німеччина після Віденського конгресу. Митний союз. Перевага Австрії.

Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав.

Прусська монархія: сутність і особливості. Конституція 1850 р. Король. Уряд. Ландтаг.

Північногерманський союз. Гегемонія Пруссії в Німецькому союзі. Конституція союзу 1867 р.

Утворення Німецької імперії. Політичні партії. Утворення соціал-демократичної партії.

“Прусський шлях розвитку” у сільському господарстві.

Конституція Німецької імперії 1871 р. Імператор. Канцлер. Бундесрат. Гегемонія Пруссії. Мнимий федералізм. Армія. Поліція. Судова система.

Утворення колоніальної імперії. Управління колоніями.

Австрійське цивільне уложення 1811 р. Сполучення форм феодального і буржуазного цивільного права.

Цивільне право Німеччини. Джерела цивільного права німецьких держав. Уніфікація цивільного права Німеччини. Розроблення і прийняття Німецького цивільного уложення (НЦУ) 1896 р. Особливості НЦУ як кодификації цивільного права наприкінці XIX — початку XX ст. ст. “Соціалізація права”. Система НЦУ. Юридичні особи. Право власності. Зобов’язальне право. Сімейне і спадкове право. Пережитки феодалізму в нормах НЦУ.

Торгове уложення Німеччини 1897 р.

Вплив НЦУ на цивільне законодавство інших країн. Кримінальне право Німеччини. Кримінальний кодекс 1871 р. Злочин і покарання за кодексом. Виключний закон проти соціалістів 1878 р. Кримінально-процесуальний кодекс Німеччини 1878 р.

Буржуазна держава і право Японії

Буржуазна революція 1868 р. у Японії. Буржуазні реформи 70–80‑х рр. Зміни в політичній системі Японії. Утворення політичних партій.

Конституція 1889 р. Державний лад Японії. Імператор. Уряд. Закон про імператорський дім. Державна рада. Парламент. Армія. Поліція. Судова система. Місцеве управління.

Держава і право Росії XIX — початку XX ст.

Криза феодально-кріпосного ладу і розвиток буржуазних відносин. Реформа державного ладу і управління за часів Олександра I та Миколи I.

Розвиток права. Кодифікація права в першій половині XIX ст. Основні риси цивільного та кримінального права за Зводом законів Російської імперії.

Ліквідація кріпосного права. Правовий зміст селянської реформи. Роль Олександра II у проведенні демократичних перетворень.

Судова реформа. Характеристика судової системи. Демократичні принципи судоустрою і судочинства.

Земська і міська реформи. Органи місцевого самоврядування.

Причини і сутність відступу від реформ у 80–90-х рр. XIX ст.

Зміни в структурі органів державної влади. Маніфест від 17 жовтня 1905 р., його політичне і юридичне значення.

Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 р., їхній конституційний характер. Державна дума і Державна рада у Росії. Формування партій. Реформи П. А. Столипіна, їхнє значення для Російської імперії.

Зміни в державному апараті та праві Росії в період Першої світової війни.

Розділ IV
Історія держави і права Новітнього часу

Розвиток держави і права Росії в період лютневої революції 1917 р. Виникнення і розвиток радянської держави і права

Лютнева буржуазно-демократична революція. Двовладдя, його сутність. Державний лад. Діяльність Тимчасового уряду. Народна міліція. Юридична нарада.

Зміна в правовій системі. Основні риси кримінального права.

Ліквідація буржуазної державності і права. Перші декрети Радянської влади. Створення Радянського уряду.

Радянська влада і національно-державне будівництво. Декларація прав народів Росії. Розроблення і прийняття Конституції РРФСР 1918 р., її зміст.

Суть і наслідки політики воєнного комунізму. Репресивні органи. Судова система.

Джерела права і його сутність. Перехід до НЕПу. Утворення СРСР. Конституція СРСР 1924 р.

Держава і право в період державно-партійного соціалізму. Трансформація політичної системи та державного апарату в 30–40-х рр. ХХ ст.

Сутність політики індустріалізації і колективізації сільського господарства.

Діяльність репресивних органів. Законодавство СРСР 30–50-х рр. Конституція 1936 р.

Конституція 1977 р. Розпад СРСР.

Держава і право Німеччини в новітній час

Листопадова буржуазно-демократична революція 1918 р. Виникнення рад. Баварська радянська республіка. Веймарська конституція 1919 р. і її загальна характеристика. Версальський мирний договір.

Державний лад Веймарської республіки: президент, рейхстаг і рейхсрат, уряд, організація управління в землях. Збройні сили, поліція, суд. Буржуазно-демократичні свободи і їхні обмеження.

Світова економічна криза і її прояв у Німеччині. Установлення фашистської диктатури.

Фашистський політичний режим. Ліквідація конституційних прав і свобод. Лейпцігський процес.

Механізм фашистської диктатури. Одержавлення фашистської партії. Всевладдя Гітлера. Чиновницький апарат. Ліквідація державно-правових установ Веймарської республіки. Ліквідація автономії земель і місцевого самоврядування.

Каральні органи фашистської диктатури: СС, СА, СД, гестапо, концентраційні табори, “надзвичайні суди”, збройні сили, мілітаризм.

Агресивна зовнішня політика німецького фашизму. Крах фашистської Німеччини.

Потсдамські угоди 1945 р. Окупаційний механізм у Німеччині. Відновлення політичних прав і свобод. Утворення партій. Легалізація КПН. Розкол Німеччини: “Бізонія” і “Тризонія”.

Утворення ФРН. Окупаційний статут 1949 р. Основні риси Конституції 1949 р.

Еволюція політичного режиму у ФРН. Політичні партії. Правління ХДС-ХСС. Ремілітаризація і відновлення загальної військової повинності. Наступ на конституційні права і свободи. Заборона КПН. Надзвичайне законодавство.

Соціал-демократична партія. Уряди коаліції соціал-демократів і вільних демократів (СДП і Свдп).

Подальші зміни цивільного і кримінального права Німеччини у XX ст. Об’єднання Німеччини в 1990 р. Політичний розвиток Німеччини після об’єднання.

Держава і право США в новітній час

Регулююча роль держави США у сфері економіки і соціальних відносин. “Новий курс” Франкліна Рузвельта. Закон про відновлення національної економіки (1933) Обмеження демократичних прав і свобод у 20-ті рр. ХХ ст.

Закон про трудові відносини (Закон Вагнера 1935 р.). Закон Тафта-Хартлі 1947 р. Законодавство 60-х рр. у рамках програми “боротьби з бідністю” Л. Джонсона.

Основні зміни в державному апараті в 70–90-ті рр. ХХ ст.

Поправки до Конституції США. Реформи виборчого права (Поправки: XIX-XXVII).

Еволюція американського федералізму. Зростання бюрократичного апарата.

Діяльність правоохоронних органів: Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Служба іміграції та натуралізації (СІН), Адміністрація по застосуванню наркотиків (АПЗН), Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).

Антикомуністичне законодавство. Закон про внутрішню безпеку 1950 р. (Закон Маккарена-Вуда). Закон Хемфрі-Батлера 1954 р.

Історія законодавства США у XX ст.

Історія цивільного права і правове регулювання підприємництва США у XX ст.

Держава і право Англії в новітній час

Основні зміни в державному ладі Великобританії у XX ст.

Еволюція партійної системи (консерватори і лейбористи). Акт про політичні партії, вибори та референдуми 2000 р.

Зміни у виборчому праві. Виборчі закони 1918, 1928, 1949, 1969, 1983 рр.

Реформи парламенту. Закон про зміну Акта про парламент 1949 р. Акт про Палату лордів 1999 р.

Верховенство кабінету міністрів. Акт про надзвичайні повноваження (1920).

Акт про міністрів корони 1937 р., 1964 р.

Розвиток англійського законодавства у XX ст.

Закон про власність 1925 р. Акт про довірчих власників 2000 р.

Поліцейські і судові органи. Закон про поліцію 1964, 1986, 1997 рр.

Закон про суди 1971 р. Закон про Верховний суд 1981 р. Закон про суди і правове обслуговування 1990 р.

Закон про кримінальне право 1967 р. Закон про повноваження кримінальних судів 1973 р.

Держава і право Франції в новітній час

Третя республіка у XX ст. Партійна і виборча система. Зміна в державному апараті. Народний фронт. Падіння Третьої республіки. Рух Опору. Виникнення Четвертої республіки. Конституція 1946 р. і її загальна характеристика. Державний лад Франції за Конституцією 1946 р. Вищі і місцеві органи влади.

Політичний режим у Франції в період 1946–1958 рр.

П’ята республіка у Франції. Конституція 1958 р. і її основні риси.

Розвиток політичної системи в 60–80-і рр. XX ст.

Право Франції в новітній час.

Розвиток цивільного, торгового, трудового і соціального законодавства.

Кримінальне та кримінально-процесуальне право. Кримінально-процесуальний кодекс 1958 р. Кримінальний кодекс 1992 р.

Держава і право Італії в новітній час

Політичне становище Італії на початку XX ст. Виникнення фашист­ського руху і прихід фашистів до влади. Особливості фашистського режиму в Італії. Розпуск політичних партій. Ліквідація демократичних прав і свобод та встановлення відкритого терору. Встановлення фашистської диктатури. Державний лад фашистської Італії. Корпоративна система. Закон від 3 квітня 1926 р. і “Хартія праці” 1927 р. Створення національної Ради корпорацій. Каральні органи фашистської диктатури.

Крах фашистського режиму. Утворення республіки. Конституція 1947 р. і її подальший розвиток.

Розвиток цивільного, кримінального і торгового права Італії.

Держава і право Японії в новітній час

Особливості суспільного ладу Японії в період між двома світовими війнами. Прийняття закону “Про охорону громадського порядку” (1925). Розпуск політичних партій.

Встановлення профашистської диктатури в Японії. “Нова політична структура” і “Нова економічна структура”. Агресивна зовнішня політика. Розгром Японії в Другій світовій війні.

Потсдамська декларація 1945 р.

Конституція Японії 1946 р. Основні риси конституції. Демократизація політичного життя. Затвердження державного суверенітету Японії і політика “зворотного курсу”. Сан-франциський мирний договір 1951 р. Закон “Про запобігання підривній діяльності” 1952 р. Військовий договір між Японією і США 1960 р.

Післявоєнний розвиток японської моделі державного регулювання економіки. Розвиток права.

Навчальнотематичний план
з Історії держави і права зарубіжних країн

Частина І

/денне відділення/

№ п/п	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год.)
Усього	Лекції	Семінари	Самостійні роботи	Індивідуальні роботи
1-й семестр
Модуль №1. Держава і право Стародавнього світу
1.1.	Предмет і метод історії держави і права зарубіжних країн			–	–	–
1.2.	Держава і право країн Стародавнього Сходу
1.3.	Держава і право Стародавньої Греції
1.4.	Держава і право Стародавнього Риму
1.5.	Модульна контрольна робота №1			–	–	–
Усього за модулем №1
Модуль №2. Держава і право Середніх віків
2.1.	Держава і право Франків					–
2.2.	Феодальна держава і право Франції
2.3.	Феодальна держава і право Англії					–
2.4.	Феодальна держава і право Німеччини
2.5.	Феодальна держава і право країн Азії					–
2.6.	Феодальна держава і право в країнах Східної Європи					–
2.7.	Держава і право феодальної Росії (ХІV–ХVIII ст.)
2.8.	Модульна контрольна робота №2			–	–	–
Усього за модулем №2
Усього за навчальною дисципліною (частина І)

Частина ІІ

/денне відділення/

№ п/п	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год.)
Усього	Лекції	Семінари	Самостійні роботи	Індивідуальні роботи
2-й семестр
Модуль №3. Держава і право Нового часу
3.1.	Буржуазна держава і право Англії
3.2.	Держава і право США				–
3.3.	Буржуазна держава і право Франції					–
3.4.	Буржуазна держава і право Німеччини					–
3.5.	Буржуазна держава і право Японії					–
3.6.	Держава і право Росії (XIX–поч. ХХ ст.)				–
Усього за модулем №3
Модуль №4. Держава і право Новітнього часу
4.1.	Держава і право Росії в період лютневої революції 1917 р. Виникнення і розвиток радянської держави і права					–
4.2.	Держава і право Німеччини в Новітній час
4.3.	Держава і право США в Новітній час
4.4.	Держава і право Англії в Новітній час					–
4.5.	Держава і право Франції в Новітній час			–		–
4.6.	Держава і право Італії в Новітній час		–	–
4.7.	Держава і право Японії в Новітній час			–	–
Усього за модулем №4
Усього за навчальною дисципліною (частина ІІ)
Усього за навчальною дисципліною (частини І–ІІ)

Частина І

/заочне відділення/

№ п/п	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год.)
Усього	Лекції	Семінари	Самостійні роботи	Індивідуальні роботи
1-й семестр
Модуль №1. Держава і право Стародавнього світу
1.1.	Предмет і метод історії держави і права зарубіжних країн			–	–	–
1.2.	Держава і право країн Стародавнього Сходу
1.3.	Держава і право Стародавньої Греції			–		–
1.4.	Держава і право Стародавнього Риму		–			–
1.5.	Модульна контрольна робота №1			–	–	–
Усього за модулем №1
Модуль №2. Держава і право Середніх віків
2.1.	Держава і право Франків		–	–
2.2.	Феодальна держава і право Франції					–
2.3.	Феодальна держава і право Англії			—
2.4.	Феодальна держава і право Німеччини		–			–
2.5.	Феодальна держава і право країн Азії		–	–		–
2.6.	Феодальна держава і право в країнах Східної Європи		–	–		–
2.7.	Держава і право феодальної Росії (ХІV–XVIII ст.)
2.8	Модульна контрольна робота №2			–	–	–
Усього за модулем №2
Усього за навчальною дисципліною (частина І)

Частина ІІ

/заочне відділення/

№ п/п	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год.)
Усього	Лекції	Семінари	Самостійні роботи	Індивідуальні роботи
2-й семестр
Модуль №3. Держава і право Нового часу
3.1.	Буржуазна держава і право Англії			–
3.2.	Держава і право США					–
3.3.	Буржуазна держава і право Франції		–	–		–
3.4.	Буржуазна держава і право Німеччини		–	–		–
3.5.	Буржуазна держава і право Японії		–	–		–
3.6.	Держава і право Росії (XIX–поч. ХХ ст.)					–
3.7.	Модульна контрольна робота №3			–	–	–
Усього за модулем №3
Модуль №4. Держава і право Новітнього часу
4.1.	Держава і право Росії в період лютневої революції 1917р. Виникнення і розвиток радянської держави і права
4.2.	Держава і право Німеччини в Новітній час		–	–		–
4.3.	Держава і право США в Новітній час			–		–
4.4.	Держава і право Англії в Новітній час			–
4.5.	Держава і право Франції в Новітній час		–			–
4.6.	Держава і право Італії в Новітній час		–	–		–
4.7.	Держава і право Японії в Новітній час		–	–		–
4.8.	Модульная контрольна робота №4			–	–	–
Усього за модулем №4
Усього за навчальною дисципліною (частина ІІ)
Усього за навчальною дисципліною (частини І–II)

Тематика і плани семінарських занять

Частина перша

Розділ І
Держава і право стародавнього світу

Тема 1
Закони царя Хаммурапі — правова пам’ятка ранньорабовласницької держави
(4 години)

1. Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний лад.

2. Право за законами царя Хаммурапі.

2.1. Загальна характеристика Законів царя Хаммурапі. Їхня структура.

2.2. Правове становище окремих груп населення за Законами царя Хаммурапи (авілума, мушкенума, тамкара, редума, байрума, селянина, раба).

2.3. Договір позики.

2.4. Шлюбно-сімейне право.

2.5. Злочин і покарання.

Література:

1. Авдиев В. И. История древнего Востока. — М., 1953. — С. 77–99.

2. Всемирная история. — М.: Полит. изд., 1956. — Т. 1. — С. 289–294.

3. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1. — С. 29–86.

4. Крашенинникова Н. А., Жидков О. А. История государства и права зарубежных стран. — М.: Норма, 2007. — Т. 1. — С. 63–78, 123–139.

5. История государства и права Востока: в 6 т. — М., 1995.

6. Крашенинникова Н. А. История права Востока. — М.: Юрид. лит., 1994.

7. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 12–25.

8. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. — М.: Проспект, 2002. — С. 24–25, 27–28, 32–34, 40–41, 43–51.

Тема 2
Суспільно-політичний лад і право
стародавньої Індії
(2 години)

1. Історичні умови виникнення рабовласницької держави і права в Індії й основні джерела для вивчення даного періоду (“Веди”, матеріали епічних сказань “Махабхарати” і “Рамаяни”).

2. Державний лад в імперії Маур’їв.

3. Основні риси права Давньої Індії.

3.1. Загальна характеристика Законів Ману.

3.2. Регулювання майнових відносин за Законами Ману.

3.3. Регулювання шлюбно-сімейних відносин за Законами Ману.

3.4. Злочини і покарання за Законами Ману.

3.5. Судовий процес за Законами Ману.

Література:

1. Всемирная история. — М.: Полит. изд., 1956. — Т. 1. — С. 597–598, 599–603.

2. Всемирная история. — М.: Полит. изд., 1956. — Т. 2. — С. 542–545, 551–553, 567–569.

3. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1. — С. 86–158.

4. Крашенинникова Н. А., Жидков О. А. История государства и права зарубежных стран. — М.: Норма, 2007. — Т. 1. — С. 79–96, 140–160.

5. Кудрявцев М. Кастовая система в Индии. — М. 1992.

6. Самозванцев А. Правовой текст Дхармашастры. — М., 1991.

7. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 25–34.

8. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. — М.: Проспект, 2002. — С. 26–28, 35–37, 41–43, 51–58.

Тема 3
Держава і право стародавньої Греції
(2 години)

1. Утворення Афінської держави.

1.1. Період військової демократії, реформи Тесея.

1.2. Реформи Солона.

1.3. Реформи Клісфена.

1.4. Демократизація державного ладу Афін у результаті реформ Ефіальта і Перикла.

2. Державний лад Афін у V–IV ст. до н. е.

2.1. Народні збори.

2.2. Рада п’ятисот.

2.3. Геліея. Афінська армія. Поліцейські функції.

3. Основні риси Афінського права.

3.2. Джерела Афінського права. Закони Драконта.

3.3. Право власності.

3.4. Зобов’язальне право.

3.5. Сімейне і спадкове право.

3.6. Кримінальне право і судочинство.

4. Рабовласницька держава в Спарті.

4.2. Утворення Спартанської держави.

4.3. Суспільний лад Спарти.

4.4. Державний лад Спарти.

Література:

1. Аристотель. Афинская полития. — М.; Л., 1937.

2. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1. — С. 158–200.

3. Крашенинникова Н. А., Жидков О. А. История государства и права зарубежных стран. — М.: Норма, 2007. — Т. 1. — С. 185–205, 234–238.

4. Кечекьян С. Ф. Государство и право Древней Греции. — М., 1963.

5. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 34–43.

6. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. — М.: Проспект, 2002. — С. 60–80.

7. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Ф. Энгельс // Соч. / К. Маркс, Ф. Энгельс. — Т. 21. — С. 109–114.

Тема 4
Держава і право стародавнього Риму
(4 години)

1. Виникнення держави в Стародавньому Римі. Реформи Сервія Тул­лія.

2. Суспільний лад і правове положення населення Риму в період рес­публіки.

3. Державний лад Римської республіки.

4. Падіння Римської республіки і перехід до імперії. Принципат і домінат.

5. Римське право.

5.1. Основні етапи розвитку римського права.

5.2. Джерела римського права найдавнішого, класичного і посткласичного періодів.

6. Закони XII таблиць — найдавніша пам’ятка Римського рабовласницького права.

6.1. Право приватної власності за Законами XII таблиць.

6.2. Договір позики.

6.3. Злочин і покарання.

7. Процес у Давньому Римі (досудові відносини сторін, формалізм, розподіл процесу на дві стадії).

8. Римське право класичного і посткласичного періодів. Преторське право.

9. Право приватне і право публічне.

10. Право народів.

11. Зобов’язальне право. Типи договорів. Зобов’язання із заподіяння шкоди (з деліктів).

12. Кримінальне право і процес.

Література:

1. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1. — С. 200–275.

2. Крашенинникова Н. А., Жидков О. А. История государства и права зарубежных стран. — М.: Норма, 2007. — Т. 1. — С. 206–233, 239–282.

3. История Рима. — М., 1970.

4. Памятники Римского права. Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. — М., 1997.

5. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 43–70.

6. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. — М.: Проспект, 2002. — С. 81–116.

Розділ ІІ
Держава і право середніх віків

Тема 5
“Салічна правда” — пам’ятка ранньофеодального права франків
(2 години)

1. Виникнення Франкської держави. Реформи Карла Мартелла.

2. Походження “Салічної правди” і її загальна характеристика.

3. Злочини проти приватної власності за “Салічною правдою”.

4. Злочини проти особистості.

5. Судовий процес у Франкській державі.

5.1. Процесуальні відносини сторін до суду.

5.2. Виклик до суду.

5.3. Види доказів.

Література:

1. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1. — С. 275–308.

2. Григорий Турский. История Франков / изд. подгот. В. Савукова. — М., 1987.

3. Крашенинникова Н. А., Жидков О. А. История государства и права зарубежных стран. — М.: Норма, 2007. — Т. 1. — С. 302–324, 412–436.

4. Соколова А. М. Варварские правды. — Чита, 1969.

5. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 72–87.

6. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. — М.: Проспект, 2002. — С. 117–134.

Тема 6
Велика хартія вОльностей 1215 р.
(2 години)

1. Особливості державного розвитку Англії в період раннього феодалізму і станово-представницької монархії. Реформи Генріха II.

2. Прийняття Великої хартії вольності 1215 р.

3. Правове положення різних груп населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.

3.1. Права і привілеї великих баронів.

3.2. Відображення в хартії інтересів лицарів і городян.

4. Значення Великої хартії вольностей 1215 р. в історії феодальної держави і права Англії.

Література:

1. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1. — С. 309–330

2. Крашенинникова Н. А., Жидков О. А. История государства и права зарубежных стран. — М.: Норма, 2007. — Т. 1. — 374–401, 484–516.

3. Енгельс Ф. Про розпад феодалізму і розвиток буржуазії // Ф. Енгельс. Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. — Т. 21. — С. 406–417.

4. Страхов Н. Н. Государство и право феодальной Англии. — Х., 1964.

5. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 87–103

6. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. — М., 2002. — С. 136–137, 139–141, 144–147, 160–162, 166–169, 175–203.

Тема 7
“Законник Стефана Душана” 1349 р. — Збірник сербського феодального права
(2 години)

1. Утворення Сербської феодальної держави, її суспільний і державний лад.

2. Прийняття збірника “Законник Стефана Душана” 1349 р.; його загальна характеристика.

3. Правове положення християнської церкви в “Законнику Стефана Душана”.

4. Сімейне, спадкове і кримінальне право за “Законником Стефана Душана”.

5. Суд і процес у Сербській державі.

Література:

1. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1. — С. 330–345.

2. Грачев В. Сербская государственность в X–XIV вв. — М., 1972.

3. История государства и права зарубежных стран / под ред. П. Н. Галанзы и Б. С. Громакова. — М.: Юрид. лит., 1980. — С. 421–433.

4. Каждан А., Литаврин Г. Очерки истории Византии и южных славян. — СПб., 1998.

5. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. — М.: Проспект, 2002. — С. 212–216.

6. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 115–123.

Тема 8
Феодальна держава і право Франції
(2 години)

1. Сеньйоральна монархія. Реформи Людовіка IX.

2. Станово-представницька монархія у Франції.

3. Абсолютна монархія.

4. Розвиток феодального права у Франції.

4.1. Джерела права.

4.2. Право феодальної власності на землю.

4.3. Забов’язальне право.

4.4. Державна регламентація виробництва та торгівлі.

4.5. Сімейне та спадкове право.

4.6. Кримінальне право.

4.7. Судовий процес.

Література:

1. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран. — Х.: Одиссей, 2004. — Ч. 1. — С. 345–459

2. Крашенинникова Н. А., Жидков О. А. История государства и права зарубежных стран. — М.: Норма, 2007. — Т. 1. — С. 325–356, 437–459.

3. Федоров К. Д. История государства и права зарубежных стран. — Л., 1977. — С. 58–85.

4. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права зарубежных стран. — М.: Юрид. лит., 1984. — С. 103–115