Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза

РІСТ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

Лекція №3

ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ

Залози внутрішньої секреції виробляють і виділяють у кров або лімфу високореактивні речовини — гормони, які регулюють усі функції організму і підтримують гомеостаз. Наука, що вивчає будову, функції та захворювання залоз внутрішньої секреції, називається ендокринологією.

Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза

Гіпофіз — головна ендокринна залоза, від діяльності якої зале​жить структура і функція інших залоз (мал. 8). Гіпофіз — неве​ликий за розміром орган, пов’язаний з гіпоталамусом. Він роз​ташований в основі черепа в турецькому сідлі та відокремлений складкою твердої мозкової оболони.

Гіпофіз розвивається з двох окремих зачатків. Один із них — виросток ектодерми, який закладається в ембріона на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку. З нього розвивається пе​редня частина гіпофіза, яка ще має назву аденогіпофіза. Дру​гий зачаток — виросток проміжного мозку, що складається з нервових клітин; з нього утворюється задня частина, яка ще називається нейрогіпофізом.

Гіпофіз починає свою функцію з 9—10-го тижня ембріогенезу.

У новонароджених маса гіпофіза 10—15 мг, у період стате​вого дозрівання маса становить 20—35 мг, у дорослої людини — 50—60 мг. Більшу частину маси становить передня частина, на середню частину припадає 1—2 % від загальної маси, на задню частину — 18—23 %. Зі збільшенням маси залози гістологічно дозрівають клітини гіпофіза, розміри клітин поступово збіль​шуються.

Аденогіпофіз виробляє такі гормони:

Соматотропний гормон (СТГ) має білково-анаболічну властивість, стимулює синтез білка, ріст і розвиток скелета, активує хондро- й остеогенез. Гормон впливає на збільшення кількості білків у тканинах, посилює розкладання жирів, впли​ває на затримання фосфору, натрію, калію, кальцію в клітинах організму. Соматотропні гормони виробляють ацидофільні клітини (соматотропоцити). Гормон з’являється в гіпофізі на 9-му тижні ембріогенезу. Концентрація гормону в гіпофізі за період внутрішньоутробного розвитку зростає в 12 000 разів. У крові плода СТГ вперше з’являється на 12-му тижні. У 4—6 міс вміст СТГ у крові плода стає максимальним. З 5—8-го місяця внутрішньоутробного розвитку концентрація СТГ у 100 разів більша, ніж у дорослих. Залишається високою концентрація і в новонароджених. У плазмі новонародженої дитини концент​рація СТГ у 2—3 рази вища, ніж у матері. За 1 тиж життя кон​центрація СТГ знижується на 50 %. У віці після 3—5 років кон​центрація СТГ стає такою, як у дорослих.

Припинення росту організму пов’язано із загальними змі​нами гормональної стимуляції у зв’язку із завершенням стате​вої зрілості організму. У період затримання та зупинки росту рівень секреції СТГ та чутливість до нього тканин залишають​ся такими, як і в період інтенсивного росту. Нестача СТГ при​зводить у дітей до затримки росту — гіпофізарного нанізму, або карликовості. Затримка росту проявляється в дітей у віці після 2 років. Гіпофізарні карлики все життя зберігають ди​тячі пропорції тіла. Інтелектуальний розвиток при цьому не порушується.

Підвищення продукції СТГ у дітей призводить до гігантизму (у дівчат зріст понад 190 см, у хлопців — понад 200 см). Такий ріст стає можливим тільки до моменту закриття зон росту в разі підвищеної секреції СТГ і частіше зустрічається у хлопчиків.

Кортикотропін (адренокортикотропннй гормон — АКТГ) здійснює: а) проліферацію клітин кори надниркових залоз; б) стимулює біосинтез люкокортикоїдів, андрогенних корти​костероїдів; в) впливає на меланофори, посилюючи пігмента​цію шкіри.

Клітини, які синтезують АКТГ (кортикотропоцити), з’являються в ембріона на 7—8-му тижні. Секреція АКТГ почи​нається з 9-го тижня ембріогенезу, максимальний рівень АКТГ у крові плода спостерігають на 7-му місяці його розвитку, потім концентрація АКТГ знижується, але залишається вищою, ніж у дорослих. Саме на 7-му місяці внутрішньоутробного розвитку в плода здійснюються такі процеси:

​ §дозрівають клітини надниркових залоз;

​ §збільшується швидкість утворення гідрокортизону і тес​тостерону;

​ §починають діяти не тільки прямі, а й зворотні зв’язки між гіпофізом і наднирковими залозами (на секрецію АКТГ починає впливати рівень кортикостероїдів у крові плода).

У новонародженої дитини функціонують усі ланцюжки сис​теми гіпоталамус — гіпофіз — кора надниркових залоз. Кон​центрація АКТГ у крові новонародженого протягом 1-го тижня залишається високою. З перших годин життя дитина реагує на стресові подразнення організму матері (наприклад, оперативні втручання). Ця реакція проявляється підвищенням рівня кон​центрації кортикостероїдів у крові й сечі дитини. Однак ці ре​акції виражені гірше, ніж у дорослих.

Концентрація АКТГ у новонароджених становить: у 1-й тиждень життя — 8—13 ммоль/л; у дітей віком від 1 тиж до 10 років — 4 ммоль/л; у підлітків — 5,5 ммоль/л.

Підвищення або зниження секреції АКТГ у дітей супрово​джується складними порушеннями функцій багатьох органів і систем.

Посилення секреції АКТГ спостерігається при хворобі Іденко—Кушінга, коли уражена гіпоталамо-гіпофізарна зона. У дітей затримується ріст, відкладається жир переважно на тулубі, спостерігається місяцеподібне обличчя, з’являється передчасне статеве оволосіння, остеопороз, гіпертонія, діабет, трофічні порушення шкіри.

У разі нестачі АКТГ спостерігаються такі самі зміни, як і в разі недостатньої секреції глюкокортикоїдів.

Тиреотропін (тиреотропний гормон — ТТГ) впливає: а) на проліферацію клітин кори надниркових залоз; б) стимулює:интез її гормонів, їх вивільнення із зв’язку з тиреоглобуліном та їх секрецією; в) підвищує акумуляцію залозою йоду.

Базофільні клітини (тиреотропоцити) з’являються на 8-му тижні ембріогенезу. Вміст ТТГ в аденогіпофізі постійно збіль​шується протягом усього періоду внутрішньоутробного розви​тку. У крові плода ТТГ визначається на 12-му тижні, а з 4-го місяця його концентрація стає в 5 разів вищою, ніж у дорос​лих і утримується на цьому рівні до народження дитини. У ді- зчаток концентрація ТТГ вища, ніж у хлопчиків. Вплив ТТГ на щитоподібну залозу в плода починає проявлятися з 4,5—5 міс внутрішньоутробного розвитку.

На 1-му році життя кількість тиреотропоцитів збільшуєть​ся. Синтез ТТГ і його секреція значно підвищуються в перші тва роки життя і перед статевим дозріванням. Так, у дитини ві​ком 1,5 року концентрація ТТГ у крові у 8—10 разів вища, ніж у наступні вікові періоди.

Лютпропін (лютпеїнізувальний гормон — ЛГ). Цей гор​мон у жінок завершує дозрівання яйцеклітин, овуляцію й утворення жовтого тіла; у чоловіків стимулює проліферацію андрогенів.

Фолітропін (фолікулостимулювальний гормон — ФСГ). У жінок він стимулює ріст і дозрівання оваріальних фолікулів, у чоловіків — ріст і проліферацію сім’яних залоз, сперматогенез.

Обидва гормони (ЛГ і ФСГ) називають гонадотропінами або гонадотропними гормонами (ГТГ).

ГТГ виробляють базофільні клітини гіпофіза — гонадотропо- цити, які починають розвиватися на 8-му тижні ембріогенезу.

У гіпофізі з’являється гормон ЛГ, через 2 тиж — гормон ФСГ. Максимальна концентрація обох гормонів у гіпофізі досягаєть​ся в 4,5—6,5 міс. У крові плода ГТГ з’являються з 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку. У наступні місяці у плода ЛГ перевищує концентрацію ФСГ. У плода жіночої статі концент​рація гормонів вища, ніж у плода чоловічої статі.

У другій половині вагітності у плода формується зв’язок між гонадотропною функцією гіпофіза, гормонами статевих за​лоз і гіпоталамусом. У новонароджених концентрація в крові ЛГ дуже висока, на 7-й день після народження відбувається різ​ке її зниження. До 7—8 років у дітей вміст у крові гормонів ЛГ і ФСГ залишається дуже низьким.

У 14 років концентрація в крові ЛГ і ФСГ збільшується в 2-2,5 разу порівняно з концентрацією у 8 років. У дівчаток ГТГ секретуються циклічно, з чим пов’язується початок стате​вих циклів. До 15—16 років вміст ГТГ у крові на 1/3 нижчий, ніж у дорослих.

Після 18 років показники ЛГ і ФСГ досягають величин, які характерні для дорослих.

Лактотропін (пролактин, пролактотропний гормон — ПТГ). Цей гормон у жінок впливає на функцію молочних за​лоз, стимулює лактацію, у чоловіків є чинником росту передмі​хурової залози. ПРЛ виробляється ацидофільними клітинами (лактотропоцитами). Перші такі клітини з’являються в аде- ногіпофізі на 9-му тижні розвитку ембріона, до 4 міс їх кіль​кість збільшується. У цей період починається секреція ПРЛ. Концентрація ПРЛ в крові плода збільшується наприкінці ва​гітності. Концентрація його в крові плода така сама, як концен​трація ПРЛ в крові матері та амніотичній рідині.

У новонароджених дітей вміст гормону високий. Протягом року він поступово знижується й утримується до періоду ста​тевого дозрівання на рівні 5 мкг на 1 л. У жіночому організмі в період становлення статевих циклів показники концентрації в крові ПРЛ коливаються від 11 до 40 мкг на 1 л.

Меланотропін (меланостиму пювальннй гормон — МСГ). Стимулює ферментні системи меланоцитів, зумовлює іт::персію пігментних гранул меланоцитів, що призводить до пігментації шкіри.

МСГ виробляється проміжною частиною аденогіпофіза, по​чинає синтезуватись у плода на 10—11-му тижні, рівень його кондентрації протягом внутрішньоутробного розвитку зали- тіається стабільним.

У крові вагітної жінки концентрація гормону підвищена, зумовлює появу на шкірі пігментних плям.

Ліпотропін (ліпотропний гормон — ЛТГ). Цей гормон злливає на жировий обмін, стимулює використання жиру в енергетичному обміні.

Уся секреторна діяльність аденогіпофіза перебуває під контролем гіпоталамуса, який синтезує стимулювальні факто​ра — ліберини і гальмівні фактори — статини.

Нейрогіпофіз виділяє в кров 2 гормони — антидіуретич- (АДГ) — вазопресин та окситоцин. Вазопресин є нейросекретом супраоптичного, а окситоцин — паравентрикулярного ілер гіпоталамуса. Синтез гормонів починається на 3—4-му с:яці внутрішньоутробного розвитку. По аксонах гіпоталамо- гіпофізарної системи вазопресин і окситоцин транспортуються і нейрогіпофіз, де вперше з’являються на 4—5-му місяці ембрізгенезу. Концентрація цих гормонів у крові плода постійно збільшується до моменту народження дитини.

Через 20—22 год після народження концентрація вазопреси​ну в крові дитини різко зменшується. З віком у дитини посилю​ються функція цього гормону. Окситоцин проявляє в дітей лише інтіїдіуретичну дію. Після завершення статевого дозрівання утливими до окситоцину стають матка і молочні залози.

Вазопресин посилює реабсорбцію води і солі в дистальних відділах ниркових канальців і є регулятором водного балансу ітганізму.

Окситоцин забезпечує скорочення м’язів матки, особливо під час пологів, впливає на секрецію молока.