Декоративна кладка

Цегельну кладку з геометрично чітким малюнком швів на фасадній поверхні або, що поєднує певний малюнок швів на її поверхні з рельєфними композиціями й елементами називають декоративною.

Найбільше часто при будівництві цегельних будинків застосовують лицьову кладку із суцільними швами або з переривчастими вертикальними швами.

При цьому використовують звичайні інструменти, пристосування й реманент. Мулярам, крім дотримання перев'язки, порядовки й вертикальності кладки, необхідно правильно закласти нижній ряд і в процесі кладки стежити за горизонтальністю, вертикальністю й однаковою товщиною зовнішніх швів.

Цегли, що виходять на фасадну площину, повинні мати рівні грані, чисту поверхню й однаковий колірної відтінок.

Лицьова верста (при перев'язаних або неперев'язаних вертикальних швах) має багаторядну систему перев'язки, внутрішня верста й забутка – однорядну.

Простінки. При кладці простінків порядовую розкладку виконують у такий спосіб (мал. 3 ). Перший ряд верст,зовнішньої й внутрішньої викладають стусанами. У зовнішній (лицьовий) версті при переривчастих вертикальних швах укладають дві четвертки, а при суцільних - дві половинки й у забутке - четвертки. Крайки розколу в четверток і половинок притирають (шліфують). Другий і четвертий ряди мають зовнішню й внутрішню версти ложков. Кути внутрішньої версти завершують трехчетвертками. Забутка складається із четверток (у кутах) і стусанів. Третій ряд: зовнішня верста й забутка - з ложков, внутрішня верста - зі стусанів.

Мал. 3. Декоративна кладка з неперев'язаними вертикальними швами:
а - процес кладки стіни, б - порядова розкладка цегли при кладці простінка з переривчастими через три ряди вертикальними швами, в, г - те ж, із суцільними вертикальними швами.

Кути. Порядовую розкладку при кладці кутів стін товщиною у дві цегли виконують за схемою, показаної на мал. 4. Перший ряд має зовнішню й внутрішню версти зі стусанів. Кладку лицьової версти (при суцільних вертикальних швах) починають із двох половинок, а при переривчастих вертикальних швах - із двох трехчетверток, покладених ложком. З укладання двох трехчеттверткий починають кут внутрішньої версти. Другий і четвертий ряди однакові, зовнішня й внутрішня версти - з ложков, перев'язка забутки й внутрішньої версти забезпечується укладанням трехчетверток: забутку ведуть стусанами.

Мал. 4. Порядкова розкладка цегли при кладці кутів стін:
а - із суцільними вертикальними швами, б - з переривчастими через три ряди вертикальними швами.

Стіни з архітектурними деталями. До архітектурних частин кладки відносяться карнизи із цегли або керамічних каменів пілястри, паски, сандрики, русти, контрфорси, напівколони, еркери, обрамлення прорізів криволінійного обрису, а також підвіконні й інші ніші. Крім архітектурних деталей із цегли, керамічних каменів, керамічних, кам'яних і бетонних плит для оформлення фасадів будинків використовують деталі, виготовлені з бетону, кераміки й природного каменю.

Кладку архітектурних елементів із прямокутної й профільної цегли виконують одночасно зі зведенням зовнішніх і внутрішніх стін будинку. Деталі пасків і карнизів викладають із цегл, що виступають у вигляді кронштейнів зі східчастим профілем, кронштейни - з лицьової цегли, поставленого на ребро або покладеного плиском. Поля між кронштейнами заповнюють звичайним або профільною цеглою або художніми вставками.

Виступаючі ряди кладки в карнизах, пасках і т.д. незалежно від системи перев'язки виконують із цілих цегл. При цьому звис кожного ряду кладки допускається не більше ніж на ¹/₃ довжини цегли, а загальний винос неармованого карниза - не більш ¹/₂ товщини стіни. Карнизи із загальним виносом більш ¹/₂. товщини стіни влаштовують із армованої цегельної кладки на розчині марки не нижче 25 або зі збірних залізобетонних елементів, заанкерованих у кладці. Їх зводять відповідно до вказівок проекту рядів, що звисають, карнизів, пасків, а також інші частини стін, для кладки яких застосовують тесану цеглу, викладають із повнотілої або спеціальної (профільної) лицьової цегли навіть у тому випадку, коли стіни зводять із пустотілої цегли.

Бетонні й залізобетонні архітектурні деталі застосовують при оформленні лиштв і укосів дверних і віконних прорізів, обладнанні пасків, більших карнизів і для прикрас фасадів. Для цих же цілей використовують архітектурні деталі з кераміки, причому карнизи з керамічними деталями дозволяється робити тільки вперевязку із кладкою напуском. Загальний винос не повинен перевищувати половини товщини стіни.

Архітектурними деталями із природного каменю оформляють переважно цоколі, лиштви й укоси, а також з них улаштовують паски.

5.4. Кладка стін з облицюванням плитами

Облицювання фасадів будинків залежно від архітектурного рішення, може бути суцільний, коли облицьовують усю поверхню, або часткової, коли облицьовують тільки елементи фасадів: цоколі, паски, лиштви, карнизи. Облицювання можна виконувати одночасно із кладкою стін або після них зведення.

При суцільнім облицюванні, виконуваному одночасно із кладкою, лицювальні плити защемляють у кладці прокладними рядами, крупноразмерные, наприклад, бетонні плити - скобами, що зажаті рядами кладки. При частковім облицюванні стін архітектурні деталі встановлюють одночасно із кладкою, а площини стін, як правило, облицьовують після завершення кладки. У цьому випадку облицювання закріплюють скобами, гаками й іншими способами, зазначеними в проекті, за закладені в кладку в процесі її зведення петлі, скоби, стрижні й інші деталі.

Облицювання одночасно із кладкою. Перед початком кладки стін з одночасним облицюванням їх крупноразмерными плитами підготовляють горизонтальну поверхню підстави. На цю поверхню розкладають шар розчину. На кутах стін поміщають маякові лицювальні плити й натягають шнурчпричалку, по якій установлюють на висоту одного ряду всі проміжні плити, і перевіряють правильність їх установки схилом і рівнем, після чого виконують цегельну кладку стіни на висоту встановленого ряду плит. Далі процес повторюють.

При облицюванні плитами із природного каменю (мал. 5, а) плити ряду з'єднують між собою пиронами 2, скобами або пластинчастими гаками, що зашпаровуються в торцеві пази плит. Плити із природного каменю закріплюють металевими анкерами 1, а бетонні плити кріплять до кладки за петлі дротовими анкерами.

Кладку стін з одночасним облицюванням їх керамічними або силікатними плитами (мал. 5, б), що закріплюються за допомогою прокладних рядів, виконують у такій послідовності. Після прокладного ряду 5 спочатку виставляють ряд лицювальних прислонних плит 4, потім зводять кладку стіни до рівня верху пристосованих плит і знову укладають прокладний ряд облицювання.

Мал. 5. Кладка стін з одночасним облицюванням плитами:
а - із природного каменю, б - силікатним або керамічними;
1 - анкер, 2 - пирон, 3 - цегла, 4 - пристововані лицювальні плити, 5 - прикладний ряд плит

Горизонтальні шви між верхи крупноразмерных пристосованих плит і прокладними плитами залишають незаповненими. Їх заповнюють і розшивають після повного завантаження кладки.

При кладці з облицюванням робочі місця мулярів організують за звичайною схемою. Відмінність полягає лише в тому, що поруч із пакетами стеновых матеріалів установлюють пакети лицювальних матеріалів. Деталі кріплення облицювання розташовують у пакетів лицювальних матеріалів з боку транспортної зони

Облицювання стін. Плитами із природного каменю облицьовують окремі ділянки фасаду - цоколь, вхід у будинок і др.

До початку роботи поверхні стін, що підлягають облицюванню, перевіряють схилом, зрубують нерівності. На тильній стороні лицювальних плит виконують насічку, що забезпечує краще зчеплення з растгором. На верхній грані плити й торцевої, свердлять гнізда й вирубують борозни для установки анкерів, якими плити прикріплюють до стіни (мал. 6).

Мал. 6. Кладка стін з одночасним облицюванням плитами:
а - із природного каменю, б - силікатним або керамічними;
1 - анкер, 2 - пирон, 3 - цегла, 4 - прислонные лицювальні плити, 5 - прикладний ряд плит.

Облицювання стін ведуть у наступному порядку: перший ряд плит установлюють по причалке насухо. Між стіною й установленими плитами поміщають дерев'яні клини, выверяя кожну плиту за рівнем і схилу. У стіні просвердлюють гнізда для закладення в них анкерів. Кожну лицювальну плиту закріплюють трьома анкерами. Зазор між стіною й закріпленим рядом облицювання заповнюють розчином, залишаючи не заповнену розчином пазуху глибиною до 1див нижче верхньої крайки. У такому ж порядку встановлюють наступний ряд плит.

Плитами з декоративного бетону (мал. 7, а), що мають петлі на тильній стороні, облицьовують кам'яні стіни після їхнього осідання. Спочатку встановлюють кутові й маякові плити, потім по причалке - рядові. Вивірені по схилу й рівню плити закріплюють дротовими скрутками. Їхні кінці з'єднують петлі плит з гаками, забитими у швах кладки або в просвердлені в ній гнізда. Пазуху між стіною й закріпленими плитами заповнюють цементним розчином.

Прислонной керамічною плиткою з рифленням на тильній стороні облицьовують стіни (мал. 7, б) після завершення опади кладки. Спочатку встановлюють кутові й маякові плитки, потім по причалке - основні плитки ряду. Облицювання ведуть порядно. Якість лицювальних рядів контролюють причалкой, схилом і рівнем.

Мал. 7. Облицювання викладених стін:
а - плитами з декоративного бетону, б - присланими керамічними плитами розміром 250×140 мм;
1 - лицювальні плити, 2 - петлі плити, 3 - гак, забитий у стіну, 4 - розчин, 5 - скрутки, 6 - кладка

5.5. Вимоги до якості робіт

Лицьова й декоративна кладки - раціональні способи обробки поверхні стін і інших кам'яних конструкцій. Тому до їхньої якості пред'являють крім основних правил і вимог особливі - до горизонтальності, вертикальності й однаковій товщині швів. Цегли лицьової поверхні кладки повинні мати рівні грані, без околов, чисту поверхню й однаковий колірний відтінок.

Облицювання керамічними плитами одночасно із кладкою стін здійснюють на тому ж розчині, що й кладку стін, але марки не нижче 25. Облицьовують стіни прислонными керамічними плитами, що зміцнюються на розчині без конструктивної перев'язки із кладкою, на портландцементном розчині марки не нижче 50.

Рухливість розчину контролюють у процесі робіт, вона повинна бути не більш 7див (занурення стандартного конуса), а для заповнення вертикального зазору між стіною й плиткою, у випадку кріплення плит на сталевих зв'язках - не більш 8см.

Товщину швів при облицюванні плитами роблять такий же, як у цегельній кладці. Усі шви в облицюванні закінченого будинку повинні бути заповнені розчином і розшиті.

Відхилення лицювальних поверхонь від вертикалі, обумовлені схилом, не повинні перевищувати для стін із цегли, бетонних і інших каменів правильної форми 10мм на поверх і 30мм на весь будинок.

Поверхня облицювання перевіряють контрольною рейкою довжиною 2м; просвіти між рейкою й облицьованою поверхнею не повинні перевищувати 5мм. Вищербини, зазублини й відколи кутів лицювальних плит на фасадах допускаються не більш 1-2мм.

Між кладкою й деталями віконних і дверних лиштв, а також між облицюванням і архітектурними поясами зазори не повинні перевищувати 10мм, причому їх обов'язково зашпаровують розчином.