Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
У римському праві не розроблено поняття юридичної особи як особливого суб'єкта права, протиставленого фізичній особі. У Законах XII Таблиць перші юридичні особи визначені як професійні об'єднання ремісників та релігійні корпорації. В праві ранньої Республіки не було поняття майна корпорації, існувала спільна власність членів корпорації. У разі припинення діяльності такої корпорації все майно ділилося пропорційно між її членами. У римському праві визначається, що певне майно може належати організації в цілому, а не окремим її членам. Наприклад, у власності міської общини можуть перебувати бані, копальні тощо. Якщо община має раба, це не означає, що кожен член общини має на нього якісь права. Згодом вирізняються два типи юридичних осіб: корпорації та товариства.
В корпоративному об'єднанні немає значення, чи залишаються в ньому одні й ті ж члени, чи тільки частина, чи навіть усі замінені новими; борги корпорації не є боргами її членів, а права такого об'єднання не належать окремим його членам (Ульпіан). Прикладом корпорації може служити міська община - навіть фізична смерть усіх її членів протягом якогось періоду, притягнення нових членів (народження, надання громадянства тощо) не має жодного впливу на майно общини і її цивільно-правові відносини. Вихід з общини її
члена не супроводжується виділенням частки майна і т.д. Юрист Гай (друга пол. II ст.) так формулює статус корпорації: а) в сфері цивільно-правових відносин вона прирівнюється до фізичних осіб; б) вихід зі складу членів корпорації окремих осіб не впливає на її становище; в) майно корпорації відособлене від майнових прав її членів; г) корпорація має право вступати у майнові відносини від свого імені, але через представництво окремих осіб.
У товаристві у кожного члена є певна частка майна, яка при вибутті йому виділяється. Смерть чи вихід одного або кількох членів тягне за собою припинення договору товариства. Навіть якщо воно продовжує свою діяльність (місце померлого займає його спадкоємець), таке продовження прирівнюється до укладення нового договору. Закони XII Таблиць дозволяли створення будь-якого товариства з довільним статутом, аби лиш у своїй діяльності воно не порушувало діючих законів. В епоху Імперії влада з недовір'ям ставиться до будь-яких громадських об'єднань, включаючи й товариства. Юлій Цезар розпустив усі корпорації, крім найдавніших, Август заборонив створення нових корпорацій без дозволу сенату та санкції імператора. Для створення юридичної особи вимагалося: а) дозвіл властей; б) виділення самостійного майна; в) наявність установчого акту із зазначенням мети діяльності. Припинення діяльності юридичної особи відбувалося у разі: а) досягнення мети діяльності; б) розпаду особового складу (мінімальна кількість членів - 3); в) протизаконного характеру діяльності; г) повної втрати майна.
Правоздатність юридичної особи дещо відрізняється від правоздатності особи фізичної - вона не має права на успадкування майна. Дієздатність юридичної особи відсутня, вона компенсується представництвом фізичних осіб.
Висновки до теми. Характерною рисою римського приватного права було те, що головним суб'єктом приватноправових відносин був римський громадянин, насамперед захищалися його інтереси, вони ставилися вище державних. Правовий статус римського громадянина визначався його майновим станом.
Завдання для самоконтролю
1. Хто такий суб'єкт права та від чого такий статус залежить?
2. Чи були раби суб'єктами цивільного права?
3. З чого складалася повна правоздатність, хто її мав та що він міг
робити?
4. Якими саме цивільними правами могли бути наділені громадяни
Римської держави?
5. З яких трьох статусів складалася повна цивільна правоздатність
римського фомадянина? Чи були в принципі можливими зміни у
цих трьох статусах в бік підвищення? Пониження?
6. Як виникала та припинялася правоздатність?
7. Які особи визнавалися безчесними та обмежувалися у правах?
8. Що таке дієздатність? Як це питання трактувалося у римському
приватному праві?
9. Чи мали жінки в Римі однакову право- і дієздатність з чоловіками?
В чому полягала різниця?
10. Кому і у якому порядку призначалися опікуни? В чому полягали
обов'язки опікунства?
11 Як набувалося і втрачалося громадянство Риму?
12. Чи дійсно громадяни Риму були рівні між собою у своїх цивіль
них правах? Назвіть приклади нерівності.
13. Хто такі латини? В чому полягали відмінності в правовому стано
вищі латинів різних категорій?
14. Хто такі перефіни? Якими правами вони користувалися? Чи мог
ли перефіни стати фомадянами Риму?
15. Яким був юридичний статус рабів?
16. Що таке рабський пекулій та чому він виник?
17. Що могло стати підставою для відпуску раба на волю? Чи мав
вільновідпущеник рівні права з вільнонародженими? Чим був
зобов'язаний вільновідпущеник своєму колишньому господарю
та його сім'ї?
18. Чи була можливість у Стародавньому Римі просування плебеїв по
суспільній драбині?
19. Хто такі колони? Як і чому відбувалося прикріплення колонів до
землі?
20. Якими були перші юридичні особи?
21. Чому виникла потреба придумати юридичні особи?
22. Які особливості мають корпоративні об'єднання?
23. Вкажіть два типи юридичних осіб в римському праві. Як виника
ли і припиняли свою діяльність юридичні особи?
24. Надайте правову характеристику договору товариства?
25. Які вимоги до створення та припинення корпорацій встановив
Август?
26. Як здійснювалася дієздатність юридичної особи?
Основна рекомендована література
1. Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. - М., 1979.
2. Кочергина Е. Организационно-правовая форма юридических лиц:
генезис доктрин и подходов // Підприємництво, господарство та
право. - 2003. - № 1. - С. 36-39.
І
3. Харитонов Е.О. Основьі римского частного права. - Ростов-на-
Дону; Изд-во "Феникс", 1999. -416 с.
4. Русу С.Д. Суб'єктний склад за римським приватним правом //
ГОридичний вісник. - 2004. - № 4. - С. 110-115.
5. Северова Є. Представництво за римським правом // Юридичний
вісник. - 2003. - №3. - С.130-135.
6. Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права:
Курс лекцій. - К.: Юринком Інтер, 2000. - 272 с.
7. Римське право (Інституції). - X., 2000. - 288 с.
8. Чезаре Санфилипо. Курс римского частного права. - М., 2002.
9. Дождев Д.В. Римское частное право. - М.: Юнион, 1996. - 270 с.
10. Нерсесянц В.С. История политических и правових учений. - М.:
ИНФРА-М, 1999.-736 с.
11. Підопригора О.А. Римське приватне право: Підручник для студен
тів юрид. спец, вищих навч. закладів. - 3-тє вид. - К.: Ін Юре,
2001.-440 с.
12. Косарев А.И. Римское частное право: Учебник для вузов. - М.:
Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - 354 с.
13. Макарчук В.С. Основи римського приватного права: Навчальний
посібник. - К.: Атіка, 2000. - 176 с.
Допоміжна рекомендована література
1. Юлий Павел. Пять книг сентенций к сьшу. Фрагменти Домиция
Ульпиана / Пер. с латинского Е.М. Штаерман; Отв. ред. и соста-
витель Л.Л. Кофанов. (Серия "Памятники римского права") - М.:
Зерцало, 1998.-287 с.
2. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу:
Навчальний посібник у двох томах. Том другий. Історія держави і
права Стародавнього Риму. - Львів, 1999.
3. Штаерман Е.М. Римское право // Культура Древнего Рима: В
2 т.- М., 1985. - Т. 1. - С. 210-247.
4. Скорина Л., Чуракова Л. Латинська мова для юристів. - К.: Атака,
2000.
5. Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати цезарей. - М., 1988.
6. Харитонов Є.О. Рецепція римського права. - Одеса: АТ
"БАХВА", 1996.-282 с.
Дата публикования: 2015-07-22; Прочитано: 5900 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!