Варіант 3.3

1. Характер і зміст вступних занять до вивчення певної літературної теми залежить від таких аспектів, КРІМ:

а) рівня літературного розвитку дітей; б) своєрідності ідейно-художнього змісту твору; в) художньої специфіки твору; г) дидактичних завдань уроку; д) місцевих можливостей; е) рівня фахової підготовки вчителя; є) наявності чи відсутності тексту твору.

2. На вступних заняттях, присвячених вивченню драматичної творчості, учитель необхідно опрацювати інформацію, КРІМ:

а) розповісти, як п’єса завойовувала собі дорогу на сцену; б) розкрити факти і причини, які надихнули автора на створення п’єси; в) змоделювати уявну мандрівку у час і простір, у якому відбуваються події, описані у творі; г) з’ясувати, творчістю яких зарубіжних письменників захоплювався і кого перекладав українською мовою; д) дати відомості про специфічні особливості драми як роду літератури.

3. Мовчазне читання художніх творів практикується:

а) систематично в початкових класах; б) часто в середніх класах як повторне перечитування; в) як основний вид діяльності при самостійному ознайомленні з текстом твору у старших класах; г) частково як самостійне ознайомлення з текстом твору чи його частинами у середніх класах вдома; д) як вибіркове читання вдома у середніх і старших класах з метою добору цитат.

4. Читання твору за особами практикується під час ознайомлення із текстом:

а) ліричного твору; б) драматичного твору; в) діалогів у епічному творі; г) байки;

д) переказів.

5. Підсумкові заняття вивчення творчості письменника служать такій меті, КРІМ:

а) розрізнені знання учнів, набуті в процесі аналізу окремих творів, необхідно привести у наукову систему; б) простежити зміни світоглядних позицій митця на різних етапах його життя і творчості; в) повторити раніше вивчений матеріал; г) осмислити вивчений матеріал на новому ґрунті, під новим кутом зору, виявити нові закономірності розвитку літературних явищ; д) визначити особливості індивідуального авторського стилю.

6. Мета шкільного аналізу полягає, КРІМ:

а) розкрити ідейно-художнє багатство літературного твору;б) навчити школярів самостійно розбиратися у художньому творі; в) розвивати читацький талант школярів; г) дати об’ктивну наукову оцінку твору; д) підносити рівень читацької культури школярів.

7. Усі шляхи аналізу художніх творів, що виробилися в учительській практиці, вимагають належного науково-методичного рівня, з метою забезпечення цілісного сприйняття виучуваних творів, повного, свідомого засвоєння їх морально-естетичних багатств, проте кожний з цих шляхів має свій підхід до аналізу твору, висуваючи як домінантну одну з його сторін, ставить її в центр уваги. Установіть відповідність між шляхами аналізу художніх творів та їх домінантами:

а) пообразний;	1) робота над мовно-стилістичним багатством твору;	а)
б) проблемно-тематичний;	2) виявлення особливостей побудови твору;	б)
в) «за автором»;	3) розкриття проблем соціально-філософського, морально-етичного планів;	в)
г) композиційний;	4) послідовний розгляд важливих частин сюжету твору;	г)
д) мовно-стильовий;	5) засоби творення персонажів, їх характеристика;	д)

1. Спостереження над текстом художнього твору з метою добору матеріалу для характеристики образу персонажа, встановлення його структури, зокрема визначення провідних рис вдачі; з’ясування мотивів поведінки; виявлення використаних письменником прийомів творення образу – характерні прийоми для:

а) пообразного шляху аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору; в) компаративного аналізу художнього твору;

г) подієвого шляху аналізу художнього твору; д) мовно-стильового шляху аналізу художнього твору.

8. З’ясування ролі зображувально-виражальних засобів у створенні важливих художніх деталей і образів, сполучення деталей в образи, а їх - картини зображеної дійсності; виявлення індивідуальної особливості мови дійових осіб з метою складання характеристики; встановлення лексико-стилістичних особливостей мови письменника, внеску його в розвиток літературної мови – все це специфічні прийоми:

а) мовно-стильового шляху аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору; в) компаративного аналізу художнього твору;

г) подієвого шляху аналізу художнього твору; д) пообразного шляху аналізу художнього твору.

9. Уміння аналізувати художній твір вважається сформованим за такими показниками, КРІМ:

а) усі часткові, простіші уміння об’єднані в єдине ціле уміння; б) учень вправно використовує їх у різноманітних навчальних ситуаціях; в) учень при потребі вносить зміни, робить ходи, запозичені із інших умінь; г) учень самостійно, без зовнішнього втручання виконує вправи своїм шляхом; д) учень потребує додаткових роз’яснень, указівок з боку вчителя, схем-алгоритмів, планів, пам’яток тощо.

10. Народне оповідання про незвичайні, часом фантастичні події, називається:

а) байкою; б) легендою; в) казкою; г) баладою; д) переказом.

11. Який етап роботи над оповіданням «Сосонка» Олени Пчілки реалізує учитель літератури, виголосивши такого змісту промову:»Сосна дерево – особливе. На Поліссі побутує прислів’я «І пень годує день», воно стосується насамперед сосни, оскільки із її пнів отримують смолу, скипидар, каніфоль, вугілля. Із соснових відростків господині готують смачне варення, сосновий пилок є цілющими ліками, до соснового бору ходять збирати «живичні сльози» - загуслі краплі смоли-живиці, опалу глицю заготовляють, щоб прикрити ями з картоплею і для підстилки домашній худобі, хвоя йде на фармакологічні потреби, оскільки із неї видобувають хвойний екстракт, пасти, мило, парфуми, зубну пасту, гель тощо. Широко застосовують сосну і для побутових потреб: із неї роблять дерев’яні відра, цебрики, посуд, барильця, бодні, кошики, дранку, човни, вулики. Сосну використовують як весільне гільце, древні сосни ще й сьогодні дарують людям бурштин – закостенілу соснову смолу-живицю, цей камінь деколи порівнюють із золотом. На Гуцульщині із стовбурів сосни виготовляють трембіти – чудовий музичний інструмент, звуки якого чути на десятки кілометрів. Широке використання сосни у побуті знайшло своє відображення в українських народних піснях:»Бувайте здорові, соснові пороги», «Кленове відерце, сосновеє денце», «Ой сосонко, сосонко, чом ростеш так гонко? Чом ростеш так гонко, чом шумиш так тонко?», «Горіла сосна, палала, під нею дівка стояла» … Господарські будівлі на Поліссі обносили частоколом – високою і щільною огорожею до двох метрів, зробленою з розколотих навпіл уздовж стовбурів сосон, що виросли у гущині лісу й висохли через надмірну густоту насаджень на квадратному метрі. З деревини сосни виготовляють високоякісний папір. У соснових борах будують профілакторії для хворих, адже повітря в них цілюще. Народ завжди з повагою ставився до дерев, природи. І не лише в обрядах, піснях та в побуті згадується сосна. Це дерево привертало увагу наших поетів і прозаїків, які оспівали це чудодійне дерево. От і сьогодні ми почнемо вивчати дуже цікаве оповідання, в якому зустрінемося і з незвичним образом-дійовою особою - сосною»?

а) творчі усні та письмові роботи; б) підготовку до сприймання твору; в) словникову роботу;

г) бесіду за змістом оповідання; д) застосує окремі елементи тексту твору.

12. На якому етапі вивчення коротких біографічних відомостей можна запропонувати семикласникам літературну вікторину такого змісту:

- Коли народився майбутній письменник?(27 серпня 1856 року);

- За гороскопом І.Франко (Діва)?

- Яким ріс малий Івась? (Розумним, допитливим);

- Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні);

- Іван Франко розпочав навчання, коли йому виповнилося (Шість років)?

- Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка);

- Яка подія сталася з І.Франком у липні 1877 року? (Арешт);

- Твір І.Франка, який вважався «особистим» для нього? («У кузні»);

- Найулюбленішими пристрастями І.Франка були? (Рибалка, рибництво, мандрівка);

- Герой письменника, який зустрічається у багатьох його творах? (Мирон);

- В якому місті похований видатний письменник? (Львів).

а) на етапі актуалізації опорних зань; б) на етапі засвоєння нових знань; в) на етапі повторення та узагальнення відомостей про життя і творчість письменника; г) на етапі контролю і корекції знань про письменника.

13. Сприймання і розуміння учнями ліричних творів зумовлюється багатьма факторами, КРІМ:

а) особливостями ліричного твору; б) музичним супроводом; в) загальним розвитком учнів, їхнім життєвим досвідом; д) характером ідейного змісту твору.

14.«Мати – найдорожча у світі людина. До неї син і донька йдуть зі своїми радощами й болями, сумнівами й успіхами, помилками й образами. З нею можна порадитися, поділитися турботами, покаятися ій у гріхах. Материнська любов і ласка безмежні і всепрощаючі. Вона любить свою дитину такою, як вона є: успішну, розгублену, творчу, працьовиту, і навпаки. Матерів не вибирають, як рідний край і рідну землю. Мати піде на будь-яку самопожертву заради щастя і добра своєї дитини. Це добре знав і усвідомлював В.Симоненко, такою рідною і близькою була для нього мати – Ганна Федорівна Симоненко – Щербань, людина з щирою поетичною душею, закохана в народну пісню, проста селянка, яка зуміла передати все це своєму єдиному синові, виховуючи його за мудрими заповідями народної педагогіки. Природа щедро наділила Ганну Федорівну: був у неї зошит «Перлини поміж людей», куди записувала прислів’я, приказки, перекази й легенди, почуті у рідних Біївцях, дещо з того зошита склала й сама. Мати завжди була для поета світлим образом, джерелом мудрості людської, турботи й тривог. Такою вона й увійшла у поезії Василя Симоненка». Таким вступним словом можна підготувати семикласників до сприймання поезії:

а) В.Симоненка «Лебеді материнства»; б) В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»; в) В.Симоненка «Пісня про рушник»; г) В.Симоненка «Два кольори».

15. Драма як літературний рід володіє специфічним змістом, сутністю якого є:

а) розповідь про вигадані, часом фантастичні події; б) розповідь про реальні події, свідком чи учасником яких був оповідач; в) відображення почуттів і переживань особистості, викликані спогляданням певних об’єктів дійсності; г) віддзеркалення суперечностей дійсності через стосунки людей та їх індивідуальні долі.

16. Вибери всі правильні відповіді. Специфіку драми як роду літератури визначає:

а) характер конфлікту; б) способи сюжетної організації; в) драматичне повіствування; г) мовні характеристики дійових осіб; д) побудова дії; е) присутність автора-оповідача.

17. Повноцінне сприймання якого фольклорного твору обов’язково потребує мелодію:

а) легенда; б) преказ; в) пісня; г) драма; д) притча.

18. Повноцінне сприймання загадок учнями під час аналізу можливе за умови:

а) розгляду їх як засобу розвитку уяви, мислення; б) особливої уваги до їхньої художньої форми;

в) розгляду їх як засобу, що вчить школярів доводити, вміло аргументувати свої думки; г) поглиблення знань учнів на новому матеріалі, не дублюючи знайомі їм види роботи.

19. На якому етапі роботи над казкою «Фарбований Лис» І.Франка у 5 класі доцільно провести бесіду такого змісту: «Де і як провів дитячі роки І.Франко? Які дві сили вплинули на формування його характеру? Чому І.Франка називають «титаном праці?»:

а) творчі усні та письмові роботи; б) застосування окремих елементів аналізу тексту твору;

в) словникова робота; г) підготовка до сприймання; д) бесіда за змістом прочитаного.

20. Картина І.Айвазовського „Чумацька валка” яскраве унаочнення:

а) коломийок; б) козацьких пісень; в) бурлацьких пісень; г) історичних дум; д) чумацьких пісень.

21. Змоделюй фрагмент уроку, у якому представ аналіз ліричного твору (Твір на вибір студента)