Методи макроекономічного аналізу. Макроекономічні моделі

Методи макроекономіки – це сукупність засобів, прийомів вивчення предмета даної науки, тобто конкретний набір інструментів.

1. Метод наукової абстракції виявляється у створенні економічних теорій окремих економічних процесів, із використанням економічних законів, категорій і принципів функціонування національної економіки. Він поєднує в собі два основних прийоми – індукцію і дедукцію. Індукція – це побудова теорії виходячи з фактів. Дедукція – це одержання певних фактів виходячи з теорії.

2. Системний метод – визначає взаємозв'язок і взаємоположення окремих складових національної економіки, а також її структуру.

3. Діалектичний метод – означає єдність кількісного і якісного аналізів, розвиток явищ і процесів, подолання протиріч. Є загальним методом пізнання економічного життя суспільства. Будь-яке явище розглядається з різних боків, із виділенням причини і наслідку, кореляційної залежності.

Широке застосування в макроекономіці знаходять кількісні методи, які допомагають йти від відомих фактів до невідомих. При цьому використання цих методів опирається на моделювання макроекономічних процесів.

Аналіз макроекономічної системи на основі моделей проходить із застосуванням генетичного і функціонального підходів.

ex post- національне рахівництво;

ex ante - прогностичне моделювання.

Ex post (генетичний) аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціювала і які результати досягла. На основі результатів ex post аналізу робиться корегування макроекономічних концепцій та розробка нових.

Аналіз ex ante (функціональний) - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета ex ante аналізу визначити, які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.

У макроекономіці широко використовуються економічні моделі – це спрощений опис різноманітних економічних процесів, що відбуваються в економічному житті суспільства.

Для побудови макроекономічної моделі необхідно використовувати ряд найбільш істотних чинників, придатних для макроаналізу конкретної економічної проблеми на певний період часу.

Моделі можуть бути графічні, табличні й економіко-математичні. Проте, головне в них - спроможність відображати реальну економічну дійсність.

При побудові моделі використовуються екзогенні (зовнішні) і ендогенні (внутрішні) перемінні.

Екзогенні перемінні – це вихідні дані, одержані до побудови моделі.

Ендогенні перемінні – це дані, одержані всередині моделі в ході розв'язання певної задачі.

Розрізняють позитивну і нормативну макроекономіку. Позитивна макроекономіка – аналізує реальне функціонування економічної системи. Нормативна макроекономіка – визначає, які чинники бажані, а які негативні, тобто має рекомендаційний характер.