Методичні вказівки. З дисципліни «Інвестиційне право» для студентів 4 курсу вечірньої форми навчання

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З дисципліни «Інвестиційне право» для студентів 4 курсу вечірньої форми навчання

Семінарське заняття №1

Поняття, суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності

Питання для обговорення

1. Зміст та поняття інвестиційної діяльності, форми інвестиційної діяльності.

2. Поняття інвестицій, види інвестицій.

3.Інвестиційні правовідносини, поняття та види.

4. Суб'єкти інвестиційних відносин, права, обов’язки та відповідальність.

5. Інвестиційний договір як основний документ, що регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності.

6. Об’єкти інвестиційної діяльності.

Методичні вказівки

При відповіді на перше питання студенту потрібно розкрити економічний та правовий зміст інвестиційної діяльності. Надати визначення відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність». Далі потрібно розкрити види інвестиційної діяльності залежно від суб’єктів інвестиційної діяльності, джерел інвестування та форм власності, форми залежно від об’єктів інвестування. Охарактеризувати зміст кожної форми здійснення інвестицій.

При відповіді на друге питання потрібно надати визначення інвестицій відповідно до ст.1 Закону «Про інвестиційну діяльність». Окремо слід зазначити, що інвестиції це економіко-правова категорія, що застосовується в різних галузях права та інших суспільних науках (економічних, зокрема). Інвестиції – майнові та інтелектуальні цінності, що мають грошову оцінку та вкладаються в об’єкти господарської діяльності та інші сфери суспільної діяльності (науку, культуру, охорону здоров’я та ін.) з метою досягнення певного соціально-економічного ефекту, в тому числі отримання прибутку. Слід зазначити, що поняття інвестиції тісно пов'язане з поняттям власності, оскільки включає також право володіння, користування та розпорядження рухомим і нерухомим майном, що вкладається в об'єкт інвестування і є результатом інвестиційної діяльності. В зв’язку з тим, що інвестиції є неоднорідними, тому постає проблема їх класифікації. Студенту слід навести оcновні критерії класифікації інвестицій за різними ознаками.

При відповіді на наступне питання слід зазначити, що правовідносини, що виникають з приводу та в процесі здійснення інвестиційної діяльності (реалізації інвестицій), умовно можна називати інвестиційними правовідносинами. Інвестиційні правовідносини є різновидом господарських правовідносин, що мають особливості, пов'язані зі специфікою інвестиційної діяльності як різновиду господарської діяльності. Так до родових ознак інвестиційних відносин слід віднести: 1) поєднання в них організаційних та майнових елементів; 2) збалансоване врахування публічних та приватних інтересів у процесі здійснення інвестування; 3) безпосередня участь в інвестуванні суб’єктів господарювання (у ролі інвесторів, виконавців, посередників, фінансових установ, що надають кошти для інвестування).

Видовими ознаками відносин з інвестування є: обов’язкова присутність особливого суб’єкта – інвестора зі специфічними гарантіями та значний ступінь державного регулювання.

Узагальнивши ознаки інвестиційних правовідносин, студенту потрібно дати визначення інвестиційних відносин:

При відповіді на четверте питання слід зазначити, що суб'єктами інвестиційних правовідносин є інвестори та інші учасники інвестиційної діяльності. На надати визначення суб’єктам відповідно до закону. Крім інвесторів учасниками інвестиційних правовідносин можуть виступати: виконавці, банки та інші фінансові структури, що надають кошти для вкладення інвестицій; інвестиційні інститути, серед яких чільне місце посідають інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, довірчі товариства (виконують роль фінансових посередників на ринку інвестицій); органи державного, регіонального, галузевого, міжгалузевого тощо господарського управління (господарські міністерства та відомства, виконкоми місцевих рад, господарські об'єднання тощо); органи державного регулювання в сфері інвестиційної діяльності. О. Р. Кібенко вирізняє ще таких учасників інвестиційних правовідносин, як одержувач інвестицій (особа, яка отримала від інвестора у власність або в користування майно, майнові права та інші цінності, що мають ринкову вартість, і використовує їх у власній господарській діяльності, включаючи подальше інвестування) та інвестиційний посередник (суб'єкт підприємницької діяльності, що на договірних підставах отримав від інвестора майно, майнові права та інші цінності для подальшого інвестування, яке здійснюється на професійних засадах).

Окремо слід зупинитись на правах та обов’язках суб’єктів інвестиційних правовідносин, що характеризують їх правовий статус.

В наступному питанні студенту потрібно зосередитись на об’єктах інвестиційної діяльності. Так об’єктом інвестиційної діяльності є все те, з приводу чого між суб’єктами формується певний правовий зв’язок., законодавче визначення об’єктів міститься у ст.4 Закону «Про інвестиційну діяльність».

При відповіді на наступне питання потрібно зазначити, що, основним правовим документом, що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону, є договір, який в юридичній літературі визначається як інвестиційний. Він є правовою формою взаємовідносин між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності. Далы студенту потрібно надати визначення предмету інвестиційного договору, яким є інвестиція та навести приклад форм інвестицій. Слід зазначити, що докладніша класифікація інвестиційних договорів проведена О. М. Вінник. Зокрема вона визначила їх залежно від кількості сторін інвестиційного договору, за критерієм оплатності, за часом виконання і за деякими іншими ознаками та ін. Студенту слід невести приклади таких договорів відповідно до класифікації. Інвестиційному договору притаманна також і специфічна функція – опосередкування відносин, що складаються між інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності і спрямовані на здійснення інвестицій. Окремо, слід зупинитись на формі інвестиційного договору та зазначити, що він, як правило, укладається в письмовій формі, як і інші види господарських договорів. Чинне законодавство передбачає такі види письмової форми, що застосовуються при укладенні інвестиційних договорів: повна письмова форма, яка включає комплект необхідних для укладання договору документів; скорочена письмова форма, яка має вигляд комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення договірного зв'язку, якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін; договір приєднання — умови договору заздалегідь визначені та не підлягають коригуванню. Наприклад, придбання акцій новоствореного або діючого акціонерного товариства шляхом передплати; нотаріальна форма, яка застосовується у разі придбання нерухомого майна, а також продажу в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств (їхніх структурних підрозділів), застави нерухомого майна тощо.

Окремо студенту слід зупинитись на змісті інвестистиційного договору, як власне господарського – сукупності його умов. Потрібно зазначити, що на практиці застосовуються такі способи укладання інвестиційних договорів: шляхом торгів (тендерів) на реалізацію майна, робіт, послуг (договір укладається з покупцем, що запропонував найвищу ціну за майно, роботи чи послуги); шляхом тендерів на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг (договір укладається з тим продавцем/виконавцем, що запропонував найнижчу ціну за необхідні замовнику роботи чи майно); шляхом переговорів (підписання між сторонами протоколу про наміри чи предконтрактного договору); шляхом надсилання зацікавленою стороною проекту договору своєму майбутньому контрагенту.