Виконання графічної частини проекту

3.1.План будинку (типового поверху) виконується в такій послідовності:

Ø Викреслюється сітка координаційних вісей. У відповідності з ГОСТ 21.101-93 вісі будинку наносять тонкими штрих пунктирними лініями з довгими штрихами. Їх позначення записують у кружках діаметром 12 мм, які обводять безперервною тонкою лінією. Розмір шрифту для позначення координаційних вісей приймають в 1,5; 2,0 рази крупніше ніж цифри розмірних чисел, які застосовують в тих самих кресленнях.

Ø Координаційні вісі позначають арабськими цифрами, прописними літерами українського алфавіту, за виключенням літер З, Й, О, Х, Ь, Ч. Цифрами зазначають координаційні вісі, розташовані з боку будинку, який має більшу кількість вісей. Послідовність цифрових та літерних позначень координаційних вісей приймають за планом зліва направо і знизу вгору. Позначення координаційних вісей, як правило, наносять по лівому і нижньому бокам плану будинку. Поза габаритів плану поверху проставляють 3 ланцюжка розмірів:

1-й – прив’язка простінків і зовнішніх граней стін до координаційних вісей, розміри простінків і прорізів. Для проємів з чвертками розміри показують по найменшому значенню прорізу;

2-й - відстань між всіма координаційними вісями;

3-й – габаритні розміри будинку (відстань між крайніми координаційними вісями).

Для панельних, каркасно-панельних будинків проставляють другий ланцюжок розмірів. Розмірну лінію першого розмірного ланцюжка проводять від контуру плану на відстані 10 – 30 мм. Відстань між суміжними ланцюжками приймають 6 – 10 мм, останньою розмірною лінією і кружками – 5мм. Діаметр кружків для зазначення вісей приймають 8 – 10мм.

Ø Усередині плану поверху проставляють розміри: прив’язка стін і перегородок до координаційних вісей або поверхні стін, товщина стін і перегородок, розміри приміщень, розміри прорізів у внутрішніх стінах і стаціонарні перегородки. Розміри двірних прорізів в перегородках на планах не показують. Для обмеження розмірних ліній на їх пересіченні з лініями контуру, виносними, осьовими та іншими застосовують засічки у вигляді короткого штриха довжиною 2 – 4 мм, проведеного основною лінією з ухилом вправо під кутом 45° до розмірної лінії.

Ø На планах поверхів наносять і вказують: площі приміщень, в нижньому правому куті в м² з точністю до двох десятинних знаків і підкреслюють безперервною товстою лінією; умовні марки віконних блоків (ОК1, ОК2 тощо), типи заповнення прорізів дверей (в кружках діаметром 5 мм); типи перемичок. При нестачі місця для напису найменувань приміщень допускається приводити їх площі в експлікації приміщень (форма 2 ГОСТ 21.501-93, виключаючи останню графу). Номери приміщень проставляють на планах в кружках діаметром 7-8 мм або овалах. Контури перетину несучих стін і колон обводять безперервною основною лінією, товщиною 0,5-1,4 мм. Контури перетину перегородок обводять основною лінією товщиною 0,6-1,0 мм. На перетинах наносять умовні позначки матеріалів, при цьому стіновий матеріал, який є для даного будинку переважним, умовними позначками не виділяють, додатковий матеріал штрихують. Вказують місце і напрямок розрізу.

Ø На кресленнях планів розміщують: відомості прорізів дверей (форма 3 ГОСТ 21.501-93), відомість перемичок (форма 4 ГОСТ 21.501-93), специфікацію елементів заповнення прорізів, специфікацію перемичок (форма 1 ГОСТ 21. 104-79 або ДСТУ Б А.2.4-7:2009, ДСТУ Б А.2.4-4:2009).

3.2. План першого поверху будинку виконується аналогічно плану 2-5 поверхів. Замість плану першого поверху для житлових будинків може бути виконано тільки фрагмент вхідного вузла з зазначенням координаційних вісей будинку, залізобетонної плити входу і вхідних сходинок.

3.3. Креслення перекриття включає в себе схему розташування панелей перекриття (для безкаркасних будинків) і схему розташування елементів перекриття (для каркасних будинків), вузли і специфікації збірних залізобетонних елементів. План зображують у вигляді горизонтального розрізу січною плоскістю, розташованої на рівні верху основної конструкції даного перекриття.

На схемі розташування збірних елементів конструкцій перекриття показують:

­ координаційні вісі будинку, позначення цих вісей, відстань між ними та крайніми вісями;

­ умовні або спрощенні зображення елементів збірних конструкцій будинків та зв’язки між ними;

­ марки елементів збірних конструкцій, монолітні ділянки та з’єднувальні вироби;

­ розміри отворів ті їх прив’язку.

Допускається в схемах розташування застосовувати позиційні позначки елементів арабськими цифрами або спрощенні марки, які складаються з умовних літерних позначок найменувань елементів (ГОСТ23009, ГОСТ 26047-83, ДСТУ Б А.2.4-4:2009) з додаванням порядкового номеру.

Елементи перекриття – панелі, балки, площадки, козирки, монолітні ділянки наносяться на кресленнях безперервною основною лінією, а контури шахт, каналів, отворів, несучі стіни, колони, балки – безперервною тонкою лінією.

3.4. Схема розташування панелей (елементів) покриття цивільних будинків виконується аналогічно схемам перекриття (3.3.).

3.5. План покрівлі (даху) виконується згідно ГОСТ 21.501-93, на плані покрівлі наносять:

­ - крайні координаційні вісі з зазначенням відстані між ними, вісі у деформаційних шви, у водозливних лійок;

­ - марки парапетних плит, елементів металевих огороджень покрівлі (даху), пожежні дробини, інших устроїв і елементів;

­ - єндови, коньки, водоприймальні воронки (безперервні тонкі лінії товщиною S/2);

­ - виходи на дах, ліфтові і вентиляційні шахти, труби;

­ - координаційні вісі в місцях уступів в плані і перепадів висот.

3.6. При використанні крокв’яного даху необхідно виконати план даху і схему розташування крокв.

На схемі розташування крокв показують:

­ крайні координаційні вісі і відстань між ними;

­ розташування основних, діагональних крокв, нарожників, кобилок, прогонів, мауерлати і їх перетини;

­ відстань між кроквами;

­ місця розташування слухових вікон.

При виконанні плану крокв необхідно враховувати місця проходження ліфтових і вентиляційних шахт і тощо.

На плані даху вказують:

­ крайні координаційні вісі будинку і відстань між ними;

­ координаційні вісі, що проходять біля водозливних труб, прив’язку водозливних труб до координаційних вісей;

­ слухові вікна;

­ труби, шахти та тощо.

3.7. Порядок виконання схеми розташування елементів фундаментів:

­ з плану будинку перекреслюють сітку координаційних вісей і переносять без змін їх позначення;

­ до координаційних вісей прив’язують розміри ширини підошви фундаментних подушок;

­ викреслюють лінії краю фундаментних подушок;

­ викреслюють лінії краю фундаментних подушок з урахуванням прив’язки до координаційних вісей і обводять їх безперервною основною лінією, товщиною 0,8-1,0мм;

­ вздовж поперечних і повздовжніх координаційних вісей розкладають фундаментні подушки в залежності від їх довжини;

­ показують монолітні ділянки між фундаментними подушками (якщо вони є), проставляють розмір монолітної ділянки.

Уступи в місцях перепаду відміток закладання підошви фундаментів зображають штрих пунктирною лінією товщиною 1,2-1,5 мм і прив’язують до ближньої координаційної вісі.

Показують положення і зазначення лінії перетину фундаментів і стін підвалу. Перетин зазначають арабськими цифрами. Таке саме зазначення наносять на кресленні перетину.

На схему розташування елементів фундаментів наносять маркировку фундаментних плит на полиці-виносці (типа ФЛ1, ФЛ2 тощо) і наносять висотні відмітки підошви фундаментів під полицею лінії-виноски.

Складають специфікацію збірних залізобетонних і бетонних елементів за формою 1 ГОСТ 21.104-79, ДСТУ Б А.2.4-4:2009. Масу менш 50кг і елементи монолітних конструкцій не вказують.

Поперечний перетин фундаментів виконують в масштабі 1:50. Контури перетину обводять безперервною основною лінією товщиною 1,2-1,5мм і наносять умовні графічні позначення матеріалів. Гідроізоляцію зображають умовно безперервною лінією товщиною до 2мм, супроводжують надписом з зазначенням її конструкції.

На кресленні перетину проставляють позначки координаційних вісей, ширину підошви фундаменту, товщину фундаментних стінових блоків і стіни будинку з прив’язкою розмірів до координаційних вісей, наносять знак висотних відміток і проставляють відмітки підошви фундаменту, обрізу, рівня підлоги першого поверху, рівня планування ґрунту, горизонтальної ізоляції, відмостки, її склад.

3.8. При виконанні розрізу будинку положення уявної вертикальної площини розрізу приймають звичайно з таким розрахунком, щоб до зображення попадали прорізи вікон, входи до будинку, сходинкова клітина.

Лінію перетину вказують на кресленні плану. Положення січної площини зображають розімкнутою лінією товщиною 1 – 1,5мм.

При складному розрізі штрихи проводять також біля перегибів лінії перетину. Початковий і кінцевий штрихи не доводять на 2 – 8мм до контуру зображення при наявності розмірних ліній – на 15 – 30мм. На відстані 2 – 3мм від кінця на початковому і кінцевому штрихах проставляють стрілки, які вказують направлення погляду. Біля стрілок з зовнішньої сторони по відношенню до відповідних контурів зображення проставляють одну і теж арабську цифру або прописну літеру алфавіту. Над розрізом розміщують надпис по типу «1-1», «Розріз А-А».

З видимих елементів на розрізах зображують тільки елементи конструкцій будинку, які знаходяться безпосередньо за уявною площиною розрізу.

На розрізах будинку без підвалу ґрунт і елементи конструкцій, які розташовані нижче фундаментних балок і верхньої частини стрічкових фундаментів, не зображають.

При виконанні розрізів житлових будинків бажано, з навчальною метою, схематично показувати конструктивне рішення підпілля або підвалу. Перетин фундаментів виконують згідно п.2.10.

Підлогу на ґрунті зображують одною суцільною лінією товщиною 1 – 1,5мм; підлогу на перекритті і покрівлю зображують одною суцільною тонкою лінією незалежно від кількості шарів та їх конструкції.

Склад і товщину шарів покриття вказують у виносних надписах. Якщо в декількох розрізах зображають покриття, які не відрізняються по складу, виносний надпис надають тільки на одному з розрізів, в інших надають посилання на розріз, який містить повний виносний надпис.

3.9. Графічно розріз оформлюється наступним чином:

­ проводяться вертикальні координаційні вісі капітальних стін, колон, ув’язаних з місцем проходження січної площини – по плану будинку;

­ перпендикулярно координаційним вісям наносять горизонтальну лінію рівня підлоги першого поверху (відмітка 0,000);

­ від лінії рівня підлоги першого поверху уверх відкладають висоти поверхів і проводять горизонтальні лінії рівній підлоги всіх поверхів, верха дахового перекриття, парапетів та т.ін.;

­ у відповідності з прив’язкою стін до координаційних вісей (по плану) вказують товщину зовнішніх і внутрішніх стін;

­ від лінії рівня підлоги вниз відкладають розміри товщини підлоги, панелей перекриття і проводять горизонтальну лінію стелі поверху;

­ позначають в зовнішніх і внутрішніх стінах віконні та дверні прорізи за раніше підібраними розмірами. Відстань від підлоги до низу вікон приймають, як правило, в межах 770 – 970мм в залежності від висоти поверху і призначення будинку.

Після попереднього розрахунку приступають до побудови розрізу сходинкової клітини: наносять поверхові та міжповерхові площадки, сходинкові марши, огородження сходинкових маршів.

На кресленні розрізу будинку наносять всі розміри і відмітки, які необхідні для визначення положення будь-якого конструктивного елементу. Усередині габаритних контурів розрізу проставляють:

­ відмітки чистої підлоги поверхів та площадок;

­ відмітку низу плит покриття верхнього поверху для багатоповерхових будинків;

­ товщину стін та їх прив’язку до координаційних вісей будинку;

­ марки елементів, не замаркірованих на планах і фасадах;

Поза габаритних контурів розрізу проставляють:

­ відстань між всіма координаційними вісям;

­ відмітку верху стін, карнизів, уступів стін;

­ розміри і прив’язку (по висоті) прорізів в стінах.

Для прорізів з чвертями розміри вказують по найменшому значенню.

На кресленнях розрізів житлових та громадських будинків проставляють:

­ - відстань від верху прорізу верхнього поверху до верху парапету або карнизу;

­ відмітки площадок зовнішніх сходив;

­ верх вентиляційних шахт, конька даху.

3.10. Креслення фасадів будинків виконують у відповідності до ГОСТ 21.501-93 і ГОТС 21.502-93, ДСТУ Б А.2.4-4:2009. Вихідними даними для компоновки фасаду є плани і розрізи будинку. Всі попередні побудування виконуються тонкими лініями.

За планами і розрізами визначають розміри габаритного прямокутника фасаду і розміщують його в масштабі над планом будинку. На нижній габаритній стороні прямокутника відмічають положення характерних координаційних вісей, віконних та дверних прорізів і простінків. Через отримані точки проводять вертикальні прямі. На вертикальній стороні габаритного прямокутника по висотним розмірам і відміткам, знятим з розрізу будинку, проставляють відмітки низу і верху віконних та дверних прорізів, низу і верху плит балконів та лоджій, цоколю, парапету і т.ін. Будована сітка вертикальних і горизонтальних прямих визначає основні контури фасаду, проємів балконів, лоджій та т.ін. Послідовно на фасаді наносять віконні рами, двері, огородження лоджій і балконів, вентиляційні, димохідні труби, парапетні огородження, лінії розрізи стіни на крупні блоки і панелі.

Товщину ліній креслення приймають:

­ контур землі – 0,6 – 0,8мм;

­ контури фасаду, розрізів, огороджень та плит балконів та лоджій, цоколю, сходинок та т.ін. – 0,4 – 0,6мм;

­ заповнення прорізів, розрізка стін, деталі оздоблення фасаду – 0,2 – 0,3мм.

На фасадах наносять і вказують:

­ координаційні вісі будинку, які проходять в характерних місцях фасадів (крайні, біля деформаційних швів, в місцях уступів та перепадів висот);

­ відмітки рівня землі, вхідних площадок, верху стін, низу і верху прорізів;

­ типи заповнення віконних прорізів, якщо вони не входять до складу елементів збірних конструкцій;

­ зовнішні пожежні та евакуаційні сходи.

ДЕТАЛІ ОСНОВНИХ КОНСТРУКТИВНИХ ВУЗЛІВ ПЛАНУ І РОЗРІЗУ.

4.1. За вказівкою керівника проекту студент виконує 4-и вузла плану і розрізу в масштабі 1:10, 1:20. Доцільно зображення вузла розміщати на одному листі з планом або розрізом.

4.2. Підставою для розробки вузлів є альбоми типових деталей, робочі креслення проектів, інша нормативно-довідкова література. Використання вузлів з підручника не рекомендується.

4.3. При використанні виносного елементу з зображенням вузла конструкції відповідне місце на основному зображенні обводять суцільною тонкою лінією (коло, овал) і вказують на полиці лінії-виноски порядковий номер римською або арабською цифрою, або літерне зазначення виносного елементу.

4.4. Допускається при посиланні на вузол, зображений в перетині по відношенню до основного зображення, тобто в іншій проекції, проводити лінію-виноску з насічкою, потовщеною прямою лінією в місці розташування сікучої площині.

4.5. Якщо зображення вузла розміщено на іншому листі основного комплекту робочих креслень, то під поличкою лінії-виноски вказують номер листа, на якому розміщено це зображення.

4.6. Порядковий номер або літерне зазначення біля зображення вузла наносять в кружку. Кружки виконують в дві лінії: зовнішня – суцільна тонка, внутрішня – основна. Діаметр внутрішнього кола приймають від 10 до 14мм в залежності від масштабу, розмірів зображення і від щільності заповнення листа. Діаметр зовнішнього кола приймається на 2мм більше від внутрішнього. Кружки наносять тільки на кресленнях вузлів. Їх розташовують над зображенням вузла або справа від нього в безпосередній близькості.

СХЕМА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ДІЛЯНКИ.

5.1. В основу розробки схеми генерального плану ділянки приймається: викопіровка з генплану району (генплан ділянки для громадських будинків), план ділянки в горизонталях (розрахунково-графічне завдання №3 з геодезії), ДСТУ Б А.2.4-6:2009 «Правила виконання робочої документації генеральних планів».

Правила оформлення креслень генплану повинні відповідати стандартам СПДС, а в частині умовного зображення і зазначення – вимогам ГОСТ 21.106-93 і ГОТС 21.108-93.

Масштаби зображення приймаються 1:500 або 1:1000.

5.2. Деталіровка генплану починається з правильної орієнтації будинку по відношенню до сторін світу і побудови троянди вітрів для даного району будівництва по повторенню і направленню вітру (ДСТУ Н Б В.1.1-27:2010). При розміщенні будинку на генплані слід враховувати протипожежні і санітарні норми розривів.

5.3. До проектуємого будинку передбачаються пішохідні підходи (тротуари приймають шириною 1,5 – 3,0м) і під’їзди (ширина шляхів приймається в залежності від інтенсивності руху транспорту 3,5 – 6,0м). При необхідності виконуються площадки для розвороту і стоянки гостьових автомашин.

5.4. На території ділянки необхідно передбачати дитячі ігрові площадки, спортивні площадки, площадки для відпочинку та т.ін. Перелік площадок і їх розміри за ДСТУ.

5.5. Одночасно з розміщенням доріг і тротуарів вирішують питання озеленення території. Посадка дерев і чагарників передбачається вздовж доріг та тротуарів, окремими місцями в зоні відпочинку. Вільна територія засіються багатолітніми травами.

5.6. Закінчують роботу по генплану підрахунком техніко-економічних показників (для викопіровка з генплану не виконується).

ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ГЕНПЛАНУ

Найменування показників	Кількість	Примітка
1. Площа ділянки	кв.м.
2. Площа забудови будинками і спорудами	кв.м
3. Площа проїздів, тротуарів, господарчих площадок	кв.м.
4. Площа автостоянок	кв.м.
5. Площа дитячих ігрових і спортивних площадок	кв.м.
6. Площа озеленення	кв.м.

5.7. Всі будинки і споруди на генплані нумеруються арабськими цифрами, які проставляють в нижньому правому куті зображення.

5.8. На генплані показують і зображають:

­ габаритні розміри ділянки в м.;

­ розміщення проектуємих і існуючих будинків і споруд;

­ фактичні і проектні відмітки кутів будинку (відмітки зовнішнього краю навколишньої відмостки);

­ відмітку чистої підлоги першого поверху;

­ прив’язку проектуємого будинку до існуючих будинків або до лінії забудови;

­ автомобільні дороги і тротуари;

­ озеленення і елементи благоустрою.

Контури проектуємого будинку обводять суцільною основною лінією з зазначенням прорізів зовнішніх дверей, існуючих – суцільною тонкою лінією.