Сучасні методи виробництва основних будівельних роб

До основних будівельних робіт відносяться земляні, кам’яні, бетонні і монтажні.

Земляні роботи пов’язані з розробкою, переміщенням грунтів. Розробку ґрунту ведуть механічним, гідромеханічним, вибуховим або комбінованим способами. При механічному способі грунти розробляють екскаваторами (одно- або багатоковшовими) і землерийно-транспортними машинами (скреперами, бульдозерами, грейдерами). Більше 80% обсягу земельних робіт виконуються за допомогою таких способів.

Гідромеханічний спосіб розробки полягає в руйнації земляного шару струменем води з гідромоніторної установки, а пульпа, що утворюється, відсмоктується землесосним снарядом і по напірних проводах транспортується у відвал. Цей засіб доцільний при ґрунтах, що легко розмиваються, і наявності джерела води.

Вибуховий спосіб розробки полягає в руйнації земляного матеріалу і переміщенні зруйнованої породи за рахунок енергії вибуху. Цей спосіб застосовується при устрої котлованів і траншей у скельних і мерзлих ґрунтах, при руйнації старих будинків і споруджень.

Кам’яні роботи ведуть при влаштуванні фундаментів, стін і т.п. В залежності від матеріалів кам’яні кладки розділяють на бутову (з природних каменів неправильної форми), тесову (із природних саманних або пиляних каменів), цегельну (із глиняної або силікатної цегли), дрібноблочну (із дрібних керамічних і бетонних блоків), облочну (із крупних керамічних і бетонних блоків). Кладку ведуть рядами, зв’язуючи камені розчином. Зазори з суміжними каменями, заповнені розчином, називають швами, процес кладки складається з основних операцій (подача, розкладка каменів, розрівнювання розчину, укладка каменів) і допоміжних (установка порядовок - рейок із різноманітними по висоті мітками кладки, причалок - шнура між двома порядовками, переливання розчину, перевірка правильності кладки за рівнем і відвісом). Кам’яну кладку виконує ланка мулярів (2-6 чол.) або бригада (при великому фронті робіт).

Бетонні роботи проводяться при влаштуванні бетонних і залізобетонних (збірних і монолітних) конструкцій. Процес зведення 6удинків і споруджень із монолітного залізобетону складаєтьсяз взаємозалежних заготівельних (виготовлення опалубки, арматурних каркасів, готування бетонної суміші) і будівельних процесів (установка опалубки, монтаж арматури, транспортування, укладка й ущільнення бетонної суміші, догляд за бетоном, розбирання опалубки). Опалубка (форма) повинна відповідати проектним обрисам фундаменту, що бетонується. Вона буває дерев’яною, металевою, дерев’яно-металічною, залізобетонною й ін. За конструктивно-функціональними ознаками опалубку розділяють на розбірно-переставну, підйомно-переставну, блоки-форми, невилучну.

Арматурні вироби (сітки, плоскі і просторові каркаси) виготовляють на спеціалізованих заводах або в арматурних цехах заводів збірного залізобетону і збирають у каркаси безпосередньо на будівельному майданчику, а потім за допомогою кранів встановлюють у конструкцію. Бетонну суміш виготовляють на бетонних заводах, транспортують до місця укладки автосамоскидами або автобетоновозами і вивантажують безпосередньо на місце укладки або в особливі пристосування (бадді), що подаються кранами до місця укладання. В даний час для подачі бетону до місця укладки застосовують бетононасоси.

Ущільнення бетонної суміші виконується шарами шланговими вібраторами протягом 30-40 с до появи на поверхні цементного молока. Забетоновану конструкцію необхідно якийсь час охороняти від впливу вітру і прямих сонячних променів, укривати мішковиною, тирсою, систематично поливати, підтримуючи поверхню вологою.

Монтажні роботи - це індустріальний механізований комплексний процес зведення будинків і споруджень із готових бетонних, залізобетонних, азбестоцементних, дерев’яних, металевих конструкцій, блоків або об’ємних елементів. Удосконалення монтажних процесів пов’язано з застосуванням нових прогресивних конструкцій (трьохшарових стінових і покрівельних, сталевих і алюмінієвих панелей з ефективними утеплювачами, трубчастих конструкційних покриттів, нових синтетичних герметиків для замазування стиків), а також із підвищенням рівня їхньої технологічності.

Технологічний процес монтажу будинків і споруджень складається з транспортних (доставка і завантаження, складування конструкцій), підготовчих (перевірка якості конструкцій, такелажних засобів і пристосувань, збільшувальне складання конструкцій і підготування їх до монтажу) і власне монтажних процесів (строповка, підйом, установка, закріплення конструкцій і замазування стиків). Засоби монтажу залежать від проектних рішень, типу і вантажопідйомності монтажних машин і ступеня технологічності будівельних конструкцій.

Розрізняють такі засоби монтажу: дрібноелементний (конструкцію збирають з окремих елементів); поелементний (складання ведуть із конструктивних елементів); блоковий (складання ведуть із плоских і просторових блоків). Широке застосування одержали засоби блокового і поєлементного монтажу.

Устаткування для монтажних робіт підрозділяють на такелажне (стропи, траверси й інші захватні пристосування, талі, домкрани; лебідки) і кранове (баштові, козлові, стрілові, самохідні і інші.).