Використання сифонної клізми

Механізм дії. Сифонний метод промивання кишок заснований на використанні принципу сполучних посудин. Сифонна клізма не лише механічно вимиває кал, вона справляє подразнювальну дію на стінки кишок, активізуючи їхню перистальтику.

Показання: відсутність ефекту від очисної та послаблювальних клізм, непрохідність товстої кишки, тяжкі отруєння та інтоксикації.

Слід урахувати, що сифонна клізма — це тяжка процедура для ослабленого хворого. Тому потрібно потурбуватись, щоб голова пацієнта лежала на подушці, верхню частину тіла необхідно прикрити ковдрою, у разі потреби хворого обкласти грілками і стежити, щоб у ході виконання процедури він не промок.

Пацієнта кладуть на край кушетки на лівий бік із зігнутими в колінах і підведеними до живота ногами або на спину. Під таз підстеляють клейонку і пелюшку. Біля кушетки ставлять таз чи відро для зливання промивних вод, відро з водою та кухоль. У разі отруєння використовують воду температури 32—34 °С. При непрохідності кишок — 37—38 °С.

Медичний працівник надягає маску, фартух із пластикату і гумові рукавички. Сліпий кінець товстого кишкового зонда змазує вазеліном і поступово вводить зонд у пряму кишку на відстань 20—30 см. Приєднує перехідну скляну та гумову трубки завдовжки не менше 1 м та лійку.

Тримаючи лійку на рівні тіла хворого в нахиленому положенні, повільно тоненькою цівочкою наповнюють її рідиною, щоб вийшло з трубок повітря. Поступово піднімають лійку над хворим на висоту 1—1,5 м, при цьому вода переходить із системи в кишку. Воду доливають до тих пір, поки не зупиниться її рівень. Лійку опускають нижче рівня хворого, не перевертають її до того часу, поки вода з кишок не заповнить лійку. У такому положенні добре видно пухирці газу, які виходять із кишечника, та шматочки калу. Вміст лійки зливають у таз і знову лійку наповнюють водою. При непрохідності кишечника в разі результативності сифонної клізми спочатку надходять у лійку гази, наступає помутніння промивної води, а згодом калове забарвлення води, надходження шматочків калу. Все це свідчить про ефективність клізми. Процедуру повторюють доти, доки з кишки не припиниться виділення газів і калу. Закінчуючи процедуру сифонної клізми, від'єднують скляний перехідник, гумову трубку та лійку, а гумовий зонд залишають у кишечнику на 15—20 хв для відходження залишків вмісту і газів, опустивши його кінець у таз. Обережно витягають зонд, здійснюють туалет шкіри навколо відхідника та промежини. Транспортують хворого в палату, перекладають його у ліжко і тепло вкривають, у разі потреби зігрівають за допомогою грілок.

Примітка. Після виконання різного виду клізм необхідно продезінфікувати усе використане оснащення, ретельно вимити руки і висушити їх.