Загальні положення. Спеціаліст – освітньо-професійний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-професійного рівня «бакалавр» здобула повну вищу освіту

Спеціаліст – освітньо-професійний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-професійного рівня «бакалавр» здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді управлінської діяльності.

Підготовку спеціалістів за напрямом підготовки «Менеджмент» в Україні розпочато у 1994 році. Значення напряму підвищується у зв’язку зі вступом України до єдиної системи європейських стандартів вищої освіти, започаткованої Болонським процесом і переходом до двох циклового поділу періоду навчання: бакалавр та спеціаліст або магістр.

Професію «менеджер» у 2002 році включено до Державного класифікатора професій ДК 003-95. Додатком № 4 до ДК 003-95 було введено підрозділ 14 «Менеджери», який містить 9 класів менеджерських професій, у 4- х з яких наведено 12 професійних назв робіт, а у 2003 р. Додатком №5 введено ще 8 професійних назв робіт менеджерів.. Це дозволило узгодити формулювання кваліфікації у дипломах випускників-менеджерів всіх рівнів із записами у трудових книжках і сприяло адекватному сприйняттю дипломів менеджерів роботодавцями.

Професійна діяльність спеціаліста на первинних посадах полягає у:

реалізації загальних функцій управління шляхом здійснення переважно евристичних та адміністраторських і частково операторських процедур праці;

прийнятті тактичних і стратегічних рішень в межах своєї компетенції;

тактичному (з елементами стратегії) управлінні первинними підрозділами – лінійними (основна діяльність) або функціональними (кадри, комерційний, транспортний, постачання та збут, зберігання, господарське забезпечення), а також самостійними організаціями на всіх стадіях їх життєвого циклу переважно без або з мінімумом апарату управління (заступник, бухгалтерія);

керівництві підлеглими, компетенція яких не вища за молодших спеціалістів та бакалаврів.

Основні напрями професійної діяльності – організаційно-управлінська, адміністративно-господарська та інформаційно-аналітична. Спеціаліст за умов набуття відповідного досвіду може адаптуватися до таких напрямів суміжної професійної діяльності: економічна, маркетингова, обліково-контрольна, зовнішньоекономічна, освітня, науково-дослідницька.

При реалізації функціональних обов’язків з планування діяльності, фахівці здатні творчо і своєчасно використовувати сучасні стандартні і нетрадиційні методи планування з позицій системного підходу, визначати склад показників і методів оцінки; аналізувати і давати комплексну оцінку різноманітних організаційних, економічних, комерційних процесів підприємства, правильно визначати стан факторів макросередовища; створювати моніторинг конкурентів підприємства на ринку, у тому числі і на світовому; оцінювати конкурентні переваги підприємства, розробляти і обґрунтовувати шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому. Менеджери здатні організовувати співпрацю із суб’єктами ринкового середовища, забезпечувати захист інтересів в системі корпоративного бізнесу, співпрацювати з державними та громадськими інституціями, які забезпечують захист прав споживачів. Фахівці мають навички визначення співвідношення відповідальності і повноважень працівників, визначення та формування центрів відповідальності з урахуванням галузевих особливостей виробництва та виробничих структур; вміють розробляти ефективну маркетингову політику, забезпечувати рекламну діяльність; створювати умови для трудової самореалізації співробітників, добирати та застосовувати різні ефективні стимули.

Випускники мають здатність діагностувати та аналізувати конфліктні ситуації, створювати підлеглим сприятливі умови для розвитку, забезпечувати їх безпосередню участь у різних формах навчання, сприяти зміцненню моральних засад в колективі, орієнтувати колектив на загальнолюдські та корпоративні цінності; здатні створювати та підтримувати гармонійні соціальні мережі ділових та особистісних контактів в системі ділової комунікації і взаємодії, спілкуватись державною та однією з іноземних мов.