Составів на гірці

Процес розформування состава на гірці складається з окремих операцій: заїзд маневрового локомотива під состав; насув состава на сортувальну гірку; розпуск состава з гірки; осаджування вагонів на сортувальних коліях. Тривалість цих операцій визначається згідно з [3] на основі принципової схеми підсистеми розформування (див. рис. 2) з наведеними відстанями між елементами.

Заїзд маневрового локомотива під состав складається з двох напіврейсів: заїзду від горба гірки у тупик і з тупика під состав. Тривалість цієї операції становить ,

де - тривалість відповідних напіврейсів.

Значення розраховуються згідно з [3] за формулою , (10)

де a, b - емпіричні коефіцієнти, які залежать

від довжини напіврейсу (див. табл. 4);

m - кількість вагонів, які переставляють у напіврейсі.

Таблиця 4
Довжина на-піврейсу, м	а, хв	Довжина на-піврейсу, м	а, хв	Довжина на-піврейсу, м	а, хв
141..200	0,90	321.. 380	1,21	1601.. 1700	3,24
201.. 260	1,00	1401.. 1500	2,89	1701..1800	3,43
261.. 320	1,10	1501.. 1600	3,06	1801..1900	3,63

Довжина першого напіврейсу заїзду згідно з рис. 2 дорівнює

де l _н - довжина колії насуву;

l _к - корисна довжина колій; l _г - довжина гор-

ловини парку прийому.

Довжину другого напіврейсу становить Довжина елементів приймається згідно з завданням (п. 6).

Приймаючи для прикладу l _н = 100 м, l _кор =850 м, l _г =200 м, визначимо: м, м. З табл. 4 знаходимо: для l ¢=1450 м - а = 2,89 хв, для l ²=250 м – а = 1,0 хв. Заїзд локомотива здійснюється без вагонів, отже m = 0, і з (10) визначаємо: t ¢ = 2,89 хв, t ²=1,0 хв. Отже, тривалість заїзду становить:

t _З = 2,89 + 1,0 = 3,89» 3,9 хв.

Тривалість насуву состава на сортувальну гірку знаходиться як: , (11)

де L _н – довжина маршруту насуву состава до горба гірки.

Згідно з приведеною на рис. 2 схемою, величину L _н можна визначити як L _н = l _н + l _г + l _к - L _с,

де L _с – довжина состава.

При середній довжині одного вагона l _в = 15 м середня довжина состава дорівнює L _с = l _в M [ m ].

Для умов прикладу визначаємо: L _с = 15∙49,8 = 747 м; L _н = 100 + 250 + 850 – 747 = 453 м;

хв.

Тривалість розпуску состава залежить від його довжини (L _c) та швидкості розпуску (V _р) і в загальному випадку розраховується як . (12)

Величина в (12) являє собою тривалість розпуску одного вагона. Взагалі m, l _в, V _р являють собою випадкові величини, тому тривалість розпуску окремого состава належить визначати як функцію випадкових величин: . (13)

Параметри розподілу t _р можна розрахувати як

; (14)

(15)

де M [ m ], D [ m ] - параметри розподілу кількості вагонів у складі поїзду;

М [t_р], D [t_р] - параметри розподілу тривалості розпуску одного вагона.

Для розрахунку М [ t _р], D [ t _р] використовують визначені у п. 3 величини M [ m ], D [ m ] та передбачені завданням (п. 4) значення М [t_р], υ[t_р].

Так, для умов прикладу, маємо:

M [ m ]=49,8 ваг, D [ m ]=20,9 ваг ², М [t_р]=0,20 хв, υ[τ_р] = 0,30.

За цими даними розраховуємо:

(хв/ваг) ²;

хв; хв ²;

хв; .

Тривалість осаджування вагонів на сортувальних коліях визначається згідно з [3] і в розрахунку на один состав, який був розформований з гірки, знаходиться як:

. (16)

Для умов прикладу хв.

Приймаємо, що осаджування вагонів виконується після розпуску трьох составів, і визначимо тривалість одного осаджування:

хв.