Порядок виконання роботи. Перед початком роботи увімкнути живлення генератора стандартних сигналів, лампового вольтметра, лабораторного макета і осцилографа

Перед початком роботи увімкнути живлення генератора стандартних сигналів, лампового вольтметра, лабораторного макета і осцилографа.

1. Для зняття залежності в схемі послідовного детектора:

а) встановлюють перемикач П1 в положення «2», ключ К1 – в положення «1», ключ К6 – в положення «2»;

б) з виходу ГСС подаються на виході УПЧ не модульована напруга проміжної частоти з амплітудою, при якій напруга на виході детектора рівна: В;

в) перемикач П3 в положенні «4» і вимірюють ламповим вольтметром випрямлене постійною напругою на навантаженні детектора .

г) результати вимірювань заносять в табл. 1 і розраховують коефіцієнт передачі детектора .

Таблица № 14

Положення П2

За даними таблиці будують графіки .

2. Для зняття характеристики детектування в схемах послідовного детектора при різних :

а) проводять ті ж перемикання в схемі, що і в п.1 а;

б) змінюють величину не модульованої напруги на виході ГСС в таких межах, щоб напруга на виході детектора змінювалась в межах В. При вимірюванні напруги на виході детектора перемикач П3 ставлять в положення «1».

Для кожного значення ламповим вольтметром вимірюють напругу на навантаженні детектора (перемикач П3 в положенні «4»).

Результати вимірювань заносять в табл. 2.

Таблица № 15

	, В	0,02	0,07	0,08	0,2	0,4	0,8
кОм	,В
кОм	,В
кОм	, В

По даним таблиці строяться графіки .

3. Для зняття залежності :

а) встановлюють кОм і амплітуду коливань несучої частоти на виході детектора В;

б) включають внутрішню модуляцію ГСС і вимірюють вольтметром, включеним на виході детектора (перемикач П3 – в положенні «2») змінна напруга низької частоти при різних значеннях коефіцієнта модуляції m.

Результати вимірювань заносять в табл. 3.

Таблица № 16

, В
, %
Послідовний детектор	, кОм
Паралельний детектор	, кОм

За даними таблиці розраховують коефіцієнт передачі детектора і будують графік .

4. Для вимірювання при паралельній і послідовній схемах:

а) підключають до входу детектора коливальний контур (ключ К1 – в положенні «1»);

б) встановлюють на вході детектора контур проміжної частоти В;

в) відключають детектор від контуру і вимірюють резонансну частоту контуру і його полосу пропускання .

Для цього підключають ГСС в резонанс з контуром за максимальним значенням лампового вольтметра , приєднаного паралельно контуру, і записують значення . Згодом, не змінюючи вихідної напруги ГСС, плавно змінюючи його частоту до значення , при якому значення вольтметра рівне: . Записують зміну частоти ГСС , визначають полосу пропускання контуру і розраховують його еквівалентну добротність за відомими і ;

г) підключають детектор до контуру і, не змінюючи величини напруги на вході детектора В, знову змінюють резонансну частоту контуру і його полосу пропускання з врахованим впливом вхідного опору детектора по методиці, представленої в п. «в» для опору навантаження кОм.

Результати вимірювань заносять до таблиці 17.

Таблица № 17

Коливальний контур при відключеному детекторі	, кГц	, кГц		, кОм
Коливальний контур при включеному детекторі	Послідовний детектор
Паралельний детектор

5. Зняття осцилогам проводиться наступним чином:

а) підключають осцилограф на вхід детектора і зарисовують форму немодульованого коливання проміжної частоти і амплідудно-модульованого при різних значеннях m, %;

б) встановлюють (П2 – в положенні «5»), розмикають ключ К6 і ставлять перемикач П3 в положенні «3», при якому вхід осцилографа підключений паралельно резистору R9. Зарисовують форму напруги на резисторі R9 при кОм, яка повторює форму струму діода при відсутності і наявності модуляції вхідного сигналу;

в) підключають осцилограф (ключ К4 – в положення «1», перемикач П3 – в положенні «2») і зарисовують форму напруги для паралельної і послідовної схем детекторів (при кОм і МОм, m = 30% і m = 80%). Потім встановлюють ключ К4 в положенні «2» і зарисовують форму напруги при наявності нелінійних завад, що внесені розділювальним ланцюгом R₄C₄.

5.4. Зміст звіту

Звіт з лабораторної роботи повинен містити:

1. Структурну схему досліджуваного макету.

2. Таблиці експериментальних даних.

3. Графіки експериментальних залежностей.

4. Розрахункові дані.

5. Висновки по результатам роботи.

5.5. Контрольні запитання

5.5.1. Пояснити призначення всіх елементів схеми і фізичні процеси в ній:

а) послідовного детектора;

б) паралельного детектора.

Вкажіть область застосування обох схем.

5.5.2. Що таке «характеристика детектування» і чим вона визначається?

5.5.3. Яка форма струму, що проходить через діод детектора при модульованому і немодульованому вхідному сигналі? Чим вона визначається?

5.5.4. Чим визначається кут відсічки струму діода?

5.5.5. Що таке коефіцієнт передачі детектора і чим він визначається?

5.5.6. З яких міркувань вибирають величини опору і ємності конденсатора в колі навантаження детектора?

5.5.7. Як впливає величина постійної часу навантаження детектора на форму низькочастотної напруги на його виході?

5.5.8. Як і чому залежить величина детектора від схеми включення навантаження (послідовна і паралельна)?

5.5.9. Як і чому залежить від величини і параметрів діода?

5.5.10. Поясніть всі можливі причини виникнення нелінійних завад при детектуванні амплітудно-модульованого сигналу?

5.5.11. Поясніть, що таке лінійний і квадратичний режим роботи діодного детектора?

5.5.12. В яких випадках і чому застосовують лінійний або квадратичний режим роботи детектора? Як впливає вибір режима роботи на якісні показники приймача?