Базового медичного коледжу В.Стасюк

Підготувала – викладач мікробіології

вищої категорії з педагогічним званням

викладач – методист Л. Облогіна

Комп’ютерний набір - Г. Стефанишин

Комп’ютерна верстка -

Знання тільки тоді знання,

коли вони придбані зусиллями своєї

думки

Переднє слово

Запропоновані методичні рекомендації для підготовки та проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» випродуковані згідно навчальних плану та програми. В них вказано тематичний план, науково-методичне обґрунтування тем, цілі занять, орієнтовні основи дії для засвоєння теоретичного матеріалу, підготовки та проведення практичної роботи, алгоритми виконання практичних навичок, наведено запитання для самоконтролю знань.

Керуючись ними, Ви матимете змогу закріпити теоретичні знання, сформувати вміння та систему практичних навичок щодо вимог та умов виконання певних маніпуляцій, оформлення супровідної документації, усвідомити своєчасність та правильність професійних дій, деонтологічний підхід до пацієнта, отримати уяву про вплив екологічних чинників на здоров’я людей.

Фундаменталізований та систематизований навчальний матеріал передбачає багатогранні міждисциплінарні зв’язки по вертикалі та горизонталі, що допоможе Вам оволодіти більш чіткою уявою та знаннями про явища та об’єкти діяльності.

Зичу Вам успіхів у формуванні професійної майстерності!

З повагою, автор.

Тематичний план практичних занять

Навчальна дисципліна: Мікробіологія

Спеціальність 5.12010101 Лікувальна справа

Семестр: ІІІ

№ п/п	К-сть годин	Назва теми	Рекомендована література (підручник, сторінки)
1.	2.	Організація та обладнання мікробіологічної лабораторії	І.О.Ситник з авт. (підручник) с. 22-33	В.А.Люта, О.В.Кононов (практикум) с. 9-26
2.		Морфологія мікроорганізмів	с.54-63	с. 26-39
3.		Фізіологія мікроорганізмів	с. 94-107	с. 39-56
4.		Мікроби та навколишнє середовище	с. 125-134	с. 56-67
5.		Серологічний метод дослідження	с. 208-221	с. 67- 79
6.		Специфічна імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб	с. 221-224	с. 79-86
7.		Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними коками	с. 257-263	с. 93-105
8.		Лабораторна діагностика хвороб, викликаних кишковими бактеріями	с.276-281	с. 105-114
9.		Лабораторна діагностика хвороб, викликаних збудниками особливо - небезпечних інфекцій	с. 284-286, 312-313, 315-316, 318, 321-322	с. 114-123
10.		Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними клостридіями	с. 334-337	с.137-146
11.		Лабораторна діагностика повітряно-краплинних бактерійних інфекцій	с. 295-297, 305-306	с. 123-137
12.		Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними спірохетами, рикетсіями, хламідіями	с. 339, 342, 344-345, 349.	с. 146-157, 157-161
13.		Лабораторна діагностика вірусних інфекцій, хвороб, викликаних мікоплазмами	_	с.161-163, 164-179
14..		Диференційований залік	Повторити навчальний матеріал згідно переліку питань до диф. заліку

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Організація та обладнання мікробіологічної лабораторії

Актуальність теми

Ознайомлення з організацією та обладнанням мікробіологічної лабораторії необхідні молодшому медичному спеціалістові з тих міркувань, що вона є підрозділом у системі медичних закладів, де здійснюється одне з основних завдань - діагностика інфекційних захворювань (виділення збудника, визначення імунної відповіді організму тощо). Крім цього, існують спеціальні санітарно - бактеріологічні лабораторії, де проводять дослідження з метою визначення мікробного забруднення навколишнього середовища та його об'єктів, науково-дослідницькі лабораторії, які здійснюють роботу експериментально - пошукового спрямування та лабораторії у навчальних закладах з підготовки майбутніх фахівців.

Навчальні цілі

Ознайомитись: ♦ З організацією та обладнанням мікробіологічної

лабораторії

Знати: ♦ Будову мікроскопа

Вміти: ♦ Працювати з імерсійною системою мікроскопа

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентівМіждисциплінарна інтеграція

№п/п.	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Біологія	Будову мікроскопа Суху систему мікроскопування	Мікроскопувати препарати з допомогою сухої системи мікроскопування
2.	Основи екології та профілактичної медицини	Проблеми забруднення навколишнього середовища
3.	Основи латинської мови з медичною термінологією	Терміноелементи Словотворення
4.	Догляд за хворими та ММТ	Структуру лікувально-профілактичних закладів

Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Ознайомтесь з організацією та обладнанням мікробіологічної лабораторії:	1.1.Санітарно- гігієнічними вимогами до приміщення 1.2.Необхідним інструментарієм та устаткуванням 1.3.Обладнанням робочого місця 1.4.Правилами роботи у лабораторії та технікою безпеки
2. Вивчіть будову мікроскопа та правила мікроскопування:	2.1.Доповніть ГЛС: Будова мікроскопа   механічна оптична освітлювана частина система система   2.2 Правила мікроскопування та розгляд препаратів під імерсійною системою мікроскопа

Питання для самоконтролю знань

1. Влаштування та призначення мікробіологічної лабораторії.

2. З яких структурних підрозділів складається лабораторія?

3. Санітарно - гігієнічні вимоги до лабораторної кімнати.

4. Обладнання лабораторії та робочого місця.

5. Правила роботи та техніка безпеки під час роботи в мікробіологічній лабораторії.

6. Складові частини мікроскопа.

7. Поняття про імерсійну систему мікроскопування.

8. Правила мікроскопування під імерсійною системою мікроскопа.

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти знайомляться з влаштуванням і обладнанням мікробіологічної лабораторії, визначають основні санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення, вивчають правила роботи в лабораторії і техніку безпеки при дослідженні заразного матеріалу.

Повторюють складові частини мікроскопа, вивчають правила мікроскопування мікропрепаратів під імерсійною системою, розглядають готові мікропрепарати.

Роблять записи основних положень у щоденник.

Перелік практичних навичок

1. Робота з мікроскопом.

Алгоритми виконання практичних навичок:

І. Правила роботи з імерсійною системою мікроскопа

1.Підніміть конденсор до рівня предметного столика.

2. Відкрийте іріс-діафрагму.

3. Користуючись сухим об'єктивом х8, за допомогою плоского дзеркала, досягніть максимального освітлення поля зору.

4. Віднайдіть імерсійний об'єктив за його ознаками. Обертаючи «револьвер», надайте йому робочого положення.

5. Розмістіть на предметному столику мікропрепарат, нанесіть на нього краплю імерсійної речовини, закріпіть клемами

Імерсійною речовиною може бути:

- дистильована вода;

- різні види олій - кедрова, вазелінова, рицинова тощо.

Вибір імерсійної речовини залежить від виду об'єктива.

6. Під контролем зору опустіть імерсійний об'єктив у краплю

імерсійної рідини.

7. Обертаючи макрогвинт, знайдіть контури зображення.

8. За допомогою мікрогвинта досягніть максимальної чіткості.

9. Після закінчення роботи підніміть тубус, зніміть мікропрепарат, обережно витріть серветкою об'єктив, переведіть його у неробоче положення.

ІІ. Розгляд готових мікропрепаратів під імерсійною

системою мікроскопа

Завдання	Вказівки до завдання
1. Розгляньте готові мікропрепарати	1.1 Розмістіть мікропрепарат на предметному столику 1.2. Промікроскопуйте під імерсійною системою 1.3. Замалюйте мікроскопічну картину у щоденник.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Морфологія мікроорганізмів

Актуальність теми

Мікроорганізми - це найдрібніші живі істоти, невидимі неозброєним оком. У мікросвіті існує велика кількість різних форм, які різняться між собою морфологічними та біологічними особливостями.

Для визначення і дослідження морфології мікроорганізмів у заразному матеріалі застосовують мікроскопічний метод лабораторної діагностики.

З цією метою молодший медичний спеціаліст повинен володіти навичками виготовлення мікропрепарату, його фарбуванням простим або складним методами, мікроскопії під імерсійною системою і визначенням виду мікроорганізмів.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Морфологію і тинкторіальні властивості мікроорганізмів

Вміти: ♦ Взяти матеріал для дослідження

♦ Виготовити мікропрепарат

♦ Забарвити препарат простим методом та за методом

Грама з модифікацією Синьова

♦ Трактувати результат мікроскопічного дослідження.

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№п/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Біологія	Будову мікроскопа Порівняльну характеристику еукаріотів та прокаріотів Неклітинні форми життя	Працювати з мікроскопом
2.	Основи екології та профілактичної медицини	Проблеми забруднення навколишнього середовища
3.	Основи латинської мови з медтермінологією	Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти
4.	Фізика	Процеси випаровування

Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Ознайомтесь з:	1.1. Класифікацією мікроорганізмів
2. Вивчіть:	2.1. Основні форми бактерій 2.2. Коротку морфологічну характеристику грибів, спірохет, рикетсій, вірусів
3. Повторіть:	3.1. Будову бактерійної клітини
4. Охарактеризуйте:	4.1. Метод мікробіологічної діагностики, що вивчає морфологію мікроорганізмів
5. Опрацюйте:	5.1 Техніку виготовлення мікропрепарату 5.2. Методи фарбування: простий фуксином та складний за Грамом з модифікацією Синьова
6. Ознайомтесь з:	6.1. Методикою фарбування додаткових елементів клітини та кислото- спирто- і лугостійких бактерій

Запитання для самоконтролю знань.

1. Якою класифікацією мікроорганізмів користуються на сьогоднішній день?

2. Які основні форми бактерій Ви знаєте?

3. Будова бактерійної клітини.

4. Метод лабораторної діагностики для вивчення морфології мікроорганізмів, його характеристика.

5. Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, рикетсій, вірусів.

6. Опишіть представників мікроорганізмів тваринного походження.

7. Техніка виготовлення мікропрепарату, методи забарвлення мазків.

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти виготовляють мікропрепарат з досліджуваного матеріалу, фарбують його простим і складним методами (за Грамом з модифікацією Синьова), мікроскопують під імерсійною системою мікроскопа, вивчають основні форми мікроорганізмів; замальовують мікроскопічну картину у щоденник.Знайомляться з методикою фарбування мазків для виявлення спор. капсул, включень, кислото -, спирто- і лугостійких бактерій.

Перелік практичних навичок

1. Виготовлення мазків-препаратів

2. Забарвлення мазків різними методами

Алгоритми виконання практичних навичок:

І. Виготовлення мікропрепарату з досліджуваного матеріалу

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал	Пальник, предметне скло, бактеріологічну петлю, досліджуваний матеріал, сухе мило, марлеву серветку
2. Підготуйте предметне скло	2.1. Натріть предметне скло сухим милом 2.2. Витріть марлевою серветкою	●Скло вважається знежиреним, якщо крапля води, нанесена на нього, розтікається
3. Запаліть пальник
4. Виготовляйте мазок	4.1. Візьміть предметне скло в ліву руку 4.2. Візьміть бактеріологічну петлю в праву руку 4.3. Зафламбуйте петлю у полум’ї пальника у вертикальному положенні 4.4. Нанесіть петлею на середину скла досліджуваний матеріал 4.5. Розітріть досліджуваний матеріал діаметром 1-2 см 4.6. Зафламбуйте петлю	●Скельце тримайте пальцями за ребра ●Рідкий досліджуваний матеріал можна наносити також пастерівською піпеткою ●Якщо досліджуваний матеріал щільний, попередньо на предметне скло нанесіть петлею краплю фізіологічного розчину ● Мазок повинен бути тонким і рівномірним
5. Висушіть мазок	5.1. Мазок висушуйте при кімнатній температурі; якщо висушування затримується – у теплих шарах повітря над пальником	●Не можна використовувати високу температуру -порушується структура мікробної клітини
6. Зафіксуйте мазок	6.1. Мазок тричі пронесіть через найгарячішу частину полум’я пальника	●Мазок фіксують для: -закріплення матеріалу на склі; -знезараження; -вбиті мікроби краще поглинають барвники
7. Зафарбуйте мазок	7.1. Метод фарбування виберіть в залежності від властивостей мікроорганізмів

ІІ. Фарбування мікропрепарату простим методом (фуксином)

1. На фіксований мазок нанесіть кілька крапель фуксину.

2. Витримайте 1-2 хвилини.

3. Фарбу злийте.

4. Мазок промийте ретельно водою.

5. Висушіть на повітрі або за допомогою фільтрувального паперу.

Мазок повинен бути повністю сухим, так як залишок води

утворює з імерсійною олією емульсію, що затруднює мікроскопування.

ІІІ. Фарбування препарату за методом Грама з модифікацією Синьова

І. На фіксований мазок накладіть фільтрувальний папір, просочений карболовим генціанвіолетом і нанесіть кілька крапель води на 1-2 хвилини.

2. Пінцетом зніміть папір, злийте фарбу і нанесіть розчин Люголя

на 1/2 - 1 хвилину (до повного почорніння).

3. Злийте розчин Люголя, налийте на мазок на 1/2 - 1 хвилини 96%розчин етилового спирту.

4. Препарат старанно промийте водою.

5. Нанесіть на препарат фуксин на 1-2 хвилини.

6. Злийте фарбу, промийте водою.

7. Висушіть препарат.

Препарат висушуйте на повітрі або з допомогою

фільтрувального паперу.

8. Мікроскопуйте під імерсійною системою мікроскопа.

ІV. Мікроскопування мікропрепарату під імерсійною системою мікроскопа

Завдання	Вказівки до завдання
1. Підготуйте до роботи мікроскоп	Правила підготовки мікроскопа і мікропрепарату див.у практичній роботі №1
2. Розгляньте під імерсійною системою виготовлений мікропрепарат
3. Зверніть увагу на форму, розміщення мікроорганізмів, фарбування за методом Грама	Користуйтесь знаннями морфології мікроорганізмів
4. Визначіть вид мікроорганізмів
5. Замалюйте мікроскопічну картину у щоденник

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Фізіологія мікроорганізмів

Актуальність теми

Знання даної теми необхідні молодшому медичному спеціалісту з позицій більш глибокого розуміння різноманітних функцій мікроорганізмів.

У цій темі розкривається зв'язок хімічного складу, фізіологічних особливостей мікроорганізмів з їх будовою, значення цих ознак для лабораторної діагностики.

Вивчений матеріал дає можливість опрацювання техніки посіву досліджуваного матеріалу на живильні середовища, розуміння принципів його взяття і транспортування до лабораторії.

Навчальні цілі

Ознайомитись:♦ З поживними середовищами

Знати: ♦ Принципи культивування аеробних та анаеробних

мікроорганізмів

♦ Етапи виділення чистої культури мікроорганізмів

♦ Ідентифікацію чистих культур

Вміти: ♦ Посіяти патологічний матеріал на живильні середовища

♦ Оцінити ріст мікроорганізмів на поживних середовищах

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№п/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи екології та профілактичної медицини	Проблеми забруднення навколишнього середовища
2.	Основи латинської мови з медтермінологією	Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти
3.	Медична хімія	Водневий показник Осмотичний тиск Окисно-відновні реакції
4.	Англійська мова	Походження термінів
5.	Біологія	Будову мікроскопа Порівняльну характеристику еукаріотів та прокаріотів Неклітинні форми життя Хімічний склад клітини Ферменти Обмін речовин	Працювати з мікроскопом

Вивчення даної теми пропонується для самостійної позааудиторної роботи студентів.

Програмний матеріал необхідно опрацювати, користуючись «Орієнтовною картою самостійного вивчення студентами навчальної літератури» (див. Методичні рекомендації для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія»).

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти знайомляться з живильними середовищами. Опрацьовують техніку посіву досліджуваного матеріалу на живильні середовища бактеріологічною петлею, тампоном, шпателем.

Розглядають демонстраційний ріст мікроорганізмів на живильних середовищах. Вивчають принципи культивування аеробних та анаеробних мікроорганізмів; етапи виділення чистої культури; її ідентифікацію за морфотинкторіальними, культуральними, ферментативними, антигенними та іншими властивостями.

Мікробіологічний метод діагностики дає змогу ідентифікувати вид мікроорганізмів і є ведучим для встановлення діагнозу більшості інфекційних хвороб. Виділення чистої культури та її ідентифікацію проводять у декілька етапів:

1-й етап – посів досліджуваного матеріалу на поживні середовища з метою отримання ізольованих колоній;

2-й етап – оцінка характеру росту мікроорганізмів на поживних середовищах;

3-й етап – визначення морфології мікроорганізмів;

4-й етап – виділення чистої культури мікроорганізмів;

5-й етап – визначення ферментативних властивостей мікробів;

6-й етап – визначення точних маркерів мікроорганізмів: антигенної структури, фагочутливості, антибіотикограми тощо.

Перелік практичних навичок

1. Посів досліджуваного матеріалу на живильні середовища.

Загальні вимоги до проведення посівів досліджуваного матеріалу

1. Всі маніпуляції, пов’язані з посівом, проводять в асептичних умовах.

2. Необхідно ретельно виконувати правила техніки безпеки при роботі із заразним матеріалом та дотримуватись правил протипожежної безпеки.

3. Чашки Петрі з посівами підписують відповідно до Державних санітарних правил (ДСП 9.9.5.-080-02): на кришці – назва середовища і дата виготовлення;

на дні – номер аналізу, дата посіву, назва культури за бінарною номенклатурою.

Алгоритми виконання практичних навичок:

І. Посів бактеріологічною петлею на скошений агар

1. Запаліть пальник.

2. Візьміть у ліву руку між великим і вказівним пальцями пробірку із скошеним агаром.

3. У праву руку, як перо, візьміть бактеріологічну петлю.

4. Петлю зафламбуйте у полум’ї пальника у вертикальному положенні.

5. Внесіть її у посудину з досліджуваним матеріалом.

Обережно, щоб не торкнутись зовнішньої поверхні посудини

Петлю попередньо охолодіть, торкаючись внутрішньої

поверхні посудини.

6. Наберіть петлею досліджуваний матеріал.

7. Корок із пробірки вийміть правою рукою, затискаючи його між мізинцем і долонею.

Увага! Корки виймайте плавно, без ривків!

8. Зафламбуйте край пробірки.

9. Внесіть петлю з досліджуваним матеріалом у пробірку з середовищем.

Уважно, щоб не торкнутись зовнішньої поверхні пробірки!

10. Матеріал зигзагоподібними рухами розітріть на поверхні агару знизу догори.

Посів здійснюйте обережно, щоб не пошкодити поверхню

середовища.

11. Закрийте пробірку корком, одночасно фламбуючи край пробірки і корок над полум'ям пальника.

12. Пробірку поставте у штатив.

13. Петлю зафламбуйте, поставте у ємність.

ІІ. Посів тампоном у чашку Петрі

1. Візьміть чашку Петрі з середовищем у ліву руку.

2. Тампон візьміть у праву руку, як перо.

3. Злегка привідкрийте чашку Петрі.

4. Внесіть тампон з досліджуваним матеріалом.

Уважно, щоб не торкатись країв чашки Петрі!

5. Втирайте вміст тампона у поверхню середовища, обертаючи його навколо осі.

6. Чашку Петрі закрийте і переверніть дном вгору.

7. Тампон помістіть у пробірку або в лоток для відпрацьованого матеріалу.

Ш. Посів шпателем у чашку Петрі

1. Запаліть пальник.

2. Приготуйте шпатель.

3. Візьміть у ліву руку чашку Петрі.

4. У праву руку - бактеріологічну петлю.

5. Зафламбуйте її у полум'ї пальника у вертикальному положенні.

6. Наберіть петлею досліджуваний матеріал, внесіть у чашку Петрі

і розмістіть на поверхні живильного середовища біля краю чашки

Досліджуваний матеріал можна внести також пастерівською піпеткою.

7. Петлю зафламбуйте.

8. Візьміть шпатель у праву руку.

9. Внесіть його у чашку Петрі, злегка привідкривши її.

10. Поступальними рухами розітріть досліджуваний матеріал по поверхні середовища.

11. Вийміть шпатель, чашку закрийте і переверніть дном вгору.

12. Шпатель опустіть у дезінфектант.

IV. Посів бактеріологічною петлею

на рідке живильне середовище

І. Запаліть пальник.

2. Візьміть у ліву руку флакон (пробірку) з рідким живильним середовищем.

3. У праву руку візьміть бактеріологічну петлю, як перо.

4. Зафламбуйте її у полум’ї пальника у вертикальному положенні.

5. Наберіть досліджуваний матеріал за відомими Вам правилами.

6. Вийміть корок з флакона (пробірки) правою рукою, затискаючи

його між долонею і мізинцем.

Корок виймайте плавно, без різких рухів!

7. Край флакона (пробірки) зафламбуйте у полум'ї пальника.

8. Петлю погрузіть злегка у живильне середовище і розітріть посівний матеріал на стінці флакона (пробірки) на межі повітря і середовища.

Петлю вносьте уважно, щоб не торкатись країв флакона!

9. Змийте середовищем зроблений посів.

Обережно, щоб не замочити корок!

10. Вийміть петлю з флакона (пробірки).

11. Закрийте флакон (пробірку), одночасно фламбуючи його край і корок.

Працюйте з пальником уважно, щоб застерегтися від пожежі.

12. Петлю зафламбуйте, поставте у ємність.

V. Посів бактеріологічною петлею у чашку Петрі

1. Запаліть пальник.

2. Візьміть у ліву руку чашку Петрі.

3. У праву руку, як перо, бактеріологічну петлю.

4. Петлю зафламбуйте у полум’ї пальника у вертикальному положенні.

5. Наберіть досліджуваний матеріал за вище вказаними правилами.

6. Привідкрийте чашку Петрі.

7. Внесіть петлю з досліджуваним матеріалом біля краю чашки.

Уважно! Щоб не торкатись країв чашки!

8. Петлю вийміть, зафламбуйте.

9. Повторно внесіть петлю у чашку Петрі, горизонтально покладіть на поверхню агару, де був внесений досліджуваний матеріал.

10. Проведіть петлею кілька разів по поверхні середовища.

11. Потім зигзагоподібними рухами здійсніть посів досліджуваного матеріалу по поверхні середовища.

Штрихи повинні розташовуватись від краю до краю чашки

Петрі, близько один від одного. При посіві не пошкодьте

поверхню агару.

12. Петлю зафламбуйте, поставте у ємність.

13. Переверніть чашку Петрі дном вгору.

Орієнтовна карта спостереження

Завдання	Самостійні записи
1. Зверніть увагу на ріст мікроорганізмів на рідких та щільних середовищах
2. Спостерігайте за біохімічними властивостями мікроорганізмів на «строкатому ряду» Гісса
3. Зробіть записи та малюнки у щоденник для практичних занять

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Мікроби і навколишнє середовище

Актуальність теми

Екологія мікроорганізмів з кожним роком набуває все більшого значення. Значну цікавість має вивчення впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на патогенні і умовно-патогенні мікроби. Тема має велике практичне значення у роботі молодшого медичного спеціаліста, якому необхідні чіткі і повні знання правил асептики й антисептики, методів стерилізації і дезінфекції. Порушення цих важливих вимог, породжує важкі ускладнення, поширення інфекційних хвороб, виникнення нозокоміальних інфекцій. Сучасна медицина у своїй практичній діяльності не може нехтувати вимогами щодо боротьби з мікросвітом - використовує наявні і шукає нові методи та засоби впливу на мікроорганізми.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Застосування дезінфекції та стерилізації

Вміти: ♦ Здійснювати дезінфекцію інфікованого матеріалу, робочого

місця тощо.

♦ Проводити стерилізацію медичних інструментів,

перев’язного матеріалу, лабораторного посуду, живильних

середовищ.

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№п/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи екології та профілактичної медицини	Проблеми забруднення навколишнього середовища
2.	Основи латинської мови з медтермінологією	Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти
3.	Англійська мова	Походження термінів
4.	Медична хімія	Водневий показник Осмотичний тиск Окисно-відновні реакції
5.	Біологія	Неклітинні форми життя Хімічний склад клітини Ферменти Обмін речовин
6.	Догляд за хворими та ММТ	Дезінфекцію, стерилізацію Асептику, антисептику	Проводити дезінфекцію та стерилізацію чинників навколишнього середовища, інструментарію, перев’язного матеріалу
7.	Фармакологія та медична рецептура	Дезінфікуючі засоби Антисептичні середники	Застосовувати дезінфектанти та антисептичні засоби в залежності від механізму їх дії

Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Ознайомтесь з:	1.1. Поширенням мікробів у природі 1.2. Взаємодією мікробів у навколишньому середовищі
2. Отримайте:	2.1. Поняття про асептику та антисептику
3. Закріпіть знання з питань:	3.1. Дотримання протиепідемічних заходів у лікувальних установах 3.2. Вплив фізичних, хімічних та біологічних чинників на мікроби 3.3. Дезінфекція, стерилізація 3.4. Контроль за якістю стерилізації

Вивчення питань «Мікрофлора організму людини», «Санітарно – показові мікроорганізми довкілля, лікарняних установ» з даної теми запропоновані для самостійної позааудиторної роботи студентів.

Програмний матеріал необхідно опрацювати, користуючись «Орієнтовною картою самостійного вивчення студентами навчальної літератури» (див. Методичні рекомендації для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія») та представити виконані завдання.

Завдання для самоконтролю знань

1. Поширення мікробів у природі:

● грунті

● воді

● повітрі

2. Нормальна мікрофлора людського організму.

3. Поняття про асептику й антисептику.

4. Вплив фізичних факторів на мікроби, їх значення у медицині.

5. Вплив хімічних чинників на мікроорганізми, застосування у практичній медицині.

6. Вплив біологічних чинників на мікроби.

7. Що таке дезінфекція? Її види.

8. Стерилізація. Які існують види стерилізації?

9. Як проводять контроль якості стерилізації?

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти вивчають види дезінфекції, стерилізації. Закріплюють знання з методів стерилізації медичного інструментарію, перев'язного матеріалу, лабораторного посуду, живильних середовищ. Проводять дезінфекцію рук, робочого місця, патологічного матеріалу, здійснюють контроль за якістю стерилізації.

Перелік практичних навичок

1. Проведення дезінфекції.

2. Стерилізація медичного інструментарію, перев'язного матеріалу, лабораторного посуду, живильних середовищ.

3. Контроль якості стерилізації.

Алгоритми виконання практичних навичок:

І. Стерилізація медичного інструментарію

Медичний інструментарій багаторазового користування після використання:

● замочують у дезінфікуючий розчин*

● промивають під протічною водою

● висушують

● складають у бікси

● оформляють супровідну документацію

● відправляють у стерилізаційну

● у стерилізаційній здають під розписку

У стерилізаційній після реєстрації:

● інструментарій кип'ятять у 2% розчині натрію гідрокарбонату 15хв.

● замочують у миючий розчин при температурі 50-52°С на 15-20 хв.

● у миючому розчині ретельно миють щітками, йоршиками

● промивають під протічною водою

● роблять проби на залишки миючого засобу та приховану кров -

● кип'ятять у дистильованій воді 5хв. з метою знесолення

● висушують

● загортають у папір, тканину або вміщують у крафт-пакети і складають у бікси

● автоклавують при тиску 2 атм., 20 хв. або стерилізують у сухожаровій шафі при температурі 180°С 1годину.

*3астосування дезінфектантів регламентується методичними вказівками (рекомендаціями) МОЗ України, затвердженими головним санітарним лікарем України або інструкціями, прикладеними до ліцензованих засобів.

II. Стерилізація перев'язного матеріалу

Ватні кульки, марлеві серветки вкладають у полотняні мішечки або зв'язують у марлеву серветку, складають у бікс. Стерилізують в автоклаві при тиску 2атм 20хв.

Ш. Стерилізація живильних середовищ

Живильні середовища готують, розливають у стерильні чашки Петрі, пробірки, флакони, складають у бікси.

Парою під тиском (автоклавуванням) стерилізують різні живильні середовища (крім тих, які містять білок), рідини (фізіологічний розчин, воду та інші).

Режим стерилізації визначається їх складом і вказаний у рецепті виготовлення живильних середовищ.

Найбільш вживані живильні середовища (МПА, МПБ) стерилізують 20хв. при тиску 1атм (120°С).

Середовища з вуглеводами стерилізують у автоклаві 10-15хв. при тиску 0,5атм (112°С) або дробно: текучою парою при температурі 100°С протягом 30хв. 3дні підряд.

Різні рідини стерилізують 20хв. при тиску 1атм. (120°С).

Живильні середовища, які містять сечовину, вуглеводи, молоко, картоплю, желатину, стерилізують текучою парою. Застосовують метод роздрібної стерилізації: прогрівання проводять 3 дні підряд при температурі 100°С протягом 30-60хв.

При першому прогріванні гинуть вегетативні форми мікроорганізмів, а спорові зберігаються. Через 24 години спори проростають у вегетативні форми, які гинуть на другий день стерилізації. На третій день проводять завершальну стерилізацію.

Білкові рідини стерилізують на водяній бані або у спеціальних приладах з терморегуляторами при температурі 56-58°С протягом 1години 5днів підряд. Такий метод називається тіндалізація.

Живильні середовища, які містять білок, сироватку, деякі антибіотики, стерилізують методом фільтрації через бактеріальні фільтри.

ІV. Стерилізація лабораторного посуду

Лабораторний посуд (чашки Петрі, піпетки градуйовані і пастерівські, флакони, колби, пробірки) перед стерилізацією знезаражують, ретельно миють

і висушують.

1. Чашки Петрі загортають у папір по одній або кілька штук; при наявності складають у спеціальні металеві пенали.

2. Широкий кінець градуйованої піпетки закривають ватою, загортають у довгі смужки паперу шириною 4-5см. На папері відзначають об'єм загорнутої піпетки. Гострі кінці пастерівських піпеток запаюють у полум'ї пальника, отвір протилежного кінця закривають ватою, загортають у папір по

10 - 15 шт.

Загортати треба уважно, щоб не зламати кінці капілярів!

4. Флакони, колби, пробірки закривають ватно-марлевими корками.

Поверх корків (крім пробірок) надягають паперовий ковпачок. Пробірки зв'язують по 5-30 шт. і загортають у папір. Корки повинні входити у колби, флакони на 2/3 своєї довжини не досить вільно, але і не досить щільно!

Стерилізують лабораторний посуд у сухожаровій шафі (печі Пастера) при температурі 160 - 165°С 1 годину.

Загорнутий у папір посуд зберігається стерильним протягом 3 діб. Не загорнутий - необхідно використати протягом доби.

Стерилізацію у біксах проводять з відкритими отворами

!

V. Контроль якості стерилізації

Для контролю якості стерилізації в автоклаві використовують:

● бензойну кислоту з фуксином

● сірку

● антипірин

● сечовину

● фенацетин

Для контролю якості стерилізації у сухожаровій шафі:

● сахарозу

● тіосечовину

● альбуцид

VІ. Знезараження та утилізація гострокінцевих виробів медичного призначення одноразового використання

Гострокінцеві вироби медичного призначення після використання є потенційно небезпечними щодо можливості інфікування вірусними гепатитами В, С, ВІЛ, збудниками інших інфекцій з парентеральним механізмом передачі і підлягають обов’язковому знезараженню.

1. Після використання вироби попередньо 2 -3 рази промивають у дезінфектанті, набираючи його через голку (знімати голки категорично забороняється).

2. Набирають дезінфектант у шприц, системи для трансфузій розрізають на окремі частини і вироби повністю занурюють у дезінфектант.

Вироби, що знезаражуються, повинні знаходитись у тісному контакті з дезінфектантом (не бути оточеними повітрям і не містити пухирців повітря).

Не підлягають знезараженню ковпачки шприців.

3. Ємкості для приготування дезінфектантів повинні бути з матеріалу, який не б’ється. Перед повторним знезараженням ємкості ретельно миють.

4. Збір частин виробів після знезараження проводиться у використану картонну тару, саморобні картонні контейнери тощо.

5. Голки після знезараження знімають, поміщають у використану скляну або пластикову тару.

Знезаражені медичні вироби здаються особам, відповідальним за збір

6. Для знезараження використовуються розчини дезінфектантів, в режимах дезінфекції, встановлених діючими директивними документами:

накази МОЗ України від 22.10.1993р. №223 «Про збір, знезараження використаних медичних виробів одноразового призначення», від 25.05.2000р. №120 «Про вдосконалення медичної допомоги хворим на

ВІЛ – інфекцію/СНІД», Державним реєстром деззасобів, дозволених до використання в Україні станом на 30.07.2007р.(технічні регламенти використання деззасобів).

7. Для знезараження виробів сильно забруднених кров’ю, необхідно використовувати дезінфектанти нового покоління, які ефективно діють в умовах білкового навантаження.

8. Після знезараження вироби медичного призначення повинні зберігатись у приміщенні, яке має обмежений доступ.

9. Використаний дезінфектант розводять водою у співвідношенні 1:10 і зливають у каналізацію.

Утилізація виробів медичного призначення проводиться:

1. Шляхом заключення угод з підприємствами різних форм власності на утилізацію виробів.

2. Спалювання у спеціалізованих печах при t -180ºС (найбільш оптималь-ний варіант) – спалювання у спеціалізованих печах можна проводити у містах і районах, де є підприємства, які використовують ці печі або у печах підприємств, які виробляють цеглу тощо.

3. Відкрите спалювання або спалювання у металевих бочках – проводиться на відкритих місцях за узгодженням з територіальними органами охорони навколишнього середовища та санепідслужби. Для відкритого спалювання необхідна яма глибиною не менше 1,0м, після спалювання її засипають землею.

4. Захоронення без спалювання – утилізація проводиться на огородженій території у ямі глибиною не менше 2,0м. Вироби засипають прошарком землі товщиною 30см. Після заповнення яма заливається бетоном. Допускається захоронення на полігонах твердих побутових відходів, умови захоронення узгоджуються з територіальними СЕС.

*Алгоритм дії підготований епідвідділом облСЕС на основі наказів МОЗ України від 22.10.1993р. №223 «Про збір, знезараження використаних медичних виробів одноразового призначення», від 25.05.2000р. №120 «Про вдосконалення медичної допомоги хворим на ВІЛ – інфекцію/СНІД», Державного реєстру деззасобів, дозволених до використання в Україні станом на 30.07.2007р., матеріалів РАТН «Правильне використання і утилізація само руйнівних шприців та безпечних контейнерів», травень 2002р.

VІІ. Обробка рук медичного персоналу

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ N 798 від 21.09.10 м.Київ

Про затвердження методичних рекомендацій "Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу"

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «Хірургічна ТА ГІГІЄНІЧНА обробка рук МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ»

1. Загальні положення

Методичні рекомендації призначені для співробітників закладів охорони здоров’я, а також санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій.

1.2. Визначення термінів

♦ Антимікробний засіб – засіб, який пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів (дезінфектанти, антисептики, стерилянти, хіміотерапевтичні засоби, що включають антибіотики, засоби, які очищують, консерванти).

♦ Антисептики – хімічні речовини мікробостатичної та мікробоцидної дії, що використовуються для профілактичної і терапевтичної антисептики інтактних та пошкоджених шкірних і слизових покривів, порожнин, ран.

♦ Антисептик для рук – засіб на основі спирту з додаванням або без додавання інших сполук, призначений для деконтамінації шкіри рук з метою переривання ланцюгу передачі інфекції.

Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) – будь-яка клінічно виражена хвороба інфекційної природи, яка уражає пацієнта внаслідок перебування в стаціонарі або відвідування лікувальної установи, а також інфекції, які виникають у персоналу закладу охорони здоров’я в результаті їх професійної діяльності.

♦ Гігієнічна антисептика рук – це обробка рук шляхом втирання антисептика в шкіру рук для ліквідації транзиторних мікроорганізмів.

♦ Інвазивні втручання – використання апаратів і пристроїв, що долають природні бар'єри організму, з якими збудник може проникнути безпосередньо в кров'яне русло, органи і системи організму хворого.

♦ Звичайне миття рук – процедура миття водою із звичайним (без протимікробної дії) милом.

♦ Подразнюючий контактний дерматит (КД) – неприємні відчуття та зміни стану шкіри, які можуть проявлятися в сухості шкіри, появі свербежу або печії, почервонінні, лущенні епідермісу та утворенні тріщин.

♦ Резидентні мікроорганізми – мікроорганізми, що постійно живуть та розмножуються на шкірі.

♦ Спороутворюючі бактерії – це бактерії, які мають здатність утворювати особливі структури, що вкриті щільною оболонкою, їх умовно називають спорами, вони високо резистентні до дії багатьох фізико-хімічних факторів.

♦ Транзиторні мікроорганізми – мікроорганізми, які тимчасово потрапляють на поверхню шкіри людини при контакті з різними живими та неживими об’єктами.

- Хірургічна антисептика рук – це процедура втирання антимікробного засобу (антисептика) в шкіру рук (без застосування води) для ліквідації транзиторних мікроорганізмів та максимально можливого зниження кількості резидентних мікроорганізмів.

- Хірургічне миття рук – це процедура миття рук з використанням спеціального антимікробного засобу, для ліквідації транзиторних мікроорганізмів та максимально можливого зниження чисельності резидентних мікроорганізмів.

1.3. Гігієна рук передбачає хірургічну і гігієнічну обробку рук, просте миття і захист шкіри рук.

1.4. Для гігієни рук медичного персоналу використовують антисептичні засоби, які зареєстровані в Україні в установленому порядку.

2. Загальні вимоги

2.1. Персонал закладу охорони здоров’я слідкує за чистотою своїх рук. Рекомендується, щоб нігті були коротко підстрижені у рівень з кінчиками пальців, без покриття лаком та тріщин на поверхні нігтів, без накладних нігтів.

2.2. Перед обробкою рук знімаються браслети, часи, обручки.

2.3. Обладнання для гігієни рук наведено в Додатку 1.

2.4. В приміщенні, де проводиться обробка рук, умивальник розташовують в легкодоступному місці, обладнують краном з холодною та гарячою водою та змішувачем, який бажано приводити в дію без доторкання рук, а струмінь води повинен бути спрямований прямо у сифон злива для запобігання розбризкуванню води.

2.5. Біля умивальника доцільно встановити три дозатори:

♦ із засобом для антимікробної обробки рук;

♦ із рідким милом;

♦ із засобом для догляду за шкірою.

2.6 Рекомендуються дозатори із зручним для приведення в дію ліктем важелем, який ні в якому разі не можна захоплювати руками, а також не можна тор­катися руками зливного отвору дозатора.

2.7. Кожне місце для миття рук за можливості обладнується дозаторами одноразових рушників, серветок та ємкістю для використаних засобів.

2.8. Не рекомендується висушування рук за допомогою електросушарок через неминуче завихрення повітря, в якому можуть бути забруднюючі частки, а також через недостатнє висихання рук.

2.9. Не слід доливати засіб в дозатори антисептиків, які не повністю випорожнені. Всі випорожнені ємкості необхідно заповнювати в асептичних умовах, щоб запобігти їх інфікуванню. Рекомендується використовувати одноразові ємкості.

2.10. Дозатори миючих засобів та засобів догляду за шкірою перед кожним новим заповненням рекомендується ретельно вимивати та дезінфікувати.

2.11. В закладах охорони здоров’я рекомендується мати декілька антисептиків для індивідуального вибору співробітниками з підвищеною чутливістю шкіри; потрібно дотримуватися інструкції/методичних вказівок з використання засобу.

2.12. За відсутності централізованого водопостачання або наявності іншої проблеми з водою, відділення забезпечуються закритими ємкостями для води з кранами. В ємкості заливають кип'ячену воду і замінюють її не рідше одного разу на добу. Перед наступним заповненням ємкості ретельно миються (за необхідності дезінфікуються), обполіскуються і висушуються.

3. Хірургічна обробка рук

4. Гігієнічна обробка рук

Гігієнічна обробка рук включає звичайне миття рук водою зі звичайним (неантимікробним) милом та гігієнічну антисептику рук, тобто втирання спиртового антисептика, без застосування води, у шкіру рук з метою зниження числа мікроорганізмів, що знаходяться на них (схема методів наведена у додатку 5, вимоги до антимікробних засобів та спиртових антисептиків – в додатку 6).

Звичайне миття рук зі звичайним милом рекомендується проводити на початку і в кінці робочого дня, а також протягом дня у випадках «макроскопічно видимого забруднення рук», у тому числі виділеннями організму.

Стандартною процедурою упродовж робочого дня є антисептична обробка рук без застосування води, тобто втирання спиртового антисептика в шкіру рук.