ДОДАТОК А. Словник понять і термінів

Амортизація – процес перенесення вартості основного капіталу (засобів праці) на вартість виробленого товару.

Бухгалтерський прибуток – це різниця між доходами фірми і бухгалтерськими (зовнішніми) витратами.

Бюджет – це форма утворення й витрачання бюджетних коштів для забезпечення функціонування державної влади.

Бюджетна лінія – це геометричне місце точок, що показують набори благ, покупка яких вимагає однакових витрат за незмінними цінами на блага.

Бюджетний дефіцит – це сума перевищення витрат держави над її доходами в межах фінансового року.

Бюджетний надлишок – це сума перевищення доходів держави над її витратами в межах фінансового року.

Валовий внутрішній продукт – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, створених на території країни за певний період часу (звичайно за рік).

Валовий національний продукт – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, створених протягом року національним капіталом і працею, що функціонує як на території даної країни, так і за її межами.

Вартість – витрати суспільної праці на виробництво товару.

Величина попиту – це кількість продукції, що споживач готовий придбати за певною ціною.

Величина пропозиції – це кількість продукції, що виробник готовий продати за певною ціною.

Виробнича функція – залежність максимально можливого обсягу виробленого продукту від певної кількості використаних факторів виробництва.

Виробничі відносини – відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну, та споживання благ.

Витрати – це сума коштів, витрачених на виробництво продукції.

Гранична користь – це збільшення загальної корисності при збільшенні споживання блага на одну одиницю.

Граничний дохід – це приріст сукупного доходу при продажі додаткової одиниці продукції.

Граничний продукт – це приріст випуску продукції при використанні додаткової одиниці змінного ресурсу.

Граничний продукт в грошовому вираженні – це виражений у грошах додатковий дохід, який приносить продаж кожної додаткової одиниці продукту, яка виробляється за допомогою додаткової одиниці ресурсу.

Граничні витрати – це додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.

Грошово-кредитна політика – це сукупність форм й інструментів державного впливу на пропозицію грошей з метою регулювання економічного циклу, досягнення на національному ринку рівноваги за умови повної зайнятості й інфляції.

Державний борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, що дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів мінус бюджетні надлишки.

Економічна рента – це ціна, яка виплачується за використання землі або інших природних ресурсів, кількість яких строго обмежена.

Економічне зростання – довгострокове підвищення реального обсягу виробництва товарів і послуг на основі розвитку виробничих сил.

Економічний прибуток – це надлишок доходу над економічними витратами.

Економічні закони – внутрішні усталені зв’язки між економічними явищами та процесами, які постійно повторюються.

Економічні потреби – частина потреб людини та суспільства, для задоволення яких необхідне суспільне виробництво.

Еластичність попиту за доходом – це ступінь реакції величини попиту на зміну доходу споживача.

Еластичність попиту за ціною – це ступінь реакції величини попиту на зміну ринкової ціни.

Еластичність пропозиції за ціною – це ступінь реакції величини пропозиції на зміну ринкової ціни.

Ефект доходу – це тільки ті зміни в споживанні товару, які викликані зміною реального доходу (купівельної спроможності) споживача під впливом зміни цін.

Ефект зміщення – це тільки ті зміни в споживанні товару, які є результатом зміни цін даного товару щодо цін на інші товари, тобто ця зміна структури споживання благ.

Заробітна плата – це ціна, яку отримує робітник за використання своєї праці, за свої професійні здібності.

Засоби праці – річ, або комплекс речей, за допомогою яких людина виробляє блага.

Змінні витрати – це витрати, величина яких змінюється при зміні обсягу виробництва.

Ізокванта – крива, на якій розташовані всі співвідношення факторів, використання яких дає однаковий обсяг випуску продукції.

Ізокоста – крива, що показує всі поєднання трудового і капітального факторів виробництва, що мають однакову вартість.

Інфляція – це підвищення загального рівня цін, що супроводжується знецінюванням національної грошової одиниці.

Капітал – фактор виробництва; вартість, яка в ході свого руху приносить власнику прибуток.

Корисність – здатність благ задовольняти потреби споживачів.

Крива байдужності – це геометричне місце точок, утворюючих лінію, які означають однакові за своєю корисністю альтернативні набори благ.

Кругообіг капіталу – рух промислового капіталу, у якому капітал проходить грошову, виробничу й товарну форми й повертається у вихідну.

Мікроекономіка – це частина теоретичної економіки, що досліджує поводження господарських суб’єктів (фірм, галузей, сімейних господарств), окремі ринки, конкретні ціни, а також формулює принципи ефективної поведінки продавців і покупців.

Надлишок покупця – це різниця між максимум того, що готов би був заплатити споживач і тією величиною, що він фактично оплачує.

Надлишок продавця – це різниця між тією величиною, що він фактично одержав, продавши товар за ринковою ціною, і тим мінімумом, на який би він охоче погодився.

Натуральне господарство – тип господарства, коли все необхідне виробляється в господарстві для споживання.

Національне багатство – сукупність вироблених і накопичених суспільством матеріальних і нематеріальних цінностей, що суспільство має у своєму розпорядженні в цей момент часу.

Негативний ефект масштабу – це така ситуація, коли n -кратне збільшення факторів виробництва призводить до збільшення обсягу випуску продукції менш ніж у n разів.

Нормальний прибуток – плата, яку повинна робити фірма, щоб придбати і утримати (у рамках даного підприємства) підприємця.

Оборот капіталу – безупинно повторюваний процес кругообігу з моменту авансування капіталу до повернення його у вихідну форму й величину.

Оборотний капітал – частина капіталу, що витрачається на придбання предметів праці й робочої сили й повертається підприємцеві в грошовій формі в повному обсязі після кожного кругообігу.

Основний капітал – та частина виробничого капіталу, що витрачається на придбання засобів праці й повертається підприємцеві в грошовій формі по частинам у ході декількох кругообертів у процесі зношування.

Парадокс Гіффена – стан, за яким спостерігається зростання величини попиту на товар при збільшенні його ціни.

Перехресна еластичність попиту – це ступінь реакції попиту на товар Y в результаті зміни ціни товару Х.

Платіжний баланс – статистичний звіт, у якому в систематичному виді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період часу.

Позитивний ефект масштабу – це така ситуація, коли при n -кратному збільшенні факторів виробництва обсяг випуску продукції збільшується більш ніж у n разів.

Попит – це кількість продукції, що споживачі готові придбати за різними цінами.

Попит еластичний – це стан, коли незначна зміна ціни сприяє значної зміні величини попиту.

Попит нееластичний – це стан, коли істотна зміна ціни незначно позначається на зміні величини попиту.

Попит одиничної еластичності – це стан, коли зміна ціни в точності відповідає зміні величини попиту.

Постійні витрати – це витрати, що залежать від обсягу виробництва продукції.

Постійний ефект масштабу – це така ситуація, коли n -кратне збільшення факторів виробництва викликає n -кратне збільшення обсягу випуску продукції.

Предмет політичної економії – економічні відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ в умовах обмеженості економічних ресурсів.

Предмети праці – те, з чого виробляються блага.

Прибуток – це різниця між сукупним доходом і витратами на виробництво.

Продуктивність праці – показник результативності живої праці робітників, що характеризується кількістю продукції, зробленої в одиницю часу.

Пропозиція – це кількість продукції, що виробники готові продати за різними цінами.

Процес праці – свідома цілеспрямована діяльність людини, яка направлена на перетворення речовини природи заради задоволення своїх потреб.

Рівновага виробника – це стан, за яким досягається максимальний обсяг виробництва на мінімальних витратах.

Рівновага споживача – це стан, за яким досягається оптимальна структура покупок, тобто будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача.

Середні сукупні витрати – це сукупні витрати на одиницю продукції.

Стабільність рівноваги – це здатність ринку, виведеного зі стану рівноваги, знову прийти до рівноваги під впливом винятково внутрішніх сил.

Структурне безробіття – безробіття, викликане невідповідністю професійної підготовки робочої сили в структурі виробництва.

Сукупна пропозиція – це наявний реальний обсяг виробництва, що фірми бажають і можуть запропонувати на ринку в певний період часу при кожному можливому рівні цін.

Сукупний попит – сума всіх витрат макроекономічних суб’єктів на придбання кінцевих товарів і послуг, створених у національній економіці.

Сукупні витрати – це сума постійних і змінних витрат фірми.

Суспільне відтворення – безупинно повторюваний процес виробництва в масштабі суспільства.

Товар – продукт праці, вироблений для обміну за допомогою купівлі-продажу.

Товарне господарство – тип господарства, за яким продукти виробляються не для споживання, а для продажу.

Трансакційні витрати – це витрати, що виникають у процесі обміну прав власності.

Фіскальна політика – це міри уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості й виробництво не інфляційного ВВП шляхом зміни державних витрат і системи оподаткування.

Фрикційне безробіття – безробіття, що пов’язано з добровільною зміною найманими робітниками місця роботи або з періодами їхнього тимчасового звільнення.

Циклічне безробіття – безробіття, викликане циклічним стисненням виробництва.

Ціна – грошове вираження вартості; сума грошей, за якої споживач готовий купити, а виробник продати товар.

Чиста продуктивність капіталу – це виражений у відсотках річний дохід, який можна отримати на вкладений капітал.