Тема 10. Олігополістичний ринок

Питання, що розкривають зміст теми

1. Ознаки олігополістичного ринку. Ступінь концентрації виробництва та способи її його вимірювання. Індекс Херфіндаля-Хіршмана. Поширення олігополістичної моделі ринку та фактори, які спричиняють його. Різновидності олігополістичного ринку: „м’яка” та „жорстка” олігополія, дуополія.

2. Поведінка фірми щодо ціни та випуску на олігополістичному ринку. Ламана крива попиту. Таємний зговір. Фактори, що протидіють укладанню нових картельних угод та руйнують старі. Лідерство в цінах. Особливості поведінки цінового лідера. Ціноутворення за принципом „витрати плюс”.

3. Оцінка економічної ефективності олігополістичного ринку. Порівняльна характеристика олігополістичного ринку та ринку чистої монополії. Концепція Й. Шумпетера та Дж. Гелбрейта. Українське законодавство щодо регулювання діяльності підприємств, які займають монопольне положення на ринку.

Питання для самостійного вивчення студентами

1. Моделі дуополії Ж. Бертрана та А. Курно (1, с.176 – 178).

2. Критерії сумісних дій фірм-олігополістів В. Феллнера (1, с.178).

3. Застосування теорії ігор для аналізу поведінки олігополістів (6, с.140-142)

Вправи для контролю та самоконтролю знань студентів:

Вправа 1. Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідний йому термін або поняття.

1. Ринок, на якому декілька фірм реалізують стандартизовані або диференційовані товари, при чому контроль над цінами обмежений взаємозалежністю фірм.

2. Цикл поступового зниження цін з метою усунення конкурентів з олігополістичного ринку.

3. Об’єднання фірм, які узгоджують свої рішення з приводу цін та обсягів продукції так, як би вони злилися у чисту монополію.

4. Домовленість про ціни, розподіл ринків та інші обмеження конкуренції в олігополії.

5. Неофіційний метод встановлення ціни на вироблений товар, коли одна фірма змінює ціну, а інші фірми невдовзі роблять те ж саме.

6. Ситуація, при якій зміна ціни (або якось іншого параметра) однією фірмою викликає зміни в обсязі продажу і прибутку іншої фірми.

7. Крива попиту, заснована на припущенні, що конкуруючі фірми приєднуються до рішення про зниження цін і не підтримують рішення про їх підвищення.

8. Метод встановлення бажаної ціни товару на основі середніх витрат виробництва шляхом додавання до них певного відсотка.

9. Олігополія, в якій фірми виробляють диференційований продукт.

10. Конкуренція, яка виникає серед фірм однієї галузі з фірмами інших галузей.

Терміни і поняття:

а) міжгалузева конкуренція;

б) цінова війна;

в) ламана крива попиту;

г) ціноутворення за принципом „витрати плюс”;

д) олігополія;

е) лідерство в цінах;

є) диференційована олігополія;

ж) картель;

з) загальна взаємозалежність;

і) таємний зговір.

Вправа 2. Знайдіть правильну відповідь.

1. Що з переліченого нижче спонукає підприємства домовитись про обмеження випуску з метою підвищення ціни:

а) зниження рівня процентних ставок;

б) зменшення виграшу від шахрайства;

в) збільшення штрафів за шахрайство;

г) менша вірогідність бути відкритим?

2. Картель може встановити повну монополію на ринку з відкритою інформацією, можливістю укладання угод довіри та вільним входом:

а) і в короткотерміновому, і в довготерміновому періоді;

б) у короткотерміновому, але не в довготерміновому періоді;

в) у довготерміновому, але не у короткотерміновому періоді;

г) тільки за умов дуополії Бертрана, а не Курно.

3. Якщо фірма знизить ціну, то конкуренти її підтримають, а якщо фірма підвищить ціну – ніхто не буде наслідувати такий приклад. Мова йде про:

а) цінову війну; в) цінове лідерство;

б) ламану криву попиту; г) високу цінову конкуренцію.

4. Принцип “витрати плюс” описується формулою:

а) AVC+ AFC; б) AFC(1+ r); в) AVC(1+ r); г) ATC (1+ r).

5. “Ламана” крива попиту для олігополіста обов’язково передбачає:

а) розрив кривої MR;

б) розрив кривої МС;

в) що ціна товару не повинна бути вище MR;

г) що поведінка фірм не оптимальна.

6. Фірма є олігополістом, якщо:

а) встановлює ціну на рівні МС;

б) йде за ціною лідера;

в) встановлює ціну на рівні АVC;

г) встановлює ціну, виходячи з кривої попиту.

7. Картельний договір буде нестабільним, якщо:

а) картель регулює виробництво однорідного товару;

б) фірми не здатні виявити порушника;

в) члени картелю мають однакові витрати;

г) правильна відповідь відсутня.

8. Стимули порушити картельний зговір тим менші, чим:

а) довший період між порушенням і викриттям опортуністичних дій;

б) мала вірогідність того, що порушення залишиться непоміченим;

в) вище коефіцієнт дисконтування;

г) правильно все, що сказано вище.

9. Олігополістичний ринок має таку спільну рису з ринком монополістичної конкуренції як:

а) відсутні будь-які бар’єри для входу в галузь;

б) для фірми характерна стратегічна поведінка;

в) діє незначна кількість виробників;

г) фірми мають ринкову владу.

10. Граничний доход є не нижчим, ніж ринкова ціна для фірми, що функціонує в умовах:

а) досконалої конкуренції; в) монополістичної конкуренції;

б) монополії; г) олігополії.

11. Першим економістом, хто намагався створити теорію олігополії, був:

а) Едвард Чемберлен; б) Огюстен Курно;

в) Джоан Робінсон; г) Джон Гелбрейт.

Вправа 3. Розв’яжіть задачі.

3.1. Формули, які використовуються для розв’язання задач:

1. Модель дуополії Курно:

- лінійна функція ринкового попиту:

P = a – b (Q₁ + Q₂);

- визначення обсягів виробництва (криві реагування):

;

;

.

2. Модель дуополії Штакельберга:

- визначення обсягів виробництва:

;

;

Р = МС – b.

3. Модель дуополії Бертрана:

- визначення обсягів виробництва:

.

4. Модель дуополії Еджворта:

- криві реагування для фірм:

;

.

- визначення обсягів виробництва:

.

3.2. Приклади розв’язання задач.

1. Функція реагування одного виробника за умови дуополії має вигляд Q₁ = 50 – 0,4 Q₂, а другого – Q₂ = 50 – 0,5 Q₁. Ринковий попит можна описати наступним рівнянням: Q_d = 100 – 2,5P. Визначте ціну на продукт у відповідності до моделі Курно.

Рішення:

У відповідності до моделі дуополії Курно, дві фірми в кінцевому рахунку оберуть обсяги виробництва, які будуть відповідати точці перетину кривих реагування. Розв’язавши систему рівнянь, можемо знайти значення рівноважного обсягу виробництва для кожної фірми:

Q₁ = 50 – 0,4 (50 – 0,5 Q₁);

0,8 Q₁ = 30;

Q₁ = 37,5;

Q₂ = 50 – 0,5 Q₁= 50 –37,5*0,5 = 31,25.

Загальний обсяг виробництва буде дорівнювати сумі обсягів виробництва кожної фірми:

Q = Q₁ + Q₂ = 37,5 + 31,25 = 68,75

Скориставшись рівнянням ринкового попиту, можемо знайти ціну, яка буде відповідати рівноважному обсягу виробництва:

68,75 = 100 – 2,5 P;

Р = 12,5.

Відповідь:

Ціна встановиться на рівні 12,5 грошових одиниць.

2. У галузі працює чотири однакових за розміром фірми та з однаковими граничними витратами, які постійні і дорівнюють 50 грн. Якщо фірми об’єднаються у картель і розділять ринок порівно, якою буде рівноважна ціна і яку кількість товару буде продавати кожна фірма? Інформація про залежність ринкової ціни від обсягів виробництва представлена у таблиці.

Р, грн..
Q, тис шт.

Рішення:

На підставі аналізу даних таблиці легко побудувати функцію ринкового попиту:

P = 250 – Q.

Це дає змогу визначити граничний доход, який буде приносити виробникам продаж кожної додаткової тисячі штук продукції:

TR = 250 Q – Q²;

MR = 250 – 2Q.

Якщо виробники об’єднуються у картель, то вони діють як єдина монополія стосовно визначення обсягів виробництва та цін, тобто максимізують прибуток за умови рівності граничних витрат та граничного доходу:

МС = MR;

50 = 250 – 2 Q;

Q = 100;

P = 250 – 100 = 150.

Оскільки за умовами задачі фірми ділять ринок порівно, то кожна з них буде виробляти по 25 тис. шт. продукції.

Відповідь:

Кожна фірма буде виробляти по 25 тис. одиниць продукції та продавати її по ціні 150 грн.

3.3. Задачі для самостійного розв’язання.

1. На яку мінімальну кількість рівних за розміром фірм потрібно розділити галузь, щоб у відповідності до правил використання індексу Херфіндаля-Хіршмана ця галузь не вважалася у США висококонцентрованою?

2. Діяльність фірми-олігополіста характеризується графічною моделлю, зображеною на рисунку.

Визначте за рисунком:

1. Який обсяг продукції буде випускати фірма, якщо граничні витрати на виробництво додаткової одиниці продукції залишаються незмінними та дорівнюють 5.

2. Якщо граничні витрати зменшаться до 4,5, то як зміниться обсяг продаж?

3. При якому зростанні граничних витрат фірма буде зменшувати обсяг виробництва?

4. Галузевий попит на продукцію характеризується функцією:

Р = 195 – 10 Q.

У галузі працюють дві фірми, які максимізують свій прибуток з наступними функціями витрат:

TC₁ = 10 + 7,5 Q₁²;

TC₂ = 20 + 10 Q₂ ².

У відповідності до моделі дуополії Курно знайдіть рівноважне значення обсягів виробництва та ціни, а також прибуток кожної з фірм.

4. У галузі діють дві фірми, граничні витрати яких однакові і рівні нулю. Попит на продукцію галузі становить: Р = 200 – Q.

Визначте: ціну і обсяг виробництва за умов, що галузь є конкурентною (моделі дуополії Курно, Бертрана та Еджворта); ціну і обсяг виробництва за умови, що фірми об’єднуються в картель.

5. В умовах дуополії галузевий попит має вигляд Р = 50 – 0,25 Q, а функції витрат фірм: TC₁ = 10 + 0,15Q₁², TC₂ = 25 + 10Q₂. Визначити ціну рівноваги й обсяг виробництва кожної фірми згідно з умовами: а) моделі дуополії Курно; б) моделі дуополії Штакельберга при лідерстві фірми 1; в) моделі дуополії Штакельберга при лідерстві фірми 2.

Вправа 4. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове. Обґрунтуйте свою відповідь.

1. Якщо на олігополістичному ринку фірма підвищить або знизить ціну, то це вплине на обсяг продажу і прибуток фірм-конкурентів.

2. На олігополістичному ринку ціни менш стійкі, ніж в умовах досконалої конкуренції.

3. Ринкова поведінка картелю, що максимізує прибуток, аналогічна поведінці чистої монополії.

4. На практиці картелі і подібні їм таємні угоди важко створити і підтримувати протягом тривалого часу.

5. Конкуренція олігополістів супроводжується у більшій мірі ціновими методами.

6. Модель ламаної кривої попиту пояснює, чому олігополіст не буде змінювати ціни і обсяг випуску при невеликих або середніх змінах у витратах.

7. Олігополістична взаємозалежність фірм на ринку завжди призводить до того, що одна фірма стає домінуючою над іншими.

8. Якщо для олігополіста ціна менша за середні витрати, йому необхідно вийти з галузі.

9. Модель Курно пояснює поведінку виробників на ринку монополістичної конкуренції.

10. Для олігополії є характерною наявність високих бар’єрів для вступу в галузь.

Вправа 5. Проблемні ситуації для виконання індивідуальних завдань та/або обговорення на семінарських заняттях.

1. За яких умов цінові війни можуть виступати ефективним способом ведення конкурентної боротьби? Приведіть історичні факти ведення цінових війн між виробниками. Чому, на вашу думку, в сучасних умовах фірми практично відмовилися від проведення цінових війн?

2. На олігополістичному ринку поруч з великими виробниками, як правило, існують аутсайдери (невеликі за розмірами підприємства, які не входять у картельні об’єднання). Якою може бути їх цінова та товарна політика, що принесе найбільші зиски?

3. Відомо, що у світі існує кілька міжнародних олігополістичних картелів. Найвідоміший з них – організація країн-експортерів нафти. Активно обговорюється проблема створення міжнародного газового картелю. Дайте оцінку таких процесів. Хто виграє від створення подібного роду об’єднань? Як це позначається на рівні цін та обсягах виробництва? Які існують фактори, що підштовхують учасників до порушення картельних угод?